04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"10" листопада 2016 р. Справа№ 910/167/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Чорногуза М.Г.
ОСОБА_1
при секретарі Черній О.В.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 30.12.2015
від відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 150 від 29.12.2015
від Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у місті Києві: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 про відмову у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у місті Києві
у справі № 910/167/16 (суддя Смирнова Ю.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія»
до Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»
про стягнення 600 000,00 грн.
29.08.2016 відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби (скарга № 2968 від 25.08.2016), де просив:
- визнати неправомірними дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5, які полягають у винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення виконавчого збору від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанови про арешт коштів боржника від 28.07.2016 ВП № 51490776;
- визнати неправомірною бездіяльності державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5, як полягає у не направленні скаржникові у порядок та спосіб, встановлені Законом України «Про виконавче провадження»: постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2016 ВП № 51490776, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення виконавчого збору від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанови про арешт коштів боржника від 28.07.2016 ВП № 51490776;
- визнати недійсними та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2016 ВП № 51490776, постанову про стягнення виконавчого збору від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанову про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 28.07.2016 ВП № 51490776 та постанову про арешт коштів боржника від 28.07.2016 ВП № 51490776;
- зобов'язати державного виконавця вчинити дії щодо зняття арештів з майна та коштів Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 у справі № 910/167/16 у задоволенні скарги відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції зазначив про те, що боржнику про спірне виконавче провадження стало відомо з середини серпня 2016 року, тобто більш ніж за 1,5 місця до моменту розгляду скарги, проте будь-яких доказів вчинення дій, спрямованих на виконання рішення суду у цій справі, скаржником надано не було.
При цьому суд першої інстанції зазначив про те, що ним при вирішення скарги по суті враховується, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2016 ВП № 51490776 була надіслана боржнику з порушенням ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження».
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Приватне акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 по справі № 910/167/16 та задовольнити скаргу апелянта від 25.08.2016 № 2968 в повному обсязі.
Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції, встановивши порушення органом ДВС ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», не надав відповідної правової оцінки діям органу ДВС щодо наявності у цього органу станом на дату винесення оскаржуваних постанов законних повноважень і прав у відповідності до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» розпочинати примусове виконання рішення з винесенням відповідних постанов.
В апеляційній скарзі відповідач послався на помилковість висновку суду першої інстанції щодо не вчинення відповідачем дій щодо виконання рішення у цій справі, оскільки на дату винесення оскаржуваної ухвали матеріали справи містили докази вжиття відповідачем заходів, направлених на виконання судового рішення.
Так, відповідачем до суду було подано скаргу на дії органу ДВС, які полягали в ухиленні від розгляду заяв відповідача про відкладення провадження виконавчих дій та про розстрочку виконання судового рішення з зобов'язанням органу ДВС розглянути ці заяви, розгляд якої призначено до розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 у справі № 910/167/16. Вказана ухвала була наявна в матеріалах справи, але судом обставини, пов'язані з причиною звернення відповідача до органу ДВС, досліджені не були.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що із вказаними заявами до органу ДВС він звернувся після одержання 15.08.2016 постанови від 23.06.2016 ВП № 51490776 про відкриття виконавчого провадження.
Також апелянт зазначив про те, що ним, серед іншого, у скарзі були заявлені вимоги про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5, яке полягає у не направленні скаржникові у порядок та спосіб, встановлені Законом України «Про виконавче провадження» спірних постанов, проте, встановивши невиконання органом ДВС вимог ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції взагалі не розглянув вказані вимоги.
Ухвалою від 27.10.2016 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.
Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у місті Києві представників в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою та що згідно з ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у місті Києві за наявними матеріалами апеляційного провадження.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорювану ухвалу суду першої інстанції без змін.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали оскарження ухвали, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2016, повний текст якого складений 09.03.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2016 у справі № 910/167/16 за позовом ТОВ «Станіславська торгова компанія» до ПАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» про стягнення 600 000,00 грн., позовні вимоги задоволені повністю - з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість у розмірі 600 000 грн. та судовий збір у розмірі 9 000 грн.
На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/167/16 від 06.05.2016 (далі по тексту постанови Наказ).
Наказ позивачем пред'явлено до виконання до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у місті Києві (далі Відділ ДВС), який постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 51490776 від 23.06.2016 відкрив виконавче провадження з виконання Наказу, відповідачу запропоновано виконати наказ добровільно протягом семи днів після відкриття виконавчого провадження.
