03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
09 листопада 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.
при секретарі: Юрченко А.С.
за участю: представника позивачів ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
третьої особи ОСОБА_4
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_5 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_5, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування,-
Справа №753/22354/14-ц
№ апеляційного провадження:22-ц-796/13111/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Сухомлінов С.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Позивачі звернулись до суду з позовом ОСОБА_5, ПрАТ «Страхова компанія «Україна», третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилались на те, що з вини ОСОБА_5 в липні 2014 року сталася ДТП, в результаті якої належний ОСОБА_7 автомобіль «Renault Master» отримав значні технічні пошкодження, а ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження.
Вказували, що цивільна відповідальність ОСОБА_5 була застрахована в ПрАТ «СК «Україна», яке фактично відмовилось виплачувати потерпілим страхове відшкодування. Стверджували, що ОСОБА_5 відмовилась добровільно відшкодувати завдані збитки, чим завдала моральну шкоду позивачам.
В подальшому позивачі збільшили свої вимоги і просили стягнути з ПрАТ «СК «Україна» на користь позивача ОСОБА_7 50000 гривень страхового відшкодування, 1200 гривень витрат на проведення оцінки транспортного засобу, 8622 гривні витрат на послуги стоянки транспортного засобу та 39516 гривень 43 копійки пені, а на користь позивача ОСОБА_6 2306,61 грн. витрат пов'язаних з лікуванням та 115,33 грн. моральної шкоди. З відповідача ОСОБА_5 просили стягнути на користь ОСОБА_7 197150,46 грн. матеріальної та 10 000 грн. моральної шкоди, а на користь ОСОБА_6 10 000 моральної шкоди. Крім того, просили стягнути з обох відповідачів на користь ОСОБА_6 400 грн. витрат на послуги з оцінки транспортного засобу та на користь обох позивачів 1400 грн. витрат пов'язаних з нотаріальним оформленням довіреності на представника, 1989 грн. витрат на правову допомогу і 3231,55 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» на користь ОСОБА_7 99 338 (дев'яносто дев'ять тисяч триста тридцять вісім) грн. 00 коп. страхового відшкодування.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» на користь ОСОБА_6 2306 (дві тисячі триста шість) грн. 61 коп. страхового відшкодування та 115 (сто п'ятнадцять) грн. 33 коп. моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 3 171 150 (сто сімдесят одну тисячу сто п'ятдесят) грн. 00 коп. матеріальної та 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.
Стягнуто на користь ОСОБА_6 з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» та з ОСОБА_5 по 3509 (три тисячі п'ятсот дев'ять) грн. 80 коп. судових витрат з кожного.
В решті позову - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду представником відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_5, подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити новее, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5, посилаючись на те, рішення суду є не обґрунтованим, немотивованим та таким, що проголошено без надання належної оцінки фактичним обставинам справи.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивачів ОСОБА_2, проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Третя особа ОСОБА_4 посилався на розсуд суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_7 є власником автомобіля НОМЕР_1, яким 27 липня 2014 року керував ОСОБА_4 В результаті порушення відповідачем ОСОБА_5, яка керувала автомобілем НОМЕР_2, Правил дорожнього руху України на перехресті вул. Салютна і вул. Саратовська в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобілі отримали технічні пошкодження, а пасажир автомобіля «Renault Master» ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження.
В той же день 27 липня 2014 року ОСОБА_6 повідомив ПрАТ СК «Україна» про страховий випадок, а 19 вересня 2014 року позивачі звернулись до ПрАТ «СК «Україна» з заявою про виплату страхового відшкодування, так як цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_5 була застрахована у ПрАТ СК «Україна», що не заперечував представник ОСОБА_9
Як убачається з виписки, лікарняного листа, довідки, квитанцій, чеків (т. 1 а.с.44-48), в результаті ДТП позивач ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження і знаходився на стаціонарному лікуванні з 27 липня 2014 року по 07 серпня 2014 року, а потім на амбулаторному лікуванні та витратив на своє лікування 1372 гривні 81 копійку.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що є шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка підлягає відшкодуванню, а саме: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Відповідно до положень ст. 24 цього Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілому ОСОБА_6 підлягає до відшкодування страхове відшкодування пов'язане з лікуванням у розмірі 1/30 розміру мінімальної заробітної плати, що складає (1218х 1/30 х23 дні =) 933,80 грн.
Крім того, ПрАТ СК «Україна» повинен відшкодувати ОСОБА_6 моральну шкоду на підставі ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що складає 115,33 грн. (5% від 1372,81+933,80).
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно висновку експертизи (т.1 а.с.242-247), розмір матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля «Renault Master» в результаті ДТП складає 247 150,46 грн., з яких ПрАТ СК «Україна» повинен відшкодувати 50 000 гривень, що складає ліміт за полісом обов'язкового страхування.
Крім того, відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Враховуючи те, що з вини страховика ОСОБА_7 не було виплачене страхове відшкодування в період з 03.10.2014р. по 15.07.2016р., то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ПрАТ «СК «Україна» 39516,43 грн. пені, а також 8622 грн. витрат за послуги стоянки пошкодженого транспортного засобу і 1200 грн. витрат на проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу (т.2 а.с.19-21,34,35,36, т.1 а.с. 18,49,50).
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), а згідно з ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно висновку експертизи (т.1 а.с.242-247), вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Renault Master» складає 382111,09 грн., а ринкова вартість цього автомобіля у непошкодженому стані складає 247150 гривень 46 копійок.
Відповідно ч. 1 п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 4, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, то розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Крім того, згідно ч. 4 п. 15 Постанови цього ж Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 згодна вважати фізично знищеним належний їй транспортний засіб, а вартість його відновлювального ремонту перевищує його ринкову вартість, то з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі ринкової вартості автомобіля «Renault Master» з відрахуванням утилізаційної вартості цього автомобіля, яка складає 26000 гривень (т. 1 а.с.92).
Таким чином, до стягнення з ОСОБА_5 підлягає (197150-26000=) 171150 гривень матеріальної шкоди.
Задовольняючи позов частково у частині відшкодування моральної шкоди на підставі ст.ст. 23, 1187 ЦК України та стягуючи з відповідача на користь позивачів по 10000 гривень, районний суд виходив із того, що позивачі перенесли душевні та фізичні страждання і достатньо врахував роз'яснення, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, згідно з якими розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Колегія суддів вважає, що висновок суду про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди на користь позивачів є правильним, розмір відшкодування, по 10000 гривень, з урахуванням стану здоров'я та вимушених змін у житті, відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Висновки суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: