11.11.2016
Справа №642/824/2016к
Провадження №1кс/642/39/16
11 листопада 2016 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
сторін кримінального провадження: прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого - ОСОБА_6 , обвинуваченого - ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого старшим оперуповноваженим СДСБЕЗ Ленінського РВ ГУМВС України в Харківській області, учасника бойових дій, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.2 КК України,-
З 25 червня 2010 р. ОСОБА_7 перебуває на посаді старшого оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ Ленінського РВ ГУМВС України в Харківській області, має спеціальне звання майора міліції, відповідно до ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу.
Відповідно до функціональних обов'язків від 28 грудня 2011 р. на ОСОБА_7 покладені обов'язки оперативного обслуговування всіх комерційних структур на території Ленінського району м. Харкова, вивчення причин й умов, що сприяють учиненню злочинів, вжиття заходів до їх усунення.
Органами досудового слідства ОСОБА_7 пред'явлено обвинувачення в тому що 19 жовтня 2012 р., приблизно, о 14 год. ОСОБА_7 в процесі виконання своїх службових обов'язків прибув до приміщення кафе, розташованого по вул. Скорохода, 24 у м. Харкові та використовуючи повноваження представника влади, а також свої права, передбачені ст. 11 Закону України «Про міліцію» викликав до Ленінського РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_8 , керуючого справами вказаного кафе. В той же день 19 жовтня 2012 р., приблизно, о 17 год. 30 хв., ОСОБА_8 прибув до Ленінського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Малиновського,1, де під час розмови з ним в приміщенні коридору Ленінського РВ, ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів та з метою одержання хабара, вступив у позаслужбові відносини з ОСОБА_8 і запропонував ОСОБА_8 передавати йому хабар у сумі 4000 гривень кожні шість місяців за те, що він, ОСОБА_7 , не буде вживати передбачені ст.10 Закону України «Про міліцію» заходи по припиненню правопорушення, передбаченого ст. 156 КУпАП, тим самим надасть ОСОБА_8 незаконне право без отримання відповідної ліцензії, продавати алкогольні напої у приміщенні кафе, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Скорохода, 24. 27 жовтня 2012 р., приблизно, о 10.00-11.00 год. ОСОБА_7 з метою одержання від ОСОБА_8 хабара у розмірі 4000 гр. прибув у приміщення зазначеного кафе та у службовому приміщенні кафе за вказаною адресою отримав від ОСОБА_8 частину обумовленої раніше суми хабара у розмірі 2000 гр. Продовжуючи реалізовувати злочинний намір на отримання хабара, 26 грудня 2012 року о 13 год. 20 хв. ОСОБА_7 знову прибув у кафе по вул. Скорохода, 24 та у службовому приміщенні кафе отримав від ОСОБА_8 другу частину хабара у розмірі 2000 гр., а всього 4000 гр., що на той час у 5 разів перевищувало неподатковий мінімум доходів громадян та було хабаром у значному розмірі, за виконання чи невиконання в інтересах ОСОБА_8 будь-якої дії з використанням наданої ОСОБА_7 влади чи службового становища.
