ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
14 листопада 2016 року № 826/6178/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченко І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доКиївської міської ради
провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо порушення порядку розгляду заяви позивача від 30.10.2015р. про відведення йому земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в м. Києві та зобов'язання відповідача на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути заяву позивача від 30.10.2015р. про відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в м. Києві та передання йому у власність земельної ділянки у порядку і в строки, встановлені чинним законодавством України та за результатами розгляду клопотання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, через канцелярію суду подав письмові заперечення проти позовних вимог.
На підставі частини 6 ст. 128 КАС України суд прийшов до переконання про можливість подальшого розгляду даної справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1, виданого Головним управлінням персоналу Генерального штабу Збройних Сил України 18.10.2014р., ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.
30 жовтня 2015 року позивач звернувся до Київської міської ради з заявою, в якій просив надати як учаснику антитерористичної операції дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в м. Києві та передати її у власність, зазначивши, що раніше земельної ділянки в приватну власність за даним цільовим призначенням не отримував, додавши копію реєстраційного номера облікової картки платника податку, паспорта громадянина та документа, що посвідчує участь в антитерористичної операції.
У відповідь листом від 02.12.2015р. №057029-08/К-10564-17219 Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), яким за дорученням заступника міського голови - секретаря Київради Резнікова О.Ю. розглядалась вказана вище заява, позивача поінформовано про хід розгляду його звернення.
Вважаючи протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо порушення порядку розгляду заяви від 30.10.2015р. позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи дану справу, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає та забезпечує Закон України від 22.10.1993 р. №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №3551).
Приписи п. 19 ч. 1 ст. 6 вказаного Закону визначають, що учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Згідно абз. 1 п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону №3551 учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги як, зокрема, першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Положеннями п. б) ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України).
Відповідно до п. г) ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно до ч. 7 цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України).
Згідно до ч. 9 цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
У той же час до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу (пункт «б» статті 9 ЗК).
Згідно зі статтею 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.
Наведені норми встановлюють право Київради передавати земельні ділянки комунальної власності у власність громадян.
Відповідно до частини другої статті 118 та частини другої статті 140 Конституції України особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Так, Закон України від 15 січня 1999 року № 401-XIV «Про столицю України - місто-герой Київ» визначає спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України.
Офіційне тлумачення окремих положень цього Закону надав Конституційний Суд України, зокрема, Рішенням від 25 грудня 2003 року № 21-рп/2003. Цей Суд зазначив, що Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київраді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - Кабінету Міністрів України.
Згідно з підпунктом 8 пункту «б» частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до підпункту 3.12 пункту 3 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київради від 19 грудня 2002 року № 182/342 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Департамент земельних ресурсів відповідно до покладених на нього завдань розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.
Аналіз вказаних вище правових норм свідчить про те, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність приймають органи, визначені в статті 118 Земельного кодексу України. Їхня бездіяльність не перешкоджає процесу відведення земельної ділянки, оскільки здійснення замовлення на виготовлення проектної документації можливе без отримання дозволу на її виготовлення. Надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюється виключно органами, визначеними у статті 118 Земельного кодексу України. Рішення, дію або бездіяльність цих органів щодо надання земельних ділянок може бути оскаржено до суду.
Аналогічну правову позицію висловив і Верховний Суд України у постанові від 10.12.2013р. (справа №21-358а13).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з заявою від 30.10.2015р. до Київської міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в м. Києві та передачі такої ділянки у власність.
Листом від 02.12.2015р. №057029-08/К-10564-17219 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надав відповідь на заяву ОСОБА_1 від 30.10.2015р.
З вказаної відповіді вбачається що рішення по заяві позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмову у його наданні, відповідачем прийнято не було, а ОСОБА_1 своїм правом, визначеним ч.7 ст.118 ЗК України не скористався, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу не замовив та не отримав.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання про необхідність задоволення позовних вимог у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви позивача від 30.10.2015р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та зобов'язання Київську міську раду розглянути таку заяву у відповідності до приписів ч.7 ст.118 ЗК України.
У той же час відповідно до правового висновку Верховного Суду України 21.05.2013 (справа № 21-87а13) Начало формыправо власності на земельну ділянку в особи може виникнути лише після прийняття уповноваженим органом відповідного рішення, якому має передувати розробка та погодження проекту відведення земельної ділянки. У разі відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування суди повинні розглядати по суті лише вимогу щодо бездіяльності органу місцевого самоврядування та за наявності доказів надходження заяви про надання у власність земельної ділянки та залишення її без розгляду - зобов'язати розглянути цю заяву та прийняти відповідне рішення.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути заяву позивача від 30.10.2015р. про відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в м. Києві та передання йому у власність земельної ділянки у порядку і в строки, встановлені чинним законодавством України.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльніть Київської міської ради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.10.2015р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Зобов'язати Київську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.10.2015р у відповідності до приписів ч.7 ст.118 ЗК України.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко