33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"07" листопада 2016 р. Справа № 903/565/16
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Грязнов В.В. ,
суддя Бучинська Г.Б.
при секретарі судового засідання Клімук Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення господарського суду Волинської області від 14.09.2016 р. у справі №903/565/16
за позовом ОСОБА_1
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2
про визнання недійсним рішення загальних зборів
За участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_3,
представників відповідача - Книша С.В., Зайцевої І.П.,
третьої особи - ОСОБА_2
Рішенням господарського суду Волинської області від 14.09.2016 р. у справі №903/565/16 (суддя Костюк С.В.) в позові в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг", оформленого протоколом зборів учасників товариства від 21.01.2016 року №37 відмовлено. Припинено провадження у справі в частині скасування державної реєстрації нової редакції статуту СГ ТзОВ "Агропродторг", затвердженої рішенням зборів учасників товариства від 21.01.2016 року в зв'язку з відмовою.
В обґрунтування вказаного рішення суд першої інстанції, посилаючись на ст.ст. 55, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст 147, 1268 Цивільного кодексу України, ст.167 Господарського кодексу України, вказав, що оспорюване рішення зборів учасників СГ ТзОВ "Агропродторг", яке оформлено протоколом №37 від 21.01.2016 р., є законним та обґрунтованим, оскільки прийняте за наявності кворуму, всі питання порядку денного були включені та проголосовані одноголосно учасниками, а наявні в матеріалах справи докази не підтверджують порушення прав та законних інтересів позивача, як учасника товариства при проведенні зборів учасників. З огляду на що будь-які правові підстави для визнання оскарженого рішення недійсним відсутні.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині відмови визнання недійсним рішення загальних зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг", оформленого протоколом зборів учасників товариства від 21.01.2016 року №37.
Апелянт, зокрема, зазначає, що головою зборів не міг бути директор СГ ТзОВ "Агропродторг" ОСОБА_5, оскільки ч.6 ст.62 Закону України "Про господарські товариства" встановлює заборону для директора бути головою зборів товариства, що є підставою для визнання рішення відповідних зборів недійсним. Крім того, вказав, що ОСОБА_6 безпідставно та незаконно включено до складу учасників СГ ТзОВ "Агропродторг", що порушує права позивача як учасника на переважне право претендувати на придбання частки, яка залишилася після вибуття ОСОБА_7
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 14.09.2016 р. у справі №903/565/16 - без змін. У відзиві вказує на те, що відповідно до ст.55 Закону України "Про господарські товариства" ОСОБА_1 не має переважного права претендувати на придбання частки ОСОБА_7, за наслідками проведених зборів учасників від 21.01.2016 р. частка позивача та його вплив на господарську діяльність СГ ТзОВ "Агропродторг" залишились незмінними, тобто права та законні інтереси апелянта не порушені, а тому заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Відповідно до п.п.1.3,4.3 до статуту СГ ТзОВ "Агропродторг", затвердженого зборами засновників, протокол №13 від 17.10.2008 року, зареєстрованого 22.12.2008 року, засновниками (учасниками) товариства були: ОСОБА_5 з часткою у статутному фонді - 12%, ОСОБА_8 - 18%, ОСОБА_1 - 35%, ОСОБА_7 - 35%.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10.09.2014 року.
18.12.2015 року на адресу СГ ТзОВ "Агропродторг" надійшла заява ОСОБА_6, адресована зборам учасників товариства, з проханням включити його, як спадкоємця першої черги - чоловіка ОСОБА_7 в силу ст.55 Закону України "Про господарські товариства" до складу учасників товариства з долею у статутному фонді у розмірі 35% у зв'язку з її смертю.
Згідно ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "б", "г- ж", "и-й" статті 41 цього Закону, належить, зокрема виключення учасника з товариства.
З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.
Згідно п.5.2 Статуту в редакції від 22.12.2008 року до виключної компетенції зборів учасників належить, зокрема, виключення учасника з товариства (підпункт "л"), а рішення з цього питання має прийматись одностайно.
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про господарські товариства" при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.
В силу ч. 5 ст. 147 ЦК України частка у статутному капіталі товариства обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.
