"09" листопада 2016 р. Справа № 926/2768/16
За позовом гр. ОСОБА_1 м. Чернівці
До відповідачів 1. ОСОБА_2 м. Чернівці
2. ОСОБА_3 м. Чернівці
про переведення права та обов'язків покупця
Cуддя М.І.Ніколаєв
представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача-1 - не з'явився
від відповідача-2 - ОСОБА_4, дов. від 13.09.2016 року
СУТЬ СПОРУ: Гр. ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про переведення на неї прав та обов'язків покупця в договорі відступлення (купівлі-продажу) частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча група» від 14.04.2016 року, який зареєстрованого в реєстрі за №654, в розмірі 2,66666 частки, що у відсотках 26,6666% та в грошовому еквіваленті 74400 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення його переважного права купівлі частки іншого учасника в статутному капіталі товариства.
Ухвалою від 07.09.2016 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 20.09.2016 року за участю представників сторін.
Відповідачі проти позову заперечили, обґрунтовуючи це тим, що чинним законодавством не встановлено жодних обмежень чи застережень щодо порядку продажу учасником товариства своєї частки в статутному капіталі іншому учаснику цього товариства.
Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.
Ухвалою суду від 04.10.2016 року розгляд справи відкладено на 08.11.2016 року.
До початку судового засідання 08.11.2016 року представник позивача повідомив суд про сплату на депозитний рахунок господарського суду Чернівецької області 74400,00 грн., які за договором повинен сплатити покупець, в підтвердження чого надав квитанцію №18955383 від 03.11.2016 року.
У судовому засіданні 08.09.2016 року оголошено перерву до 09.11.2016 року.
До початку судового засідання 09.11.2016 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. При цьому позовні вимоги представник позивача підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача-1 в судове засідання 09.11.2016 року не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд -
Господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів (п.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»).
Враховуючи, що спір виник між учасниками товариства щодо правомірності продажу частки в статутному капіталі іншому учаснику, а в обґрунтування позову позивач посилається на порушення його переважного права купівлі частки іншого учасника в статутному капіталі товариства, суд дійшов висновку, що даний спір є корпоративним та підвідомчим господарському суду.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 14.04.2016 року та статуту, що затверджений зборами учасників від 22.03.2005 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча група» є юридичною особою, засновниками та учасниками якого є:
- ОСОБА_3, розмір внеску до статутного фонду якого становить 55800 грн.,(при цьому останній також зазначений як керівник підприємства);
- ОСОБА_2, розмір внеску якого - 111600 грн.;
- ОСОБА_1, розмір внеску якої становить 111600 грн.
Згідно п. 1.3 статуту товариство з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча група» (в редакції, що затверджена зборами учасників від від 24.12.2012 року) учасниками товариства є гр. ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Для забезпечення діяльності підприємства (п. 5.1 статуту) за рахунок грошових коштів засновників створено статутний фонд у розмірі 279 000,00 грн.
Пунктом 5.2 статуту передбачено, що останній складається із 10 часток по 27900,00 грн. кожна із наступним розподілом:
- ОСОБА_3 - 55800,00 грн., що становить 2 частки;
- ОСОБА_2 - 111600,00 грн., що становить 4 частки;
- ОСОБА_1 - 111600,00 грн., що становить 4 частки.
14.04.2016 року між ОСОБА_2 (надалі продавець) та ОСОБА_3 (надалі покупець) укладено договір відступлення (купівлі-продажу) частки в статутному капіталі, згідно якого продавець передає у власність покупцеві частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча група», а останній приймає цю частку і сплачує за неї грошову суму в розмірі 111600,00 грн. (пункти 1.1. та 2.1. договору).
Договір посвідчений приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №654.
Згідно пункту 1.6 договору частка в статутному капіталі товариства, що є предметом цього договору сплачена (внесена) продавцем в повному обсязі, що підтверджується свідоцтвом про внесення вкладу (внеску) до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча група», виданим цим же товариством 14.04.2016 року, а саме 111600,00 грн., що становить загальну частку учасника у розмірі 40% статутного фонду товариства.
Копію свідоцтва про внесення вкладу (внеску) від 14.04.2016 року надано суду та приєднано до матеріалів справи
Пунктом 2.1 договору передбачено, що продаж частки в статутному капіталі Товариства, яка є предметом цього договору, за домовленістю сторін, вчиняється за 111600,00 грн., які отримані продавцем від покупця готівкою при укладення цього договору.
