Постанова від 08.11.2016 по справі 911/4610/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2016 р. Справа№ 911/4610/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Верховця А.А.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.

за участю представників сторін:

від ПрАТ „Краснодонвугілля”: ОСОБА_2 - довіреність № 79 від 15.08.2016.

від ДП „Регіональні електричні мережі”: ОСОБА_3 - довіреність № 40 від 16.09.2016.

від ГТУЮ у Київській області: ОСОБА_4 - довіреність № 6-5/1291 від 09.06.2016.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Краснодонвугілля” на ухвалу господарського суду Київської області від 04.10.2016 року

у справі № 911/4610/15 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом Приватного акціонерного товариства „Краснодонвугілля”

до Державного підприємства „Регіональні електричні мережі”

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 підприємство „Енергоринок”

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 підприємство „Національна енергетична компанія

„Укренерго”

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 734 933,00 грн.

в межах справи № 911/4610/15

за заявою Державного підприємства „Регіональні електричні мережі”

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.10.2016 року відмовлено у задоволенні позову ПрАТ „Краснодонвугілля” до ДП „Регіональні електричні мережі” про зобов'язання вчинити дії та стягнення 734 933,00 грн. в межах справи № 911/4610/15 про банкрутство ДП „Регіональні електричні мережі”.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПрАТ „Краснодонвугілля” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з урахуванням доповнень до неї, просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 04.10.2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву ПрАТ „Краснодонвугілля” в повному обсязі: зобов'язати ДП „Регіональні електричні мережі” підписати акт від 05.08.2016 року про виявлені порушення умов договору на постачання електричної енергії № 28-1097/01-КУ від 05.12.2003 року; зобов'язати ДП „Регіональні електричні мережі” внести зміни в акт приймання-передачі товарної продукції за період з жовтня 2014 року по 30 квітня 2015 року до договору на постачання електричної енергії № 4 від 05.12.2003 року, відобразивши у відповідних графах кількість та вартість отриманої електроенергії - „0”; стягнути з ДП „Регіональні електричні мережі” на користь ПрАТ „Краснодонвугілля” 734 933,00 грн., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Верховця А.А., Сотнікова С.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.11.2016 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу представник ДП „Регіональні електричні мережі” просив залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 04.10.2016 року - без змін.

У зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.11.2016 року для розгляду справи № 911/4610/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Пантелієнко В.О.

Ухвалою суду від 08.11.2016 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу ПрАТ „Краснодонвугілля” прийнято до провадження.

Представник ПрАТ „Краснодонвугілля” в судовому засіданні 08.11.2016 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 04.10.2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву ПрАТ „Краснодонвугілля” в повному обсязі.

Представник ДП „Регіональні електричні мережі” в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 04.10.2016 року - без змін.

В судовому засіданні представник ГТУЮ у Київській області з приводу апеляційної скарги поклався на розсуд суду.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

08.11.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ПрАТ „Краснодонвугілля” слід відмовити, а ухвалу господарського суду Київської області від 04.10.2016 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Як встановлено судом, у провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/4610/15 за заявою ДП „Регіональні електричні мережі” про банкрутство за загальною процедурою банкрутства, передбаченою Законом про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2015 року порушено провадження у справі № 911/4610/15; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Боржника; вирішено інші процедурні питання у справі.

На даний час провадження у справі № 911/4610/15 перебуває в процедурі розпорядження майном боржника.

30.08.2016 до господарського суду Київської області від ПрАТ „Краснодонвугілля” надійшла позовна заява до ДП „Регіональні електричні мережі” про зобов'язання підписати акт від 05.08.2016 року про виявлені порушення умов договору на постачання електричної енергії № 28-1097/01-4КУ від 05.12.2003 року; внести зміни в акти приймання-передачі товарної продукції за період з жовтня 2014 року по 30.04.2015 року до договору на постачання електричної енергії № 4 від 05.12.2003 року, відобразивши у відповідних графах кількість та вартість отриманої електроенергії „0”, а також стягнути з відповідача на користь позивача 734 933,00 грн. безпідставно отриманих коштів на підставі ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2016 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи № 911/4610/15 про банкрутство ДП „Регіональні електричні мережі”; залучено до участі у справі при розгляді даної позовної заяви в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ДП „Енергоринок”, та в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ДП „Національна енергетична компанія „Укренерго”.

