Справа № 161/13833/16-ц
Провадження № 2/161/4635/16
16 листопада 2016 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М. вивчивши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки та припинення договору поруки,
Позивачі звернулися в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки та припинення договору поруки. Крім того, позивачі подали клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
З позовної заяви вбачається, що позивачами заявлено три позовні вимоги: про визнання недійсним кредитного договору, визнання недійсним іпотечного договору, припинення договору поруки.
Вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки не оплачуються судовим збором, оскільки позивачі у справах про захист прав споживачів звільнені від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Вимога позивача ОСОБА_2 про припинення договору поруки має бути оплачена судовим збором за ставкою, встановленою ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 82 ЦПК України суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 є переселеною особою із зони АТО, на утриманні у неї знаходиться малолітня дитина, яка є інвалідом з дитинства та потребує постійного стороннього догляду та медикаментозного лікування, не працевлаштована, що ускладнює сплату судового збору в повному обсязі.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість відстрочити позивачці ОСОБА_2 сплату судового збору до винесення судом рішення в даній справі.
Підстав для звільнення позивачки ОСОБА_2 від сплати судового збору суд не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 82, 210, 293 ЦПК України, суд, -
Відстрочити сплату ОСОБА_2 судового збору до винесення судового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки та припинення договору поруки.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області ОСОБА_3