З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується той факт, що у вказаний строк Наказ відповідачем добровільно виконано не було, з огляду на що державним виконавцем Відділу ДВС винесено:
- постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2016 ВП № 51490776;
- постанову про стягнення виконавчого збору від 28.07.2016 ВП № 51490776;
- постанову про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 28.07.2016 ВП № 51490776;
- постанову про арешт коштів боржника від 28.07.2016 ВП № 51490776.
Звертаючись до суду з цією скаргою, відповідач просить:
- визнати неправомірними дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5, які полягають у винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення виконавчого збору від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанови про арешт коштів боржника від 28.07.2016 ВП № 51490776;
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5, яка полягає у не направленні скаржникові у порядок та спосіб, встановлені Законом України «Про виконавче провадження»: постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2016 ВП № 51490776, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення виконавчого збору від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанови про арешт коштів боржника від 28.07.2016 ВП № 51490776;
- визнати недійсними та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2016 ВП № 51490776, постанову про стягнення виконавчого збору від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанову про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 28.07.2016 ВП № 51490776 та постанову про арешт коштів боржника від 28.07.2016 ВП № 51490776;
- зобов'язати державного виконавця вчинити дії щодо зняття арештів з майна та коштів Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту».
В обґрунтування вказаної скарги заявник послався на те, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2016 ВП № 51490776 він отримав лише 15.08.2016, тобто він не мав змоги виконати рішення суду у добровільному порядку, а відтак, примусове виконання рішення було розпочато державним виконавцем безпідставно, всупереч Закону України «Про виконавче провадження».
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні скарги, з чим колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.
Згідно зі ст. 121-2 ГПК України:
- скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена (ч. 1);
- скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 2);
- за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку (ч. 3).
У пункті 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
З матеріалів справи слідує, що постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 51490776 від 23.06.2016 Відділом ДВС відкрите виконавче провадження з виконання Наказу, відповідачу запропоновано виконати наказ добровільно протягом семи днів після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Приписами ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Згідно з ч. 8 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.
Частиною 2 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
З наявного в матеріалах справи витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції відповідача слідує, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 51490776 від 23.06.2016 була ним отримана 15.08.2016. Факт отримання постанови саме вказаною датою підтверджується і наявних в матеріалах справи копією відповідного супровідного листа № 1772/1 від 23.06.2016 з відміткою відповідача на його лицьовій стороні про дату отримання та конверту, в якому постанова про відкриття виконавчого провадження разом із супровідним листом надійшла на адресу відповідача, причому з вказаного конверту слідує, що лист до пересилання відділенням зв'язку прийнято 11.08.2016.
Також з доданих відповідачем до скарги витягів з Журналу реєстрації вхідної кореспонденції відповідача та копій конвертів слідує, що постанову про стягнення виконавчого збору від 28.07.2016 ВП № 51490776 та постанову про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 28.07.2016 ВП № 51490776 відповідачем отримано 19.08.2016.
Вказані обставини підтверджуються відмітками відповідача на лицьовій стороні відповідних супровідних листів Органу ДВС щодо направлення на адресу боржника постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 28.07.2016 ВП № 51490776 та про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 28.07.2016 ВП № 51490776, а також відповідними поштовими конвертами, копії яких додані відповідачем до скарги.
Щодо постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2016 ВП № 51490776 та постанови про арешт коштів боржника від 28.07.2016 ВП № 51490776 в матеріалах справи відсутні докази їх направлення відповідачеві.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт направлення Органом ДВС постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 51490776 від 23.06.2016, постанову про стягнення виконавчого збору від 28.07.2016 ВП № 51490776 та постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 28.07.2016 ВП № 51490776 з порушенням строку, встановленого ст.ст. 25, 28, 57 Закону України «Про виконавче провадження».
За таких обставин, колегія суддів вважає, що скарга відповідача на дії Відділу ДВС в частині вимог про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5, як полягає у не направленні скаржникові у порядок та спосіб, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення виконавчого збору від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 28.07.2016 ВП № 51490776, підлягають задоволенню. Ухвала суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.
