09 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100010007825 від 08.08.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2016 року, -
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100010007825 від 08.08.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, повернуто прокурору з підстав невідповідності його вимогам КПК України.
Цією ж ухвалою продовжено строк тримання ОСОБА_9 та ОСОБА_8 під вартою на 60 днів.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати у зв'язку з істотними порушенням судом вимог кримінального процесуального закону.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам кримінального процесуального закону та містить усі відомості, передбачені ст.291 КПК України. При цьому, слідчий з достатньою повнотою відобразив фактичні обставини кримінального правопорушення, які ним встановлені, правову кваліфікацію дій обвинуваченого з посиланням на положення КК України, сформулював обвинувачення та виконав інші вимоги, передбачені КПК.
З позиції апелянта, суд першої інстанції вийшов за межі повноважень, наданих йому на стадії підготовчого судового засідання, оскільки вдався до аналізу встановлених фактичних обставин та висунутого обвинувачення.
Не є перешкодою для призначення обвинувального акта до судового розгляду і невідображення відбуття обвинуваченими покарання за попередніми вироками, на що посилається суд першої інстанції, оскільки, з позиції апелянта, дане питання вирішується судом при ухваленні вироку.
За результатами апеляційного перегляду просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого засідання.
Заслухавши пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та просив її задовольнити, пояснення обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_10 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та вважали рішення суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні підлягає задоволенню, з наступних підстав.
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов для судового розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100010007825 від 08.08.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч.3 ст.185 КК України.
Ухвалою суду від 04 жовтня 2016 року обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні повернуто прокурору з підстав невідповідності його вимогам КПК України.
Рішення суду мотивоване тим, що в обвинувальному акті відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не зазначено дії кожного з обвинувачених щодо викрадення чужого майна, а тому пред'явлене їм обвинувачення є неконкретним.
Крім цього, всупереч вимогам п.2 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті не відображено відбуття обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покарання за попередніми вироками суду, що позбавляє суд можливості перевірити фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію їх дій, а також обставину, що обтяжує покарання, а саме - рецидив злочину.
Колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону, з огляду на наступне.
За приписами ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право серед іншого повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. До обвинувального акта додається також реєстр матеріалів досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_8 складений слідчим у відповідності до вимог ст.291 КПК України, затверджений прокурором у кримінальному провадженні, містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію дій ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, і наданий до суду з додатком документів, визначених законом.
Колегія суддів вважає обґрунтованими апеляційні доводи прокурора про те, що суд першої інстанції, повертаючи обвинувальний акт прокурору, вийшов за межі повноважень, наданих процесуальним законом в стадії підготовчого судового засідання.
Зокрема, з обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 пред'явлено конкретне обвинувачення у викраденні чужого майна за попередньою змовою групою осіб, з проникненням до приміщення.
Як вірно зазначає прокурор у поданій апеляційній скарзі, слідчий в обвинувальному акті відобразив фактичні обставини кримінального правопорушення, які ним встановлені, правову кваліфікацію дій обвинуваченого з посиланням на положення КК України, сформулював обвинувачення та виконав інші вимоги, передбачені КПК. З'ясування фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, в тому числі дій кожного з обвинувачених щодо викрадення чужого майна, є предметом судового розгляду, а не підготовчого судового засідання.
Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст.338 КПК України під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.
Не може бути підставою для повернення обвинувального акта і посилання суду про відсутність у обвинувальному акті даних про відбуття обвинуваченими покарання за попередніми вироками, оскільки дане питання підлягає вирішенню судом при ухваленні вироку.
З наведених підстав колегія судді погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону, не підтверджується матеріалами провадження, а тому рішення суду про повернення обвинувального акта прокурора з підстав невідповідності його вимогам КПК України є незаконним.
Оскільки суд першої інстанції, ухваливши рішення про повернення обвинувального акта прокурору, припустився порушень вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу прокурора, скасовує ухвалу суду та призначає у даному кримінальному провадженні новий розгляд у суді першої інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 409, 411, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100010007825 від 08.08.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, повернуто прокурору з підстав невідповідності його вимогам КПК України, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити у даному кримінальному провадженні новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3