В статуті СГ ТзОВ "Агропродторг" в редакції від 22.12.2008 року вказане питання було не врегульоване, а тому учасники мали діяти у відповідності до чинного законодавства (ч. 5 ст. 147 ЦК України, ст. 55 Закону України "Про господарські товариства").
Вказані обставини були цілком вірно встановлені судом першої інстанції.
21.01.2016 року було проведено загальні збори учасників СГ ТзОВ "Агропродторг", оформлені протоколом №37, на яких були присутні ОСОБА_1 (35%), ОСОБА_5 (12%), ОСОБА_8 (18%), запрошений ОСОБА_6. Тобто, на зборах присутні учасники товариства, що в сукупності володіють 65% голосів.
У пункті 2.30 постанови Пленуму ВГСУ №4 від 25.02.2016 року сформовано правову позицію, за якою, з огляду на положення частини п'ятої статті 53 Закону України "Про господарські товариства" та статті 8 ЦК України (аналогія закону) до вирішення питання про вступ (прийняття) спадкоємців (правонаступників) померлого (ліквідованого) учасника правомочність загальних зборів учасників визначається без урахування частки в статутному капіталі, яка належала померлому (ліквідованому) учаснику. Отже, у такому разі під час встановлення правомочності загальних зборів учасників слід враховувати голоси інших учасників товариства, які без голосів, що припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, становлять у сукупності 100 % голосів, що мають враховуватися під час визначення кворуму.
Таким чином, спірні загальні збори були правомочними, оскільки в них приймали участь учасники, що в сукупності володіють 100% голосів (без урахуванням голосів померлої ОСОБА_7.).
Учасниками товариства було затверджено порядок денний зборів: виключення ОСОБА_7 зі складу учасників у зв'язку зі смертю, розгляд заяви ОСОБА_6 про вступ до складу учасників СГ ТзОВ "Агропродторг", затвердження статуту в новій редакції в зв'язку зі змінами у складі учасників.
За наслідками одноголосного голосування всіх учасників, в тому числі і позивача з усіх питань порядку денного, рішенням зборів постановлено :
1. Виключити ОСОБА_7 зі складу учасників з 21.01.2016 року в зв'язку зі смертю.
2. Включити до складу учасників ОСОБА_6 з 21.01.2016 року з часткою в статутному фонді 35%.
3. Затвердити статут товариства в новій редакції та викласти п.1.3 в редакції: засновниками (учасниками) товариства є ОСОБА_5, володіє 12% голосів, ОСОБА_8 - 18% голосів, ОСОБА_1 - 35% голосів, ОСОБА_6 - 35% голосів.
На підставі даного протоколу загальних зборів учасників товариства державним реєстратором зареєстровано зміни щодо учасників товариства в ЄДРПОУ.
Протокол зборів підписано всіма учасниками товариства, в тому числі і позивачем без будь-яких зауважень.
Оцінюючи доводи позивача щодо правомірності виключення ОСОБА_7 зі складу учасників з 21.01.2016 року в зв'язку зі смертю та включення до складу учасників ОСОБА_6 з долею в статутному фонді 35%, колегія суддів приймає до уваги наступне.
Із матеріалів спадкової справи, витребуваної судом апеляційної інстанції в приватного нотаріуса встановлено, що після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса звернулись спадкоємці першої черги за законом ОСОБА_6 (дата заяви 17.02.2015 року) та ОСОБА_2 (дата заяви 10.03.2016 року).
Отже, станом на день проведення спірних загальних зборів товариства ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини не зверталась, чим не підтвердила своє волевиявлення на прийняття спадщини на вказану дату.
Залучена до участі у справі в суді апеляційної інстанції третя особа ОСОБА_2 пояснила суду, що будь - яких спорів щодо прийняття спадщини після смерті її матері, в тому числі щодо спадкування частки в статутному капіталі товариства у неї з батьком ОСОБА_6 немає.
Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Із матеріалів спадкової справи також встановлено, що свідоцтво про прийняття спадщини за законом ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було видане нотаріусом 10.03.2016 року, будь - які інші спадкоємці відсутні.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Аналізуючи зміст ст. 55 Закону України "Про господарські товариства", зокрема, про те, що у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства, а також приймаючи до уваги те, що таке переважне право було реалізоване ОСОБА_6 у належний спосіб, як спадкоємцем померлої ОСОБА_7, приймаючи до уваги відсутність будь-яких спадкових спорів між вказаними вище спадкоємцями, колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах внаслідок прийняття рішення про виключення ОСОБА_7 зі складу учасників та включення ОСОБА_6, відповідачем не було допущено порушень будь-яких корпоративних прав позивача, як учасника товариства. Отримання ж ОСОБА_6 свідоцтва про право на спадщину пізніше, а ніж було прийняте спірне рішення загальних зборів, не змінює обсяг належних йому спадкових прав, не нівелює його переважне право на вступ до товариства, оскільки відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст.1296 ЦК України).
В цьому ж контексті судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач, як учасник товариства взагалі не вчиняв будь-яких дій щодо реалізації свого права, визначеного ч. 3 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", і навіть за умови вчинення таких дій, переважне право позивача могло виникнути лише за умови відмови від реалізації, зазначеного в ст. 55 Закону переважного права спадкоємця померлого учасника товариства.
Колегією суддів встановлено, що на момент проведення загальних зборів 21.01.2016 року директором товариства був ОСОБА_5, він же був одноголосно обраний головою загальних зборів, що прямо заборонено ч. 6 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства". Крім того, матеріали справи дійсно не містять доказів виконання вимог п. 5.4 статуту товариства в частині повідомлення учасників про проведення зборів за 30 днів до їх скликання.
Однак, у відповідності до правової позиції ВГСУ, викладеної в п. 2.14 постанови Пленуму ВГСУ № 4 від 25.02.2016 року, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що позивачем, як учасником товариства не було надано суду будь-яких заперечень щодо запропонованого порядку денного спірних загальних зборів чи вимог про включення до порядку денного будь-яких інших питань, або ж надання можливості ознайомитись із документами, внесеними до порядку денного зборів, тобто доказів можливого порушення його прав, передбачених п. 5.4. статуту , ч. 5 ст. 61 Закону в частині недотримання товариством 30-денного строку повідомлення про скликання загальних зборів.
Враховуючи те, що за обрання головою загальних зборів особи, яка одночасно є і директором товариства голосували одноголосно всі його учасники, в тому числі і позивач, а останній також був безпосередньо присутній та приймав персональну участь у голосуванні на загальних зборах, судом не було встановлено факту порушення прав та законних інтересів останнього, як учасника товариства. Колегія суддів вважає, що порушення зазначених вимог за вказаних умов саме по собі не є беззаперечною підставою для скасування спірного рішення загальних зборів.
Не заслуговують на увагу також доводи позивача та апелянта і про те, що 21.01.2016 року збори учасників товариства фактично не проводились, а протокол зборів та нова редакція статуту підписані раніше, що свідчить про те, що зміни до п.п.1.3,4.3 статуту товариства внесено без рішення учасників, чим порушено ст.59 ЗУ "Про господарські товариства". При цьому судом враховується те, що на загальних зборах товариства 21.01.2016 року був присутній і позивач, який без зауважень голосував за всі питання порядку денного, а протокол загальних зборів, окрім підписів голови та секретаря зборів містить підписи всіх учасників товариства.
За правовими позиціями, сформованими в п.18 постанови пленуму ВСУ №13 від 24.10.2008 року, п.2.13 постанови пленуму ВГСУ №4 від 25.02.2016 року, судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону України "Про господарські товариства").
При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Згідно п.19 постанови пленуму ВСУ №13 від 24.10.2008 р., суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Аналізуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність порушень спірним рішенням загальних зборів прав та законних інтересів позивача, як учасника товариства.
Задовольнивши частково заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу, судом першої інстанції вірно прийнято до уваги те, що надання адвокатських послуг підтверджено договором про надання правової допомоги №17/08/16-1 від 17.08.2016 року, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №277 від 28.04.2004 року, виданим Книшу С.В., який брав участь в судовому засіданні, а також фактичну оплату адвокатських послуг платіжним дорученням №838 від 22.08.2016 року.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Волинської області від 14.09.2016 р. у справі №903/565/16 залишити без змін, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи №903/565/16 повернути до господарського суду Волинської області.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Бучинська Г.Б.