У задоволенні вимог скарги в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5, яка полягає у не направленні скаржникові у порядок та спосіб, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2016 ВП № 51490776 та постанови про арешт коштів боржника від 28.07.2016 ВП № 51490776 колегією суддів відмовляється з огляду на відсутність доказів несвоєчасного направлення таких постанов.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
У спірному випадку державний виконавець, будучи обізнаним про не направлення відповідачу постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2016 ВП № 51490776, фактично, не надавши боржнику можливості скористатися наданим йому чинним законодавством правом на добровільне виконання рішення у встановлені законом строки, розпочав виконавчі дії з примусового виконання Наказу і виніс в рамках ВП № 51490776 постанови: про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2016, про стягнення виконавчого збору від 28.07.2016, про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 28.07.2016 та про арешт коштів боржника від 28.07.2016.
Такими діями державного виконавця порушені законні права відповідача і той факт, що осатаній після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2016 ВП № 51490776 не вчинив дії з виконання рішення суду, на що послався суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні скарги, вказаного факту не спростовує.
За таких обставин колегія суддів вважає, що скарга відповідача в частині:
- визнання неправомірними дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5, які полягають у винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення виконавчого збору від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанови про арешт коштів боржника від 28.07.2016 ВП № 51490776;
- визнання недійсними та скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення виконавчого збору від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 28.07.2016 ВП № 51490776 та постанови про арешт коштів боржника від 28.07.2016 ВП № 51490776
підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вказаних вимог підлягає скасуванню.
З огляду на визнання недійсними та скасування постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2016 ВП № 51490776 та постанови про арешт коштів боржника від 28.07.2016 ВП № 51490776, вимоги скарги відповідача про зобов'язання державного виконавця вчинити дії щодо зняття арештів з майна та коштів Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», визнаються колегією суддів законними.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореної ухвали судом першої інстанції мале місце неправильне застосування норм матеріального права, з огляду на що ухвала Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 у справі № 910/167/16, прийнята за результатами розгляду скарги Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (скарга № 2968 від 25.08.2016) на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у місті Києві, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення за результатами розгляду вказаної скарги, яким скарга задовольняється частково, а саме:
- задоволенню підлягають вимоги про:
1. визнання неправомірними дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5, які полягають у винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення виконавчого збору від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанови про арешт коштів боржника від 28.07.2016 ВП № 51490776;
2. визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5, як полягає у не направленні скаржникові у порядок та спосіб, встановлені Законом України «Про виконавче провадження» постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення виконавчого збору від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 28.07.2016 ВП № 51490776;
3. визнання недійсними та скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення виконавчого збору від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 28.07.2016 ВП № 51490776 та постанови про арешт коштів боржника від 28.07.2016 ВП № 51490776,
- а у задоволенні вимог про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5, як полягає у не направленні скаржникові у порядок та спосіб, встановлені Законом України «Про виконавче провадження» постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2016 ВП № 51490776 та постанови про арешт коштів боржника від 28.07.2016 ВП № 51490776 відмовляється.
Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» підлягає частковому задоволенню.
Водночас, користуючись правом, наданим ч. 2 ст. 49 ГПК України, яка встановлює, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору, колегія суддів покладає судові витрати за подачу апеляційної скарги на відповідача як особу, саме внаслідок дій якої виник спір сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 99, 121-2, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 у справі № 910/167/16 задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 у справі № 910/167/16 скасувати.
3. Скаргу Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (скарга № 2968 від 25.08.2016) на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у місті Києві задовольнити частково.
4. Визнати неправомірними дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5, які полягають у винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення виконавчого збору від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанови про арешт коштів боржника від 28.07.2016 ВП № 51490776.
5. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5, як полягає у не направленні скаржникові у порядок та спосіб, встановлені Законом України «Про виконавче провадження» постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення виконавчого збору від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 28.07.2016 ВП № 51490776.
6. Визнати недійсними та скасувати постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення виконавчого збору від 28.07.2016 ВП № 51490776, постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 28.07.2016 ВП № 51490776 та постанови про арешт коштів боржника від 28.07.2016 ВП № 51490776.
7. У задоволенні вимог про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5, як полягає у не направленні скаржникові у порядок та спосіб, встановлені Законом України «Про виконавче провадження» постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2016 ВП № 51490776 та постанови про арешт коштів боржника від 28.07.2016 ВП № 51490776 відмовити.
8. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 по справі № 910/167/16.
Головуючий суддя Н.Ф. Калатай
Судді М.Г. Чорногуз
ОСОБА_1