Стороною обвинувачення дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.2 ст. 368 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 368 КК України не визнав повністю та пояснив, що ніяких грошових коштів від ОСОБА_9 він не вимагав. Він, як фізична особа взяв у іншої фізичної особи кошти у борг, та зобов'язався їх повернути. Він з 2010 року працює на посаді оперуповноваженого Ленінського РВ, як працівник міліції, та зарекомендував себе тільки з позитивної сторони. В своїй діяльності, керуючись діючим законодавством, як працівник міліції, наділений повноваженнями, які визначені його функціональними обов'язками, до яких входять робота на об'єктах оперативного обслуговування, взаємодія з громад кістю, здійснення заходів для припинення злочинності в сфері економіки, в основному по лінії бюджету на оперативне обслуговування комерційних структур на об'єктах оперативного обслуговування з метою припинення злочинів та їх розкриття, веде контроль за наглядовими справами на об'єктах, веде оперативно-розшукові справи, залучає до співпраці, за дорученням керівництва, здійснює перевірку скарг, листів та заяв. Основна лінія оперативного обслуговування це бюджет. Він не веде справи по об'єктам громадського харчування. З приводу обвинувачення зауважив, що в приміщенні кафе по вулиці Скорохода він ніколи не бачив алкогольних напоїв ні для продажу, ні в продажі. Більше того, ОСОБА_8 в серпні 2013 року на допиті повідомив, що алкогольними напоями вони ніколи не торгували. На основі Закону України від 12.01.2005 року про внесення змін в деякі законодавчі акти України, розпорядження Президента від 24.05.2012 року, даного на засіданні Ради Регіонів, в якому працівники УМВС мають право проводити перевірки суб'єктів господарювання або оперативно-розшукову діяльність в рамках справи. Ніяких матеріалів перевірки кафе в нього не було, ніякого направлення на проведення перевірки в нього не було, перевірку він не проводив, так як це не входило до його обов'язків. Більше того, в обвинувальному акті вказано, що він викликав до Ленінського РВ ОСОБА_10 , але в ході досудового розслідування прокурор не вказав, що відповідно до п.3 ст. 11 закону України «Про міліцію» працівник міліції має право викликати тих громадян і службових осіб, які знаходяться в провадженні, але цей факт був умисно прихований. ОСОБА_7 наполягає, що в кафе він ніколи не бачив алкогольні напої. Єдиним підтвердженням того, що в кафе знаходився алкоголь є протокол огляду місця події від 21.12.2012 року та виявлені факти, в процесі огляду, нічим не підтверджені. Більше того, на його думку протокол огляду місця події складений з порушеннями, без дозволу суду, без присутності працівників кафе, без дозволу власника приміщення, за участю якихось уявних понятих. Самого факту організації алкогольних напоїв не зафіксовано. Також, зауважив, що ОСОБА_9 на допиті повідомив, що в один з днів, приїхали робітники міліції та попросили закрити його для того, щоб зробити фотографії. Він вважає, що даний протокол огляду складався в службовому кабінеті, не виходячи з прокуратури. Що стосується відносин між ОСОБА_9 та ним, пояснив, що в вересні 2012 року у робочий день,в обідню перерву, він зі своїм напарником проїжджав по вулиці Скорохода. Так як йому, по стану здоров'я необхідне постійне харчування, він запропонував своєму напарнику зупинитися у кафе, яке було відкрите. ОСОБА_7 зайшов перший. Його напарник залишився закривати машину. Заходячи у кафе, він побачив чоловіка за барною стійкою, запитав, чи є у них щось поїсти, чоловік йому відповів, що кафе тільки відкрилось та на даний час воно ще не працює. Після, він запитав, чи є хтось з керівництва, чоловік відповів, що не має. Він як оперативний працівник, згідно з його функціональними обов'язками має підбирати собі кандидата для негласної співпраці. Для того, щоб познайомитись з керівником кафе, ОСОБА_7 залишив свій номер телефону з метою дізнатися про його особистість, якості та характеристики та чи володіє він будь-якою оперативною інформацією. Через певний час до нього зателефонував чоловік та представся власником з кафе на ОСОБА_11 і сказав що приїде, як звільниться, але він не передзвонив і не приїхав. Після, через декілька днів, точно він сказати не може, коли він був на своєму робочому місці, йому подзвонив той же чоловік та сказав, що він