За наслідками розгляду заявлених вимог, ухвалою господарського суду Київської області від 04.10.2016 року відмовлено у задоволенні позову ПрАТ „Краснодонвугілля” до ДП „Регіональні електричні мережі” про зобов'язання вчинити дії та стягнення 734 933,00 грн. в межах справи № 911/4610/15 про банкрутство ДП „Регіональні електричні мережі”.

Переглядаючи законність винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом та підтверджується матеріалам справи, 05.12.2003 року між ДП „Укренерговугілля”, правонаступником якого є ДП „Регіональні електричні мережі” (постачальник) та ДП „Краснодонвугілля”, правонаступником якого є ПрАТ „Краснодонвугілля” (споживач), укладено договір № 28-1097/01-4КУ про постачання електричної енергії, згідно умов якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач приймає та оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Як стверджує позивач, 18.11.2014 року позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення № 546 про те, що 17.11.2014 року на ш/у „Суходільське Східне” ПС „Блок 2/3” - 6 кВ виникло вигорання ввідної ячейки № 22 „Ввод №2” та пошкодження ліній до приладу комерційного обліку. Відновлення зазначених ліній так і не було здійснено.

Внаслідок викладених обставин, як вказує позивач, відповідачем не здійснювалось постачання позивачу електричної енергії за вказаним вище договором.

При цьому позивач, посилаючись на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.01.2016 року у справі № 805/4594/15-а, зазначає, що дані обставини спричинені незаконним захопленням збройними угрупуваннями самопроголошених ДНР і ЛНР частини активів ДП „Регіональні електричні мережі” на території Донецької і Луганської областей, що призвело до порушення цілісності майнового комплексу підприємства. З грудня 2014 року ДП „Регіональні електричні мережі” не має доступу до своїх активів на непідконтрольній органам державної влади території, з цієї причини Донецька і Луганська філії були переміщені.

В зв'язку з викладеним, на думку позивача, наведеною постановою суду встановлено факт неможливості виконання ДП „Регіональні електричні мережі” обов'язків з поставки електроенергії на територію Луганської області, зокрема в м. Краснодон.

Додатково позивач посилається на інформацію, розміщену в засобах масової інформації, щодо знеструмлення непідконтрольної частини Луганської області, та перехід вказаної території на електропостачання з Російської Федерації.

На підставі викладеного позивачем в односторонньому порядку було анульовано звіти про використану електроенергію за період з 01.10.2014 року по 30.04.2015 року та запропоновано відповідачу підписати акт від 05.08.2016 року про виявлені порушення умов договору на постачання електричної енергії № 28-1097/01-4КУ від 05.12.2003 року; внести зміни в акти приймання-передачі товарної продукції за період з жовтня 2014 року по 30.04.2015 року до договору на постачання електричної енергії № 4 від 05.12.2003 року, відобразивши у відповідних графах кількість та вартість отриманої електроенергії „0”.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача частину грошових коштів у сумі 734 933,00 грн., помилково сплачених позивачем на користь відповідача на виконання умов договору, оскільки, як зазначає позивач, він помилково вважав, що відповідачем здійснювалась поставка електроенергії.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову зазначає, що у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на окремих територіях Донецької і Луганської областей з метою безпечного ведення фінансово-господарської діяльності та взаємодії з органами державної влади, на виконання Указу Президента України від 14.11.2014 року № 875/2014 „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 року „Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях”, було визначено місцезнаходження Луганської філії ДП „Регіональні електричні мережі” у м. Лисичанську Луганської області, та Донецької філії у м. Димитрові Донецької області.

Протягом 2015 року Луганська філія ДП „Регіональні електричні мережі” фактично здійснювала виробничу діяльність як на території, що контролюється органами державної влади України, так і на тимчасово неконтрольованій території (відповідно до Постанови НКРЕКП від 02.10.2014 року № 61 визначено перелік місцевих (локальних) електричних мереж, які визначають межі території ліцензованої діяльності ДП „Регіональні електричні мережі”).

На території, що тимчасово не контролювалась протягом 2015 року органами державної влади України, фактично виконувала свої обов'язки більша частина працівників Луганської філії ДП „Регіональні електричні мережі”, які забезпечували постачання електроенергії споживачам Луганської філії, про що зазначає відповідач у відзиві, посилаючись на табелі обліку робочого часу, та що відображено у п. 3 Постанови КМ України від 07.11.2014 року № 595 „Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей”.

За твердженням відповідача, робота з відновлення електропостачання споживачам Луганської філії велась постійно, у т.ч. в період бойових дій.

