8.2.3
Іменем України
10 листопада 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1132/16
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Борзаниці С.В.,
при секретарі судового засідання: Лященку А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Комунального підприємства «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №6» про стягнення податкового боргу,-
До Луганського окружного адміністративного суду звернулася Державна податкова інспекція у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ДПІ у м. Лисичанську, позивач) з позовом до Комунального підприємства «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №6» (далі - КП «ЛЖЕК №6», відповідач) про погашення податкового боргу.
В обґрунтування позову зазначено, що КП "ЛЖЕК №6" як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстровано у якості СПД Лисичанською міською радою Луганської області та видане свідоцтво про державну реєстрацію СПД і внесене в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 20.09.2016 року держреєстрацію відповідача не скасовано.
За відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 487712 грн.
На виконання вимог підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181. ДПІ в м. Лисичанську виставлена Відповідачу перша податкова вимога №1/39 від 12 квітня 2007 року, яка була вручена Відповідачу 18.04.2007. Друга податкова вимога №2/46 від 22 травня 2007 року, яка була вручена Відповідачу 23.05.2007.
Тому позивач просив стягнути заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 487 712,00 грн. за рахунок коштів, які перебувають у його власності, з рахунків суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи комунального підприємства "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №6", ЄДРПОУ №31261491 у банках, обслуговуючих його, за період з 02.02.2015 по 20.09.2016.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі. Заперечень на позов не надавав.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Комунальне підприємства «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №6» як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстроване у якості СПД Лисичанською міською радою Луганської області та видане свідоцтво про державну реєстрацію СПД і внесене в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (а.с.6).
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 20.09.2016 року (а.с.7) держреєстрацію відповідача не скасовано.
Згідно розрахунку податкового боргу за період з 30.01.2015 по 30.08.2016 станом на 20.09.2016 за КП "ЛЖЕК №6" рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 487712,00 грн. (а.с.44).
Відповідно до корінця першої податкової вимоги форми «Ю1» від 12.04.2007 № 1/39/4828/24 вбачається, що зазначена податкова вимога була виставлена Позивачем Відповідачеві за погодженими податковими зобов'язаннями на загальну суму 6251,82 грн. та направлена на адресу Відповідача, яку останній отримав 18.04.2007, що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції (а.с.42).
Відповідно до корінця другої податкової вимоги форми «Ю2» від 22.05.2003 № 2/46/6379/24 вбачається, що зазначена податкова вимога була виставлена Позивачем Відповідачеві за погодженими податковими зобов'язаннями на загальну суму 21343,30 грн., яку представник Відповідача отримав 23.05.2007 (а.с.43).
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" втратив чинність.
Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податків за період з 30.01.2015 по 30.08.2016 виникли після набрання чинності Податковим Кодексом України - 01.01.2011, а Позивач як на одну з підстав для задоволення позовних вимог посилається на податкові вимоги, які були винесені в порядку Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суд приходить до висновку, що в даному випадку разом з нормами Податкового Кодексу України слід також аналізувати норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно п. 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181) (Податкові вимоги) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно п. 6.2.2. статті 6 Закону України № 2181 податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Згідно п. 6.2.3. статті 6 Закону України № 2181 податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно п. 6.2.5. статті 6 Закону України № 2181 6.2.5. у разі коли сума податкового боргу, визначена у першій податковій вимозі, самостійно погашається платником податків до виставлення другої податкової вимоги, друга податкова вимога не надсилається.
Згідно п. 6.3 статті 6 Закону України № 2181 (Черговість виставлення податкових повідомлень і податкових вимог та консолідований борг) податкова вимога повинна містити загальну суму податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем). Податковий орган веде реєстр виданих податкових вимог щодо окремих платників податків.
Згідно п. 6.3.2. статті 6 Закону України № 2181 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.
Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.
Згідно п. 6.4 статті 6 Закону України № 2181 (Відкликання податкових повідомлень і податкових вимог) податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо:
а) сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків;
б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження;
в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом;
г) податкові зобов'язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс; (Підпункт "г" підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 550-IV від 20.02.2003)
д) податковий борг визнається безнадійним.
Згідно відомостей корінця першої податкової вимоги від 12.04.2007 загальна сума податкового боргу відповідача станом на 12.04.2007 року становила 6251,82 грн., код платежу 11010101. Згідно відомостей корінця другої податкової вимоги від 22.05.2007 року загальна сума податкового боргу відповідача станом на 22.05.2007 року становила 21343,30 грн.
Відповідно до п.п. 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 податкові вимоги мають містити суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій. Відповідно до п.п. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги. Таким чином, відповідно до вказаних норм Закону податкові вимоги повинні містити конкретну суму податкового боргу, яка виникла за певний період часу, який сплинув до моменту винесення першої та другої податкової вимоги.
В судовому засіданні встановлено, що перша податкова вимога винесена станом на 12.04.2007 року та становила 6251,82 грн., друга податкова вимога винесена станом на 22.05.2007 року та становила 21343,30 грн.
Заявлена до стягнення сума податкового боргу згідно наданих документів виникла в період з 30.01.2015 по 30.08.2016. З цього вбачається, що ні перша, ні друга податкові вимоги не могли включати в собі суму податкового боргу, заявленого до стягнення у позові.
При цьому Закон України № 2181 не передбачає розповсюдження дії винесених податкових вимог на суми податкового боргу, які виникнуть у платника податків в майбутньому після винесення першої та другої податкових вимог. П.п. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 чітко визначене поняття консолідованого боргу, який складається з визначеної суми у першій податковій вимозі, збільшеній на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.
При цьому в Законі України № 2181 була зовсім відсутня така норма, як п. 59.5 ст. 59 ПК України, а саме:
«У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).»
В прикінцевих та перехідних положеннях Податкового кодексу України з цього питання також відсутні будь-які роз'яснення та відповідні положення.
В судовому засіданні встановлено, що податковим органом відносно Відповідача не надсилалася податкова вимога щодо податкового боргу як за період з 30.01.2015 по 30.08.2016 в сумі 487712,00 грн., так і не надсилалися інші податкові вимоги після набрання чинності Податкового кодексу України після 01.01.2011.
Внаслідок чого відповідно до положень п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України відсутні підстави для задоволення позову Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Комунального підприємства «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №6» про стягнення заборгованості саме з рахунків платника на суму податкового боргу у розмірі 487712,00 грн. У зв'язку з чим визначена сума заборгованості відповідно до положень ст. 87 Податкового кодексу України підлягає стягненню за рахунок майна, що є підставами для часткового задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Комунального підприємства «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №6» про стягнення податкового боргу задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №6» (код ЄДРПОУ 31261491, 93193, Луганська обл., місто Лисичанськ, місто Новодружеськ, вул. Куйбишева, будинок 16) заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 487 712,00 грн. (чотириста вісімдесят сім тисяч сімсот дванадцять гривень 00 копійок) за рахунок майна.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 15 листопада 2016 року.
Суддя С.В. Борзаниця