зараз знаходиться у кафе на вулиці Скорохода. Він, зі своїм напарником ОСОБА_12 підішли до кафе та познайомились з власником. Розмовляли про роботу та організацію бюджетних організацій, а також на інші теми. Він зрозумів, що власник кафе - контактна людина, та вирішив підтримувати з ним стосунки. Ні про які грошові кошти в них розмова не йшла. Як дізнався ОСОБА_13 , кафе не належало ОСОБА_9 , воно належало його дружині. Між ним склалися товариські відносини. ОСОБА_9 не отримував ліцензії для продажу алкоголю, так як він не планував вести торгівлю в кафе. В результаті чого, ОСОБА_13 планував залучити ОСОБА_9 до негласної співпраці. В одній із розмов, він розповів ОСОБА_9 про свій стан здоров'я, що йому потрібне додаткове лікування. ОСОБА_9 по дружньому спитав у ОСОБА_13 , чи потрібна йому допомога та він може до нього звертатись, він відповів, що допомога поки не потрібна. В грудні, коли ОСОБА_13 повернувся з лікування, він подзвонив ОСОБА_9 та попросив у нього позичити гроші та якщо потрібно, складе розписку. ОСОБА_9 відповів, що без проблем, але тоді, коли він повернеться до Харкова. 26 грудня о 9 годині ранку до ОСОБА_13 подзвонив ОСОБА_9 та сказав, що буде в Харкові до 13:30 години та попросив, щоб він під'їхав до нього, так як він їде в Луганськ. ОСОБА_13 відповів, що коли буде вільний час, він під'їде. Враховуючи те, що у ОСОБА_13 весь день був запланований, він в обідню перерву під'їхав у кафе на Скорохода. ОСОБА_13 подзвонив ОСОБА_9 , він сказав, що знаходиться вдома та через 5 хвилин буде на місці. Після, він йому подзвонив та сказав, щоб ОСОБА_13 заходив до кафе, останній йому запропонував, щоб той вийшов, але ОСОБА_9 не погодився. ОСОБА_13 у кафе зустріла жінка та провела його до кабінету ОСОБА_9 . Він зайшов, вони привітались, та ОСОБА_14 запитав у нього, скільки йому потрібно грошей, ОСОБА_13 сказав, що потрібно 2 000 тисячі. ОСОБА_9 дістав пачку з грошима, перерахував та дав ОСОБА_13 вищезазначену суму. ОСОБА_9 запитав у ОСОБА_13 , коли він поверне гроші, останній відповів, що приблизно у літку. ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_13 поїсти та випити, на що ОСОБА_13 відмовився. На цьому їх розмова закінчилась. На виході з кафе, на вулиці до ОСОБА_13 підійшли працівники внутрішньої безпеки, які застосували до нього засоби фізичного впливу та з правого карману витягнули у нього гроші, які він отримав від ОСОБА_9 та поклали до снігу на землю. Так він пролежав хвилин 15, в цей момент працівники внутрішньої безпеки щось поклали йому у задній карман. Пізніше він дізнався, що вони поклали йому грошові кошти у розмірі 100 гривень, які вони вибили у нього з руки. Як зазначив ОСОБА_13 , із самого початку затримання, було порушено його право на захист. З правами та обов'язками його не ознайомлювали. З ухвалою слідчого судді про дозвіл на обшук його ознайомили вже після самого обшуку. Після проведення всіх заходів його привезли до обласної прокуратури, в кабінеті посадили на стілець та почали застосовувати психологічний вплив. Він розповів все, як було, але його показання ніхто не фіксував. ОСОБА_13 почав посилатися на ст.63 Конституції України, але це нікого категорично не влаштовувало. Потім із кабінету вийшов слідчий, зайшли працівники внутрішньої безпеки та почали застосовувати до нього психічний та фізичний вплив. ОСОБА_13 наносили удари по голові та в область грудної клітини та змушували давати показання, які в подальшому були відібрані вночі о 12 годині в ході відео допиту. На наступний день, ОСОБА_13 ніхто не викликав і протокол допиту, який був складений 27 числа, був складений в той же день, коли складався перший протокол допиту. Слідчий додрукував протокол та попросив його поставити підпис. За цілий день, ОСОБА_13 ніхто не дозволяв сходити до туалету, ні попити, ні поїсти, знущались з нього. В нього був важкий стан, та аби швидше піти зі слідчого відділу, ОСОБА_13 прийняв всі умови. Адвокат йому сказав, що з матеріалами кримінальної справи ознайомитись не дають, так як йде таємне слідство та запропонував дати слідчим те, що вони вимагають від ОСОБА_13 , щоб його не закрили, а суді він розповість все як було насправді. Тому ОСОБА_13 і дав неправдиві показання на досудовому розслідуванні. Наполягає, що його вина не доказана. Зазначає, що ніяких грошових коштів в якості хабара він від ОСОБА_9 не брав.
Суд вважає недоведеним зазначене обвинувачення за наступним:
на час скоєння цього діяння ст. 368 КК України (в редакції Закону від 07.04.2011 року) передбачала кримінальну відповідальність за одержання хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабар, чи в інтересах третьої особи з використанням наданої йому влади чи службового становища. Частина друга цієї ж статті передбачала відповідальність за «Одержання хабара у значному розмірі». Хабаром у значному розмірі вважається такий, що у п'ять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Законом України від 18.04.13 року «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України по приведенню національного законодавства у відповідність зі стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією» поняття хабара з Кримінального Кодексу України виключено, а назва статті 368 КК України викладена в такій редакції «Одержання пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» . Частина друга ст. 368 КК України передбачає кримінальну відповідальність за одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду чи в інтересах третьої особи будь якої дії з використанням наданої їй влади, чи службового становища. Діяння передбачене частиною третьої цієї ж статті передбачають відповідальність, якщо його предметом була неправомірна вигода у значному розмірі. Неправомірною вигодою в значному розмірі вважається вигода, що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Формулювання стороною обвинувачення кваліфікації діяння ОСОБА_7 як одержання хабара у значному розмірі за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дав хабара, будь-якої дії з використанням наданої йому влади чи службового становища станом на грудень 2012 року, без врахування змін у законодавстві та положень кримінального закону про зворотну дію у часі (ст. ст. 22, 58 Конституції України), свідчить про неконкретність визначення того, за що - виконання чи невиконання, з використанням наданої влади чи службових повноважень обвинувачений одержав хабар.
На зазначені обставини звернула увагу колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в ухвалі від 07.11.2014 року.
Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться стосовно особи, якій висунуте обвинувачення лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Прокурор під час судового розгляду може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитись від підтримання обвинувачення. При цьому суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правових кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
В судовому засіданні 12.08.16 року прокурор на пропозицію суду, відмовився змінювати або уточнювати обвинувачення (т. 5 с.с. 71-73).
Статтею 291 КПК України п.5 ч.2 передбачено що обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статті 9 частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
В обґрунтуванні винуватості ОСОБА_7 у вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 368 КК України сторона обвинувачення посилається на такі докази, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду, а саме:
свідки обвинувачення пояснили:
свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснив, що він 27 жовтня 2012 року знаходився на робочому місці та займався своїми функціональними обов'язками. ОСОБА_16 попросив відвести його до поліклініки,так як в нього був не добрий стан здоров'я, він потребував відвідування санаторія, часто лежав у лікарнях та госпіталях, у зв'язку з чим, в нього обуло тяжке матеріальне становище та він постійно позичав гроші як в нього, так у інших осіб. Сидора відвіз ОСОБА_13 до лікарні. ОСОБА_17 в поліклініці провів біля пів години. Після цього вони, на автомобілі, який належав ОСОБА_15 поїхали до прокуратури Ленінського району м. Харкова. По дорозі, ОСОБА_13 попросив ОСОБА_18 заїхати до його знайомого по імені ОСОБА_19 , який займається побутовою технікою. Коли вони під'їхали до його знайомого до кафе по вулиці Скорохода, вони раніше там обідали, ОСОБА_13 зайшов у приміщення, а він залишився в автомобілі. Через 5-10 хв. двері його автомобіля відкрили працівники внутрішньої безпеки України та слідчий обласної прокуратури. Як йому стало відомо, вони проводили слідчі дії по факту отримання грошових коштів ОСОБА_7 . Після проведення всіх слідчих дій, вони поїхали до прокуратури Харківської області, де вони дали пояснення. Також пояснив, що він ніколи не був особисто знайом та йому нічого не відомо про ОСОБА_20 . ОСОБА_16 нічого йому не розповідав про його взаємовідносини про ОСОБА_20 . У ОСОБА_16 ніяких матеріалів по ОСОБА_9 не було. Перевірок в кафе по вулиці Скорохода не проводилось. Зауважив, що пам'ятає день, коли в райвідділ до ОСОБА_21 приїжджав чоловік, як виявилось пізніше, то був ОСОБА_9 , з ким вони були вкрай дружні. ОСОБА_9 хотів подарувати ОСОБА_22 алкогольний напій - коньяк, але останній його не взяв, так як не вживає алкоголь. Висновок про те, що в них були дружні стосунки, він зробив по дружній розмові, по інтонації, яку почув. Також зауважив, що він не бачив та не міг бачити затримання ОСОБА_21 та не був присутній при огляді ОСОБА_21 .
свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні пояснив, що в 2012 році, точну дату не пам'ятає, працівником міліції, він був запрошений в якості понятого. У його присутності, та у присутності ще одного понятого, з яким він раніше знайомий не був, та працівників служби безпеки, були проведені всі необхідні дії, такі як помітка грошових купюр, які були в гривневій валюті, складання документів та передача грошових купюр людині, фамілію якої він не пам'ятає. Всі вони сіли до машини, під'їхали до кафе, яке знаходиться на вулиці Скорохода та сиділи у «засаді», через деякий час підійшли до кафе, з нього вийшов чоловік, прізвище якого він дізнався пізніше, це був ОСОБА_13 . Коли співробітники міліції хотіли його затримати, він почав втікати та викинув з карману гроші, з карману штанів чи куртки, та скільки було грошей він сказати не може, так як не пам'ятає. Потім ОСОБА_13 затримали, надягнувши наручники. При ньому наводили лампою на руки ОСОБА_13 , які світились. ОСОБА_13 був одягнутий в зимню куртку, штани та шапку. Всі слідчі дії проводились біля кафе, потім вони заходили до приміщення кафе, ОСОБА_13 давав пояснення. Після чого, він підписав всі необхідні документи, та його з другим понятим відпустили додому. Також пояснив, що приблизно через дві доби, він знов давав показання в прокуратурі, в яких містились достовірні дані. Зауважив, що він не пам'ятає, чи пояснював ОСОБА_13 звідки в нього гроші та чи просив він адвоката. Про інші обставини справи він не пам'ятає, так як пройшов великий проміжок часу;
свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні пояснив, що в 2012 він був запрошений в якості понятого. В приміщення ГУМВС України в Харківській області, у його присутності, одного понятого та оперуповноваженого було здійснено огляд, помітка та вручення грошових купюр, в якому розмірі та в якій валюті, він сказати не може. Після вони поїхали до кафе та чекали. Через деякий час з кафе вийшов чоловік, потім він дізнався, що це обвинувачений ОСОБА_13 , який був одягнутий в зимню темну куртку, шапку. До нього підійшли робітники міліції та ОСОБА_13 почав викидувати гроші. Як відбувався процес затримання, та чи надягали на ОСОБА_13 наручники, він не пам'ятає. Всі слідчі дії фіксувались та був складений загальний документ, де було описано, як все відбувалось. Вони з понятим ознайомились, поставили свої підписи та поїхали додому. Також пояснив, що гроші, які викинув ОСОБА_13 , були знайдені на вулиці в «сніговій каші», зібрані працівником міліції, пораховані, переписані з них дані, та складені в пакет. Гроші при освітленні лампою, світились зеленим кольором. Гроші, які були знайдені та гроші, які помічались відповідали один одному, так як при освітленні вони світились. Також, доповнив, що вони також проводили огляд приміщення кафе, ОСОБА_13 давав пояснення, та він підписав документ, в якому все оглянуте та все те, що відбувалось, відповідало дійсності, він поставив підпис. Про інші обставини справи він не пам'ятає, так як пройшов великий проміжок часу;
свідок ОСОБА_25 у судовому засіданні пояснив, що в середині жовтня 2012 році він працював барменом в кафе, яке знаходиться на вулиці Скорохода, яке орендує ОСОБА_9 . В один із днів, до кафе зайшов чоловік, як він дізнався після, це ОСОБА_13 , та запитав, чи продаються спиртні напої та чи є до них дозвільні документи, на що він сказав, що спиртними напоями не торгують. ОСОБА_25 повідомив ОСОБА_13 , що на всі питання йому може відповісти начальник. Він подзвонив начальнику та дав трубку ОСОБА_13 , про що вони розмовляли, він не пам'ятає. Ввечері начальник зустрівся з ОСОБА_13 . Зі слів ОСОБА_9 , який приїхав з зустрічі, розмова була з приводу дачі хабара, ОСОБА_13 просив певну суму коштів. Потім ОСОБА_9 неодноразово зустрічався з ОСОБА_13 . Також зауважив, що кафе офіційно не здійснювало торгівлю спиртними напоями, а відпускалось тільки постійним клієнтам, які вживали спиртні напої. Спиртні напої знаходились під барною стійкою, ні на вітрині, ні в меню вони не вказувались. Зауважив, що на час його роботи у кафе ні перевірок, ні оглядів приміщення не проводилось. При затриманні ОСОБА_13 , ОСОБА_25 в кафе не знаходився. Також пояснив, що про те, що ОСОБА_9 передав 2 тисячі гривень ОСОБА_13 , він дізнався від ОСОБА_9 ;
свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що в 2012 році він працював управляючим в кафе на вулиці Скорохода. Власником кафе є ОСОБА_26 , фамілії якого, він не пам'ятає. За цей час в кафе ніякі перевірки не проводились. В кафе за барною стойкою знаходились спиртні напої, які він сам завозив та які продавались тільки своїм. В один із днів, йому подзвонив бармен з кафе та повідомив, що до них прийшла міліція, потім передав слухавку працівнику міліції, як він потім дізнався, це був ОСОБА_13 , та попросив його під'їхати до них у кабінет, залишив номер телефону, за яким свідок мав з ним зв'язатися. Приблизно о 17:00 годині він приїхав до кафе та подзвонив ОСОБА_13 . ОСОБА_13 попрохав ОСОБА_9 з'явитись до Ленінського РВ. Він під'їхав до райвідділу, подзвонив ОСОБА_13 , через деякий час вийшли два чоловіка, всі разом вони зайшли до приміщення. В ході розмови ОСОБА_13 та ОСОБА_18 пояснили, що ОСОБА_8 повинен платити по 4 тисячі гривень раз на півроку за те, що в кафе є спиртні напої. Потім він вирішив записувати розмови з ОСОБА_13 на телефон, про що звісно не проінформував ОСОБА_13 . В подальшому, ОСОБА_9 заплатив перший та другий раз по 2 тисячі гривень, все фіксувалось на аудіо запис. Перші грошові купюри по 100 грн. помічені не були, так як це були власні кошти свідка. Чому він не відмовся від передачі грошей, він пояснити не може. Перші передані гроші помічені не були, це були власні гроші ОСОБА_8 . Після цього він роздрукував розмову та наступного дня поїхав до прокуратури Харківської області та подав заяву. Згодом, в кафе установили записуючу апаратуру. Помітка грошових коштів відбувалась у нього вдома у присутності понятих, якими купюрами були грошові кошти, ОСОБА_8 не пам'ятає, це були його власні гроші, після, він та поняті поставили свої підписи в протоколі помітки грошових купюр. Номера купюр були переписані та з них були зняті копії. Перед затриманням ОСОБА_13 , огляд кафе проводився, в цей день, воно зачинено не було. При огляді, власника кафе не було, окрім того, дозволу на огляд також від нього не було. В момент затримання ОСОБА_13 , він знаходився в кабінеті в приміщенні кафе. Як проводились слідчі дії Також пояснив, що ОСОБА_13 не проводив перевірок у кафе та не повідомляв його, що вони будуть проводитись в подальшому. При зустрічі з ОСОБА_13 він пропонував йому випити для підтримки розмови. ОСОБА_13 від нього дізнався, що в кафе здійснюється торгівля спиртними напоями. ОСОБА_13 не повідомляв ОСОБА_9 , що на нього буде складатись протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 156 КУпАП;
свідок ОСОБА_27 у судовому засіданні пояснив, що він є наймачем кафе. До діяльності кафе він не має ніякого відношення. Перший раз він бачив ОСОБА_13 , коли він разом з напарником зайшли до кафе, провели бесіду з барменом та пішли. Бармен по імені ОСОБА_28 розповів йому, що це були працівники міліції, які спитали про керуючого кафе. В кафе на той час працював ОСОБА_29 , керуючий ОСОБА_9 та його дружина. ОСОБА_30 розповів, що працівники міліції вимагали плату за здійснення торгівлі спиртними напоями, щоб не було перевірок, йому потрібно було дати останнім грошові кошти у розмірі 4 000 грн. Ця розмова відбувалась до першої передачі грошових коштів. Пояснив, що він знав, що у кафе здійснюється торгівля спиртними напоями. Перевірок у кафе, в тому числі ОСОБА_13 , не здійснювалось. Спиртні напої знаходились під барною стійкою. Він порекомендував ОСОБА_9 звернутись до правоохоронних органів. Також зауважив, що він не був свідком передачі грошових коштів та затримання ОСОБА_13 ;
свідок ОСОБА_31 у судовому засіданні пояснив, що він як заступник начальника, займався аналітичною роботою, і міг підписувати різні документи, в тому числі і висновок за фактом застосування спеціального засобу працівниками УВБ в Харківській області від 11.01.2013 року. Він не приймав участі ні в одній слідчій дії;
свідок ОСОБА_32 у судовому засіданні пояснив, що він займається аналітичною роботою, оформляє листи, документи. Текст документів набирає під диктовку. Нічого з приводу справи ОСОБА_13 пояснити не може;
свідок ОСОБА_33 у судовому засіданні пояснив, що він при затриманні ОСОБА_13 , особисто знаходився в квартирі ОСОБА_9 та чекав ввімкнення техніки. Коли ОСОБА_9 мав вийти, він повинен був подзвонити групі затримання, щоб вони були готові до затримання ОСОБА_13 . Після затримання ОСОБА_13 , ОСОБА_9 повернувся до квартири, після чого, працівник оперативно-технічного управління виключив обладнання.