07.05.2015 року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 263 „Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження”, до якої не було включено відповідача, у зв'язку з чим з 01.05.2015 року постачання електричної енергії споживачам, які залишились на неконтрольованій території, було припинене відповідачем згідно вказаної Постанови.

Також відповідач додатково повідомляє, що протягом березня-квітня 2015 року між позивачем і відповідачем мали місце договірні відносини за вказаним вище договором, що підтверджується листами позивача, адресованими відповідачу № 1/8-129 від 03.03.2015 року, № 1/8-150 від 12.03.2015 року, проектом Додаткової угоди від 17.02.2015 року про зміну банківських реквізитів Позивача.

Крім цього відповідачем надано копії оперативного журналу оперативно-диспетчерської служби Луганської філії, згідно якого спростовується позиція позивача щодо знеструмлення лінії електропередач.

Таким чином відповідач вважає, що позивачем не доведено факт непостачання відповідачем позивачу електричної енергії, отже твердження позивача про безпідставність перерахування ним на користь відповідача грошових коштів, є необґрунтованим.

В зв'язку з викладеним відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову як безпідставного і необґрунтованого, і зазначає, що подання Позивачем даного позову направлене на затягування розгляду справи № 913/747/16 в господарському суді Луганської області щодо стягнення з ПрАТ „Краснодонвугілля” на користь ДП „Регіональні електричні мережі” заборгованості за поставлену електричну енергію.

Згідно ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наслідком детального дослідження матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених обставин, зокрема матеріалами справи спростовуються твердження позивача про знеструмлення 17.11.2014 року ліній електропередач; твердження позивача про нездійснення відповідачем ліцензійної діяльності щодо постачання електроенергії на території Луганської області у спірний період не підтверджені у встановленому порядку; надані позивачем роздруківки з веб-сайтів в мережі інтернет судом не приймаються в якості належних доказів на підтвердження обставин, які містяться в позовній заяві.

В той же час відповідачем надано докази наявності правовідносин між позивачем і відповідачем протягом жовтня 2014 року - квітня 2015 року, у тому числі щодо часткової оплати поставленої електроенергії, листування, складення проектів додаткових угод.

Таким чином судом першої інстанції вірно встановлено недоведеність позивачем позовних вимог, невідповідність тверджень останнього фактичним обставинам справи і спростування заявлених вимог наданими відповідачем доказами.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимога позивача про зобов'язання відповідача підписати акт від 05.08.2016 року про виявлені порушення умов договору на постачання електричної енергії № 28-1097/01-4КУ від 05.12.2003 року; внести зміни в акти приймання-передачі товарної продукції за період з жовтня 2014 року по 30.04.2015 року до договору на постачання електричної енергії № 4 від 05.12.2003 року, відобразивши у відповідних графах кількість та вартість отриманої електроенергії „0”, не підлягає задоволенню у зв'язку з її безпідставністю ті необґрунтованістю.

Вимога Позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 734 933,00 грн. в порядку ст. 1212 ЦК України, як безпідставно отриманих відповідачем, також не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, аналіз наведеної норми свідчить, що зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Відповідно до змісту статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України. (Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного суду України від 14.10.2014 року у справі № 922/1136/13 та від 25.02.2015 року у справі № 910/1913/14).

Як було зазначено вище, позивач просить суд стягнути з відповідача частину грошових коштів у сумі 734 933,00 грн., помилково сплачених позивачем на користь відповідача на виконання умов договору № 28-1097/01-4КУ про постачання електричної енергії, оскільки, на його думку, він помилково вважав, що відповідачем здійснювалась поставка електроенергії, а відтак кошти, які позивач просить стягнути, отримано відповідачем у якості оплати за надані послуги, тобто такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не можуть бути витребувані відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Правовідносини сторін у цьому спорі регулюються нормами зобов'язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо вимоги повернути позивачу сплачені кошти у зв'язку з виконанням умов договору про постачання електричної енергії.

Крім того, необхідно також зазначити, що вказана вимога про стягнення коштів є похідною від вимоги про зобов'язання вчинити дії, і як було встановлено судом вище, позивачем не доведено безпідставність перерахування відповідачу грошових коштів.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Київської області від 04.10.2016 року у даній справі є обґрунтованою та такою, що прийнята відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі безпідставні, необґрунтовані та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-103, 105, 106 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Краснодонвугілля” на ухвалу господарського суду Київської області від 04.10.2016 року у справі № 911/4610/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 04.10.2016 року у справі № 911/4610/15 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу № 911/4610/15 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді А.А. Верховець

ОСОБА_1