11.11.2016
справа №642/6581/2016а
провадження №2а/642/276/2016
11 листопада 2016 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Ольховський Є.Б., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить суд визнати протиправними дії Харківського обласного військового комісаріату та Департаменту фінансів Міністерства оборони України в частині відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності після звільнення з війькової служби внаслідок виконання обов'язків війскоої служби; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 та Департамент фінансів Міністерства оборони України нарахувати позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням інвалідності І-Б групи після звільнення з військової служби внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі 33-місячного грошового забезпечення на момент призначення інвалідності (24.12.2013 р.) за аналогічною посадою, яку він займав на момент звільнення. Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат та Департамент фінансів Міністерства оборони України виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням інвалідності І-Б групи після звільнення з військової служби внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі 33-місячного грошового забезпечення на момент призначення інвалідності (24.12.2013 р.) за аналогічною посадою, яку він займав на момент звільнення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому 1 групи інвалідності, що стала наслідком виконання обов'язку військової служби в місцях, де проходили військові дії, до якої позивачем було додано необхідні документи встановлені порядком 975. Харківським обласним військовим комісаріатом було направлено до Міністерства оборони України документи щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду 1 групи. Разом з тим, листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України протиправно було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до чинних на день встановлення позивачу інвалідності відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та порядку 975. З огляду на викладене позивач вважає, що відповідачами порушено його право на соціальний захист та отримання належної грошової допомоги у разі інвалідності військовослужбовця, інвалідність якого настала внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби на підставі чого позивач і звернувся до суду.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, суд розглянув адміністративну справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Від відповідачів Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 у встановлений строк надійшли заперечення проти позову. Зазначили, що позовні вимоги позивача є безпідставними, у зв'язку з чим просили відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Свої доводи виклали у письмових запереченнях (а.с.27-29, 31-39).
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та надані відповідачами заперечення, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є військовослужбовцем, звільненим в запас.
Згідно з довідкою районного військового комісаріату Харківської області від 01.09.2015 року, ОСОБА_1 проходив службу в військовій частині польова пошта НОМЕР_1 , звідки був звільнений в запас 20.01.1985 року. В період з 28 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року приймав участь в бойових діях на території Республіки Афганістан, що підтверджується архівною довідкою від 10 квітня 2013 року (а.с.15,16)
Згідно з випискою з акта оглядк МСЕК серії 10 ААБ №187529 від 15.01.2014 року ОСОБА_1 з 24.12.2013 року встановлено І-Б групу інвалідності, пов'язану з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с.17,18)
Згідно з висновку фахівця з питань судовло-медичної експертизи №1121-2013 від 13 листопада 2013 року, а також відповідно до витягу з протоколу №2882 від 21.11.2013 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця поранення, контузія, захворювання , так, пов'язане з виконання ОСОБА_1 обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. В подальшому позивачу встановлена І група інвалідності з 24.12.2013 року, що є віддаленим наслідком пораненнь., контузії, захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААБ № 187529 від 08.01.2014 р (а.с.17,19, 20-21).
Відповідно до встановленого порядку позивачем було подано заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому 1 групи інвалідності, що стала наслідком виконання обов'язку військової служби в місцях, де проходили військові дії, до якої позивачем було додано необхідні документи встановлені порядком 975.
Харківським обласним військовим комісаріатом було направлено до Міністерства оборони України документи щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду 1 групи (а.с.13)
Листом від 25 листопада 2015 року №248/3/6/3557 Департаменту фінансів Міністерства оборони України протиправно було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до чинних на день встановлення позивачу інвалідності відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та порядку 975. Також зазначили, що одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження (п.п.4 п.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги.., затвердженої постановою КМУ від 28 травня 2008 року №499) (а.с.14)
Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Спірні правовідносини регулюються Законом України № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону № 2011-ХІІ, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Згідно частини 1 статті 16 Закону № 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною 2 ст. 16 зазначеного Закону передбачалося, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
З аналізу наведеної норми Закону вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, і її виплата пов'язується не з фактом звільнення позивача зі служби, а з часом встановлення йому інвалідності внаслідок вказаних причин.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
Абз.5 пп.2 п.2 Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що одноразова грошова допомога військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, зокрема інвалідам І групи, виплачується у розмірі 33-місячного грошового забезпечення.
Крім того, абзацом п'ятим підпункту 4 пункту 2 Порядку (в редакції, яка діяла на час встановлення інвалідності) передбачено, що військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, грошове забезпечення визначається за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення виходячи з таких складових: посадовий оклад, оклад за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років.
Водночас, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» елементи грошового забезпечення визначає по-іншому: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія): одноразові додаткові види грошового забезпечення.
З огляду на викладене, виходячи із загальних принципів законності, справедливості та розумності, вважаю, що у даному випадку, нарахування одноразової допомоги мені у зв'язку з встановленням І групи інвалідності, повинно проводитись, виходячи із розміру грошового забезпечення на момент призначення інвалідності за аналогічною посадою, яку я займав на момент звільнення.
Фінансування витрат, пов'язаних з виплатою одноразової грошової допомоги, здійснюється відповідно до статті 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Стаття 23 Закону передбачає, що фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.
Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.
Відповідно до частини 6, 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Частиною 2 пункту 3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (п. 12 Порядку № 975).
Згідно зі ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Враховуючи наведене суд вважає, що позивач має право на призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги, а відповідачі не довіли правомірність своєї відмови в призначенні та виплаті відповідачу такої допомоги, у зв'язку з чим позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, то відповідно ст. 94 КАС України на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1653,60 грн. (по 551,20 грн. за кожну немайнову вимогу) за подання адміністративного позову за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерства оборони України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
постановив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та Департаменту фінансів Міністерства оборони України в частині відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності після звільнення з війькової служби внаслідок виконання обов'язків війскоої служби.
Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат та Департамент фінансів Міністерства оборони України нарахувати позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням інвалідності І-Б групи після звільнення з військової служби внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі 33-місячного грошового забезпечення на момент призначення інвалідності (24.12.2013 р.) за аналогічною посадою, яку він займав на момент звільнення.
Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат та Департамент фінансів Міністерства оборони України виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням інвалідності І-Б групи після звільнення з військової служби внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі 33-місячного грошового забезпечення на момент призначення інвалідності (24.12.2013 р.) за аналогічною посадою, яку він займав на момент звільнення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Харківського обласного військового комісаріату та Міністерства оборони України судовий збір за три немайнові позовні вимоги в розмірі 1653,60 грн., тобто по 826 грн. 80 коп. з кожного, на користь Державного бюджету України.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги стороною, або іншою особою, яка брала участь у справі, у десятиденний строк з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Є.Б. Ольховський