Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Іменем України
08 листопада 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_6 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7
та особи, яка подала скаргу - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2016 року,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2016 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_8 на постанову детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (надалі - детектива НАБУ) ОСОБА_9 від 19 липня 2016 року про закриття кримінального провадження № 52016000000000179.
Зазначене рішення слідчий суддя ОСОБА_10 мотивувала тим, що, перевіривши доводи, викладені в заяві ОСОБА_8 , дослідивши законодавство України, положення якого регламентує порушене заявником питання, детектив прийшов до вірного висновку про необхідність закриття провадження у справі, оскільки призначення на посаду ректора Національної академії СБУ здійснюється саме Президентом України, що і відбулося у суворій відповідності із нормами Конституції України, Закону України «Про СБУ», Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБУ, а спричинення будь-якої шкоди встановлено не було.
Також в ухвалі слідчого судді було зазначено про те, що самі по собі дії, пов'язані з підписанням Президентом України Указу від 15 травня 2013 року про призначення ОСОБА_11 ректором Національної академії СБУ, обійманням цієї посади призначеною особою на підставі Указу Президента України № 276/2013, не містять ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2016 року про відмову у задоволенні його скарги від 02 серпня 2016 року на постанову детектива НАБУ ОСОБА_9 від 19 липня 2016 року про закриття кримінального провадження № 52016000000000179, внесеного до ЄРДР 10.06.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України та постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову детектива НАБУ ОСОБА_9 від 19 липня 2016 року про закриття кримінального провадження № 52016000000000179.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги заявник, навівши детальний аналіз положень кримінального та кримінального процесуального закону, посилається на те, що ухвала слідчого судді, так само і постанова детектива НАБУ про закриття кримінального провадження, є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки вказаними процесуальними рішеннями не встановлена відсутність в діянні, з приводу якого здійснювалося кримінальне провадження № 52016000000000179, складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Крім цього, в апеляційній скарзі ОСОБА_8 звертається увага на те, що детективом НАБУ, а також слідчим суддею, не тільки не були взяті до уваги наведені ним положення нормативних актів, які безспірно свідчать про незаконність видання Президентом України Указу № 276/2013 від 15 травня 2013 року про призначення І.Мусієнка ректором Національної академії СБУ, а й залишено поза увагою той факт, що під час досудового розслідування не було встановлено обсягу шкоди майнового чи немайнового характеру, завданої охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, в результаті зловживання владою або службовим становищем, що є частиною об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача; пояснення заявника, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити; пояснення прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді; перевіривши матеріали судового провадження за скаргою ОСОБА_8 та матеріали закритого кримінального провадження № 52016000000000179; проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, у відповідності до вимог, передбачених ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26.
Згідно з вимогами ст.ст. 307, 370 КПК України, судове рішення слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення слідчого, у даному випадку за результатами розгляду скарги на постанову слідчого (детектива НАБУ) про закриття кримінального провадження, повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_8 на постанову детектива НАБУ ОСОБА_9 від 19 липня 2016 року про закриття кримінального провадження № 52016000000000179, слідчий суддя дійшов помилкового висновку щодо її обґрунтованості, оскільки зазначена постанова, яку оскаржував ОСОБА_8 , не в повній мірі відповідала загальним засадам кримінального провадження, які зокрема покладають на слідчого обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Більш того, як обґрунтовано зазначається у скарзі ОСОБА_8 , слідчий суддя не взяв до уваги обставини, які могли істотно вплинути на його висновки, що потягло за собою невідповідність висновків слідчого судді, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, які свідчать про неповноту проведеного досудового розслідування, невідповідність постанови слідчого вимогам закону та передчасність прийнятого ним рішення про закриття кримінального провадження.
З огляду на це, рішення слідчого судді за скаргою ОСОБА_8 не може бути визнане законним, обґрунтованим і вмотивованим, а тому підлягає скасуванню, з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали.
При цьому, розглянувши доводи скарги ОСОБА_8 на постанову детектива НАБУ ОСОБА_9 від 19 липня 2016 року про закриття кримінального провадження № 52016000000000179, колегія суддів вважає, що вона також підлягає задоволенню, а зазначена постанова - скасуванню, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 110 КПК України, мотивувальна частина постанови слідчого про закриття кримінального провадження повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, тобто зміст обставин, встановлених під час досудового розслідування, а також мотиви прийнятого рішення про закриття кримінального провадження, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Між тим, дослідження матеріалів закритого кримінального провадження № 52016000000000179, а також аналіз постанови детектива НАБУ ОСОБА_9 від 19 липня 2016 року про закриття цього кримінального провадження, дозволяє зробити висновок про те, що вказана постанова не в повній мірі відповідає наведеним вище вимогам закону.
По-перше, як вбачається зі змісту згаданої постанови, вона не містить в собі будь-яких фактичних обставин, встановлених під час досудового розслідування, крім посилання на те, що Указом Президента України від 15 травня 2013 року № 276/2013 ОСОБА_11 призначено ректором Національної академії Служби безпеки України, а Указом Виконуючого обов'язки Президента України, Голови Верховної Ради від 19 квітня 2014 року № 428/2014 його звільнено з посади ректора Національної академії Служби безпеки України, які б свідчили про наявність самої події будь-якого кримінального правопорушення, зокрема кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
По-друге, посилаючись у постанові про закриття кримінального провадження на те, що, у повідомленні про вчинення кримінальних правопорушень від 04 травня 2016 року, заявник також зазначив про вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 5 ст. 191 КК України генерал-майором СБ України ОСОБА_11 та генерал-майором СБ України ОСОБА_12 , детектив НАБУ не вживав будь-яких заходів для перевірки вказаних обставин, не надав їм відповідної правової оцінки та не прийняв будь-яких рішень щодо дій вказаних осіб.
Більш того, в матеріалах закритого кримінального провадження, крім протоколу допиту в якості свідка заявника ОСОБА_8 , відсутні будь-які інші докази або документи, які б свідчили про повноту та об'єктивність проведеного досудового розслідування.
По-третє, не надавши будь-якої оцінки показанням свідка ОСОБА_8 та не перевіривши їх шляхом проведення інших слідчих (розшукових) дій, детектив НАБУ, проаналізувавши положення ст.ст. 12, 364 КК України, ст. 15 Закону України «Про Службу безпеки України», ст. 106 Конституції України та інших нормативно-правових актів, зробив висновок про те, що дії, які полягають у виданні Указу Президента України від 15 травня 2013 року № 276/2013 про призначення ОСОБА_11 ректором Національної академії СБУ, зайнятті цієї посади призначеною особою на підставі вказаного указу та подальшому отриманні службового житла і його приватизації не містять ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, а тому кримінальне провадження № 52016000000000179 від 10.06.2016, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Разом з тим вказаний висновок не може бути визнаний обґрунтованим виходячи з того, що відсутність в діянні складу будь-якого кримінального правопорушення, в тому числі передбаченого ст. 364 КК України, може бути встановлена лише при наявності самої події цього кримінального правопорушення, однак ця обставина належним чином не перевірялась та не встановлювалась.
Крім того, закриваючи кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, детектив НАБУ не вказав в діянні якої службової особи або службових осіб була встановлена відсутність складу вказаного вище кримінального правопорушення, хоча в повідомленні заявника про кримінальні правопорушення вказувалось на конкретних осіб, які, на його думку, вчинили відповідні кримінальні правопорушення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 від 19 липня 2016 року про закриття кримінального провадження № 52016000000000179, також не може бути визнана законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а матеріали вказаного кримінального провадження - направленню до Національного антикорупційного бюро України для продовження досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2016 року, якою ОСОБА_8 відмовлено у задоволенні його скарги на постанову детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 від 19 липня 2016 року про закриття кримінального провадження № 52016000000000179 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_8 на постанову детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 від 19 липня 2016 року про закриття кримінального провадження № 52016000000000179 - задовольнити; зазначену постанову детектива Національного антикорупційного бюро України - скасувати, а матеріали вказаного кримінального провадження направити до Національного антикорупційного бюро України для проведення досудового розслідування.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ ( ОСОБА_1 )
_____________ ( ОСОБА_2 )
_____________ ( ОСОБА_3 )
_____________ ( ОСОБА_4 )
_____________ ( ОСОБА_5 )
Справа № 11-сс/796/3828/2016
Категорія ч. 2 ст. 309 КПК України
Слідчий суддя у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_10
Доповідач - суддя ОСОБА_1