27 жовтня 2016 року Справа № 808/1223/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ-ПРОЕКТ»
до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.03.2016 № 0000681200, -
14.04.2016 р. до Запорізького окружного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ-ПРОЕКТ» до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.03.2016 р. № 0000681200. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що податкове повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження, винесено на підставі акту камеральної перевірки, яка проведена в порушення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 18.12.2014 р. Камеральною перевіркою виявлено невідповідність суми ПДВ за податковими накладними, складеними позивачем, сумі податкових зобов'язань, зазначеній в податковій декларації за травень 2015 р., що не є підставою для донарахування податку, так як позивачем було помилково виписано податкову накладну № 3 від 25.05.2015 р. без виникнення податкових зобов'язань, і до заниження суми податку, що підлягає сплаті в бюджет, це не призвело. Порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та пп.7 п.5 розділу V та п.7 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 23.09.2014 р. № 966, також не підтверджується.
В судове засідання представники позивача та відповідача не з»явилися, у своїх письмових заявах на адресу суду просять розглянути справу за їх відсутністю, у письмовому провадженні .
Відповідач надав письмові заперечення, в яких зазначив, що позивачем не включено до податкових зобов'язань травня 2015 р. податкову накладну № 3 від 25.05.2015 р., виписану контрагенту ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на суму 86611,08 грн., в результаті чого занижено податкові зобов»язання по декларації за травень 2015 р., також ця помилка вплинула на розрахунки наступних звітних податкових періодів. В порушення вимог п.7 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966, позивачем неправомірно збільшено суму від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, так як ця сума повинна бути включена в тому звітному періоді, в якому подано уточнюючий розрахунок. Тому просить позивачу відмовити в задоволенні його позовних вимог.
Згідно з ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши матеріали справи і з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, вважає позов позивача таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС України було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ-ПРОЕКТ» (далі - позивач) у податковій звітності з податку на додану вартість за травень - листопад 2015 р., за результатами якої складено акт від 17.02.2016 р. № 47/15/34910353.
За висновками цього акту встановлені порушення: - п.187.1 ст.187 розділу V Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками травня 2015 р. з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету на суму ПДВ 73175 грн.,
- п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, п.7 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966, в результаті чого за червень-листопад 2015 р. завищено залишок від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму ПДВ 170868 грн, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню за червень - листопад 2015 р. з урахуванням залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів та сплачується сплачується до державного бюджету за звітні періоди червень - листопад 2015 р. на суму ПДВ 82054 грн.
На підставі акту перевірки 28 березня 2015 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000681200, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку додану вартість на 155229 грн. за основним платежем, і застосована штрафна (фінансова) санкція в сумі 38807,25 грн.
В адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось.
З акту перевірки та наявних у справі матеріалів вбачається, що на підставі договору № 2014/д/ОГЕ/1646 від 09.10.2014 р. позивач виконував для ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» роботи по капремонту електрообладнання вантажопідйомного електромостового крану.
17.10.2014 р. ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на підставі рахунку № 0000213 від 10.10.2014 р. була перерахована позивачу передплата в сумі 310999,80 грн., в тому числі ПДВ 51833,30 грн., в зв'язку з чим позивачем була складена податкова накладна № 1 від 17.10.2014 р. на суму 51833,30 грн., зареєстрована в ЄРПН.
Виконання робіт було завершено в травні 2015 р., сторонами підписані акти виконаних робіт № 1 на суму 519666,47 грн., в т.ч. ПДВ 86611,08 грн. і № 2 на суму 100051,20 грн., в т.ч. ПДВ 16675,20 грн.
Позивачем складені і зареєстровані в ЄРПН податкові накладні № 4 від 25.05.2015 р. на суму ПДВ 16675,20 грн. і № 5 від 25.05.2015 р. на суму ПДВ 34777,78 грн.
Крім цього, позивачем було складено в адресу ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» і зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 3 від 25.05.2015 р. на суму ПДВ 86611,08 грн.
27.05.2015 р. позивачем складено розрахунок коригування до податкової накладної № 3 від 25.05.2015 р. на суму ПДВ 86611,08 грн., який направлений покупцю - ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», для реєстрації в ЄРПН.
В зв'язку з відсутністю реєстрації розрахунку коригування покупцем позивач направив лист від 25.08.2015 р. з проханням здійснити реєстрацію в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної № 3 від 25.05.2015 р. як складеної помилково.
До декларації з ПДВ за квітень 2016 р. позивачем подана скарга на покупця за порушення покупцем термінів реєстрації в ЄРПН.
Оцінюючи правомірність рішення відповідача щодо включення до складу податкових зобов'язань травня 2015 р. суми ПДВ по податковій накладній № 3 від 25.05.2015 р., суд виходить із такого:
Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до 187.1 ст.187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
З наведених правових норм вбачається, що виникнення у платника податку податкових зобов'язань з податку на додану вартість пов'язане виключно зі здійсненням операцій, які закон визначає як об'єкт оподаткування.
