АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа №11-cc/796/3583/2016 Слідчий суддя у 1 інстанції - ОСОБА_1
Категорія: ст. 303, 304 КПК України Суддя-доповідач - ОСОБА_2
08 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2016 року,
за участю:
особи, яка подала скаргу ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2016 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на дії керівника слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_7 .
В ухвалі слідчий суддя вказав, що ОСОБА_6 оскаржує бездіяльність особи, яка не є слідчим, прокурором, або посадовою особою, що користується повноваженнями слідчого в рамках кримінального провадження № 12016100010006699 за ч. 1 ст. 129 КК України, а тому бездіяльність або дії такої особи, відповідно до вимог ст. 303 КПК України, оскарженню не підлягають.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити нову ухвалу, якою визнати дії керівника слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП в м.Києві ОСОБА_7 незаконними та такими, що призвели до вчинення останнім службової бездіяльності, зобов'язати керівника слідчого Голосіївського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 , в триденний термін розглянути його клопотання від 27.09.2016р., та надати йому відповідний процесуальний документ.
По суті самої скарги апелянт зазначає про те, що в провадженні Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві, а саме у слідчого ОСОБА_8 , знаходиться кримінальне провадження, про вчинення злочину стосовно ОСОБА_6 про погрозу вбивством та вимагання грошей. В рамках цього кримінального провадження, на підставі ст.ст. 44, 59, 220 КПК України ОСОБА_6 було подано до слідчого три письмових клопотання, від 03.08.2016р., однак слідчим ОСОБА_8 на ці клопотання відповідь не надана.
Таке не вчинення процесуальних дій слідчим, стало предметом розгляду в Голосіївському районному суді м.Києва за результатами якого була винесена ухвала від 25.08.16 року. Цією ухвалою визнано бездіяльність слідчого ОСОБА_8 , і зобов'язано його розглянути клопотання ОСОБА_6 від 03.08.2016 року, але останній досі не виконав ухвалу суду.
Зважаючи на бездіяльність слідчого ОСОБА_8 , ОСОБА_6 відповідно до ч.2 ст.39 КПК України подав три клопотання керівнику слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_7 , які в порушення норм КПК України, як і попередні його клопотання не були розглянуті, оскільки за ними також не надана відповідь.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з таких підстав.
У пунктах 1-8 ч.1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності сторониобвинувачення, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Зокрема, відповідно до п.1 ч.1 цієї статті заявником може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, вказаною нормою чітко визначено як предмет оскарження, а саме бездіяльність, а також визначені конкретні суб'єкти оскарження: слідчий та прокурор. Наведені положення не дають жодних підстав для різного (неоднозначного) їх тлумачення.
З матеріалів провадження, що надійшли на адресу апеляційної інстанції, зокрема, скарги ОСОБА_6 до суду в порядку ст. 303 КПК України, вбачається, що він оскаржує бездіяльність (в змісті скарги зазначено «службову бездіяльність») не конкретного слідчого у кримінальному провадженні, а оскаржує бездіяльність керівника слідчого відділу ОСОБА_7 , щодо не розгляду його клопотань, що не передбачено нормами КПК України.
Про це слушно підкреслив і слідчий суддя в ухвалі про відмову відкритті провадження за такою скаргою.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею прийнято законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення про відмову у відкритті провадження на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України.
Посилання ОСОБА_6 на рішення Контитуційного Сужу України № 19-рп/2011 в даному випадку є некоректним, оскільки це рішення приймалось щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально - процесуального кодексу України, 1960 року, нормами якого не були врегульовано питання оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини. Крім того, саме в аспекті даного конституційного звернення було трактовано й положення частини 2 ст. 55 Конституції України.
Наразі, чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який максимально конкретизував вичерпний перелік випадків і суб'єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення при досудовому розслідуванні.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 , а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 376, 303, 307, 309, 392, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2016 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на дії керівника слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_7 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________ ______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4