Своїми підписами під цим договором сторони підтверджують факт повного розрахунку за продану частку в статутному фонді товариства та відсутність у них будь-яких претензій, в тому числі, фінансового характеру один до одного, інших учасників товариства чи самого товариства. (пункт 2.2. договору).
Відповідно до ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено. У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону.
Аналогічні положення визначені ст. 147 Цивільного кодексу України.
Реалізація передбаченого ст. 147 Цивільного кодексу України, ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" права учасника товариства з обмеженою відповідальністю продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства, здійснити відчуження своєї частки (її частини) третім особам, якщо інше не встановлено статутом товариства, пов'язана з укладенням відповідного правочину (купівлі-продажу, міни, дарування, безоплатної передачі тощо). Особа, яка придбала частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, здійснює права і виконує обов'язки учасника товариства з моменту набуття права власності на частку в статутному капіталі.
Пунктами 4.5 - 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» передбачено, що згідно з частиною першою статті 147 ЦК України та частиною першою статті 53 Закону України "Про господарські товариства" учасники ТОВ та ТДВ мають право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) в статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Закон не обмежує це право необхідністю отримати згоду інших учасників товариства на передачу частки. Судам слід мати на увазі, що частина друга статті 147 ЦК України та частина друга статті 53 Закону України "Про господарські товариства" надає можливість передбачити в статуті товариства заборону на відчуження частки третім особам. Недотримання встановленої статутом заборони відступлення частки третім особам може бути підставою для визнання договору про відступлення, купівлю-продаж або інше відчуження частки третій особі недійсним.
Будь-які інші способи обмеження права учасника на відчуження частки в статутному капіталі ТОВ, передбачені статутом, зокрема необхідність згоди інших учасників або товариства, не відповідають закону, а тому під час вирішення спору судом до уваги не беруться.
У свою чергу, п. 4.10 вищевказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року №4 передбачено, що учасник ТОВ або ТДВ має право на відчуження частки (її частини) у статутному капіталі третім особам за умови дотримання переважного права інших учасників товариства на придбання цієї частки.
Оскільки у абзаці другому частини другої статті 147 ЦК України йдеться про переважне право на купівлю частки (її частини), переважне право не поширюється на відносини спадкування, правонаступництва, дарування, іншого безоплатного відчуження частки у статутному капіталі ТОВ або ТДВ, а також обмін цієї частки (її частини) на інше індивідуально визначене майно.
Згідно з частиною четвертою статті 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Наведена норма застосовується за аналогією до випадків порушення переважного права учасника ТОВ (ТДВ) на купівлю частки у статутному капіталі. При цьому судам слід мати на увазі, що ця норма застосовується до відповідних позовів учасників товариства лише з обмеженнями, передбаченими нею.
Відтак, суд вважає, що чинне законодавство не обмежує право учасника товариства з обмеженою відповідальністю продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства необхідністю згоди інших учасників товариства на передачу частки. Однак, недотримання встановленого статутом порядку відступлення (відчуження) частки третім особам (статутом товариства може бути передбачена заборона на відчуження частки третім особам або необхідність отримання згоди учасників товариства на таке відчуження) може бути підставою для визнання договору про відступлення, купівлі-продажу або інше відчуження частки третій особі недійсним.
Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладене суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позивачем не надано доказів того, що укладений між відповідачами договір відступлення (купівлі-продажу) частки в статутному капіталі товариства від 14.04.2016 року порушив його, як учасника товариства, переважне право купівлі частки іншого учасника в статутному капіталі товариства, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
При цьому, враховуючи що позивачем сплачені грошові кошти в сумі 74400 грн. на депозитний рахунок суду на час розгляду заявлених позовних вимог, і зважаючи, що в задоволенні позову слід відмовити, суд дійшов висновку про необхідність повернення позивачу сплаченої суми з депозитного рахунку суду.
Керуючись пунктом ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Повернути гр. ОСОБА_1 (м. Чернівці, вул. Руська 16/2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму коштів в розмірі 74400,00 грн., що внесені на підставі квитанції АБ «Укргазбанк» № 18955383 від 03.11.2016 року на депозитний рахунок господарського суду Чернівецької області (д/р 37316060003856, МФО 820172, ЄДРПОУ 03500074, ДКСУ м. Києва) по справі № 926/2768/16.
Повне рішення складено та підписано 14.11.2016 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя М.І. Ніколаєв