Таким чином, податкові зобов'язання у позивача по взаємовідносинам з ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» за договором № 2014/д/ОГЕ/1646 від 09.10.2014 р. виникли в загальній сумі 103286,28 грн., в тому числі в жовтні 2014 р. в сумі 51833,30 грн. в зв'язку з отриманням передплати, в травні 2015 р. в сумі 51452,98 грн. в зв'язку з оформленням акту виконаних робіт.
Відповідно до ч.1 п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до п.192.1 ст.192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
П.201.10 ст.201 ПКУ та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569 передбачено, що розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.
Відповідно до ч.17 п.201.10 ПКУ у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Протягом 15 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою контролюючий орган зобов'язаний провести документальну позапланову перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Наданими позивачем доказами підтверджується факт складення податкової накладної № 3 від 25.05.2016 р. помилково, за відсутності операцій, які є об'єктом оподаткування і призводять до виникнення податкових зобов'язань. Відповідачем не надано доказів зворотнього, також не надано жодної інформації щодо проведення перевірки за скаргою позивача.
Відповідно до ч.16 п.201.10 ПКУ виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Відповідно до п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:
дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
З тексту акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, від 17.02.2016 р. вбачається, що податковим органом була встановлена невідповідність суми ПДВ в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, і суми задекларованих податкових зобов'язань, але не була визначена причина такої невідповідності, не встановлена сума податкових зобов'язань позивача, які виникли внаслідок вчинення операцій, які є об'єктом оподаткування. За таких обставин, без встановлення фактів заниження суми податку у визначеному законом порядку, донарахування податку є порушенням процитованих вище норм законодавства і не ґрунтується на обставинах фінансово-господарської діяльності позивача.
Суд також приймає до уваги дані податкової декларації ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», які свідчать про те, що контрагент позивача не включив до податкового кредиту суму по податковій накладній № 3 від 25.05.2015 р., і лист Державної фіскальної служби від 24.03.2016 р., наданий на запит позивача, в якому зазначено наступне:
«Відповідно до п.44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов»язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені в абзаці першому цього пункту.
Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п.6 розділу III «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 р. № 21).
Отже, в податковій накладній з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складених на підставі первинних документів податкових накладних. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій податковій накладній, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ».
Щодо порушення позивачем п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, п.7 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966, яке, за висновком відповідача, призвело до заниження суми податку на додану вартість за липень - листопад 2015 р., суд зазначає наступне.
В акті камеральної перевірки і в запереченнях на адміністративний позов відповідач вказує на те, що позивачем в порушення зазначених норм дані уточнюючого розрахунку включені до податкової декларації з ПДВ за липень 2015 р., в той час як вони мали бути включені до податкової декларації за серпень 2015 р.
Відповідно до п.200.4 ст.200 ПКУ при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.7 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у разі виправлення значення рядка 24 декларації за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 29 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
Тобто, ця норма стосується випадків подання уточнюючих розрахунків за періоди до 01 лютого 2015 р., позивач подав уточнюючий розрахунок в серпні 2015 р. за травень 2015 р., а отже, ця норма застосована відповідачем безпідставно.
З приписів процитованих вище норм не вбачається неправильного відображення позивачем даних уточнюючого розрахунку в податковій звітності.
Крім цього, відповідач не заперечує проти права позивача на врахування суми від'ємного значення з урахуванням уточнюючого розрахунку, лише вважає, що ця сума врахована не в тому податковому періоді - в липні 2015 р. замість серпня 2015 р.
Таким чином, відповідачем порушено п.86.10 ст.86 ПКУ, яким встановлено, що в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.
Пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПКУ зобов'язує податковий орган при визначенні суми грошових зобов»язань враховувати як суми заниження, так і суми завищення сум податкових зобов'язань.
Як вбачається з таблиці, наведеній на стор.3 акта камеральної перевірки, відповідач виключив з декларації за липень 2015 р. суму від'ємного значення, а в декларацію за серпень 2015 р. її не включив, що і призвело до неправомірного висновку про заниження податку.
Суд погоджується також з доводами позивача про незаконність проведення перевірки з огляду на приписи Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 р., норми якого встановлюють обмеження щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання контролюючими органами.
Відповідно до цього Закону (пункт 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення») встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Зазначене обмеження не поширюється:
з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібно-роздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
При цьому, закон не встановлює жодних виключень щодо проведення окремих видів перевірок, в тому числі камеральної.
Позивач підтвердив, що обсяг його доходу за 2015 рік є меншим за 20 мільйонів гривень, а в акті, який складений відповідачем за наслідками перевірки, відсутні будь-які вказівки на наявність підстав, визначених законом як такі, за яких проведення перевірки таких суб'єктів господарювання допускається.
Відповідно до ч.2, 4 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, контролюючий орган має довести наявність в діях цього платника податку порушень норм податкового законодавства, які призвели до заниження платником податку суми податку, що підлягає сплаті в бюджет.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.158- 165 КАС України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ-ПРОЕКТ" - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 28.03.2016 №0000681200, винесене ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області відносно ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ-ПРОЕКТ», яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 194036 грн. 25 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ-ПРОЕКТ» судовий збір у розмірі 1378 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О. Нестеренко