свідок ОСОБА_34 у судовому засіданні пояснила, що взимку, вона зустрілась зі своєю подругою ОСОБА_35 та вони пішли у кафе на ОСОБА_36 . В ході бесіди вони замовили алкоголь та чай. Бачила, як ОСОБА_13 заходив до кафе, деякий час знаходився з якимось чоловіком та вони разом кудись пішли, де вона його вже не бачила. Після, вони з подругою вийшли з кафе на вулицю, щоб покурити, та через деякий час з кафе вийшов ОСОБА_13 , до нього почали підходити чоловіки в цивільному одягу, та в цей момент ОСОБА_13 викинув гроші і вони розлетілися. Після цього вказаний чоловік був затриманий і на нього наділи кайданки.
свідки ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , у судовому засіданні пояснили, що вони є співробітниками управління внутрішньої безпеки Харківської області, про те, що 26 грудня 2012 р. ними біля кафе по вул. Скорохода, 24 в м. Харкові був затриманий ОСОБА_7 за отримання хабара в сумі 2000 гр. Під час затримання, ОСОБА_7 , викинув отримані кошти на проїжджу частину. Вказані грошові кошти були вилучені, про що був складений протокол;
були надані також наступні докази:
- протокол одночасного допиту від 17 січня 2013 р. між ОСОБА_8 і ОСОБА_7 (крим. пров. т.2 с. с.121 - 123);
- протокол від 7 грудня 2012 р. про прийняття заяви ОСОБА_8 про вимагання ОСОБА_7 хабара (крим. пров. т. 2 с. с. 26 - 28);
- протокол огляду місця події від 21 грудня 2012 р., (крим. пров.т.2 с. с. 35 - 40);
- протокол від 26.12.2012 р. огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - 20 шт. грошових купюр номіналом 100 гр. в сумі 2000 гр., наданих ОСОБА_8 , з метою вручення хабара ОСОБА_7 , з якого вбачається, що дані грошові купюри були помічені за допомогою спеціального невидимого (крим. пров. т.2 с. с. 41-49, 145).
- протокол контролю за вчинення злочину від 26.12.2012 р., (крим. пров. т. 2 с. с. 50 - 52, 145);
- протокол обшуку від 26.12.2012 р., (крим. пров. т.2 с. с.54 - 57, 145);
- протокол про наслідки проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 26.12.2012 р. (крим. пров. т.2 с. с. 66 -71, 145);
- висновок судової експертизи по дослідженню речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин ХНДІСЕ №187 від 15.01.2013 р. (крим. пров. т.2 с. с. 72 - 76);
- висновок експертизи звуко - і відеозапису НДЕКЦ ГУМВСУ в Харківській області №35 від 24.01.2013 р, (крим. пров. т.2 с. с. 128 - 143).
На клопотання сторони захисту судом отримано роздруківку вихідних та вхідних дзвінків оператора мобільного зв'язку «МТС» номерів: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 за період з 01.09.2012 до 26.12.2012 року ( т.3 с.с. 231-279);
Також сторона захисту надала:
-відповідь на адвокатський запит з ГУМВС України від 27.04.15 року № 10/577 ( т.4 с.с. 7);
-лист прокуратури Харківської області № 13/1-2-15 від 02.02.2015 року (т.4 с.с.15);
- в судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_39 з обставин складання ним експертного висновку № 35 від 24.01.2013 року;
-відповідь на адвокатський запит від 06.11.2013 року з Харківського міського центру зайнятості;
- договір оренди нежитлових приміщень № 1-09/12.
У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, вид та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, обставини які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставини що можуть бути підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Згідно до ст. 85 КПК України належними є докази які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обстави, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Суд процесуально позбавлений можливості визнати усі вище перелічені докази належними та припустимими оскільки неконкретність сформульованого ОСОБА_7 обвинувачення ( встановлена судом та зазначена в ухвалі Апеляційного суду Харківської області від 07.11.14 року) унеможливлює це.
Відмовляючись сформулювати належним чином обвинувальний акт сторона обвинувачення намагається покласти на суд невластиві йому функції з самостійного формулювання нової редакції обвинувачення та визначення доведеності чи недоведеності провини ОСОБА_13 .
Вирок не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно з ч. ч. 1, 2 та 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Крім того, саме на них ч. 2 ст. 9 КПК України покладає обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
При цьому завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Ст. 62 Конституції України передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Вказане встановлено і в ст. 17 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, в тому числі винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, форма вини, мотив і мета вчинення злочину, покладається на слідчого, прокурора і лише в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Провівши в повному обсязі судове слідство суд констатує що вичерпано можливість отримати додаткові докази та самостійно усунути неконкретність обвинувачення.
Поза межами оцінки суду в даному кримінальному провадженні перебувають питання відповідальності працівника правоохоронних органів, оскільки її види можуть бути різними, проте кримінальна відповідальність може наставати виключно за вчинення суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, тобто передбаченого КК України суспільно небезпечного винного діяння, вчиненого належним суб'єктом.
За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права, законності, рівність перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами провадження їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини кримінального провадження та кожний поданий сторонами доказ та їх сукупність, вважає, що за результатами даного судового розгляду не доведено, що ОСОБА_7 вчинив діяння за яким йому пред'явлено обвинувачення оскільки не доведено що в його діях є склад злочину передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.
Питання речових доказів підлягає вирішенню в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.
Розподілити процесуальні витрати відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5 та 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ст. ст. 22,58, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 100, 177-179, 368, 370, 371, п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 373, 374-376, 483 КПК України, суд -
ОСОБА_7 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, та виправдати його за цим обвинуваченням за недоведеністю складу вказаного злочину в його діянні.
Речові докази по справі:
- карти пам'яті: «Transeend» /MSDHC/, 2 GB, №12м з об'ємом інформації 26,4 Mb, таємно 1 шт.; «SP» /MSDHC/, 4 GB №16т з об'ємом інформації 282 Mb, таємно 1 шт.; «Toshiba» /MSDHС/, 4 GB, №17т з об'ємом інформації 307Mb, таємно 1 шт., які являються речовими доказами у справі, залишити в матеріалах кримінального провадження.
- змиви з поверхні правої та лівої руки ОСОБА_7 , вирізи з кишені куртки та брюк ОСОБА_7 , які знаходяться на зберіганні в матеріалах справи у прокуратурі Харківської області - знищити.
- оптичний диск, що знаходиться в матеріалах справи у прокуратурі Харківської області - залишити на зберіганні в матеріалах прокуратури Харківської області.
- належні ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 2000 гр., які квитанцією від 22 січня 2013 р. передані на відповідне зберігання до філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» - повернути ОСОБА_8 .
Судові витрати за проведення експертизи по звуко - та відео запису НДЕКЦ ГУМВС України в Харківській області №35 від 24.01.2013 р. у розмірі 2063 гр. 60 коп.; експертизи по дослідженню речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин ХНДІСЕ №187 від15.01.2013р. у розмірі 2452 гр. 00 коп., всього 4515 гр. 60 коп. - віднести за рахунок держави.
Запобіжний захід стосовно виправданого не застосовувався.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку видати сторонам кримінального провадження
Суддя ОСОБА_1