Справа № 346/2108/16-к
Провадження № 1-кп/346/138/16
10 листопада 2016 року м. Коломия
в складі : судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016090180000165 про обвинувачення :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, розлученого, не працюючого, з середньою освітою, на утриманні неповнолітня дитина, засудженого 15 травня 2014 року Коломийським міськрайонним судом за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу 850 гривень, який ухвалою Коломийського міськрайонного суду 26 липня 2016 року замінено на 50 год. громадських робіт,
- за ст. 185 ч.2 КК України,
Обвинувачений таємно викрав чуже майно, повторно.
Даний злочин було скоєно за наступних обставин.
Так обвинувачений, 13 лютого 2016 року в нічний час спільно із ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_3 після вживання спиртних напоїв, скориставшись тим, що ОСОБА_6 заснув таємно викрав із кишені потерпілого картку ПАТ КБ «ПриватБанк» із номером № НОМЕР_1 , пін-код якої був йому відомий.
Близько 09.50 год. 13 лютого 2016 року ОСОБА_7 із банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк», який розташований у торговому центрі «Пакко» в м. Коломия, вул. Мазепи 303 Б, діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, спрямованими на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно- небезпечний характер своїх дій, шляхом зняття грошових коштів із вказаної пластикової карти таємно викрав грошові кошти ОСОБА_8 в сумі 500 гривень і покинув місце вчинення кримінального правопорушення розпорядившись викраденим.
Надалі продовжуючи свої злочинні дії, об'єднані єдиним злочинним умислом, близько 13.30 год. цього ж дня ОСОБА_7 із банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк», що розташований у супермаркеті «Гостинний Дім» в м. Коломия, вул. Мазепи 183, повторно, шляхом зняття грошових коштів таємно викрав із даної картки грошові кошти в сумі 1600 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.
Свою вину у скоєному злочині обвинувачений визнав повністю. Зазначив, що тієї ночі спільно з ОСОБА_8 вживали спиртне і з дозволу того знімав з його карточки 200 грн. купляючи на них спиртне. Коли потерпілий заснув він викрав картку і знаючи код наступного дня двічі скористався нею і зняв з рахунку 2100 грн., так як відчував скрутне матеріальне становище.
Пізніше гроші повернув. У вчиненому щиро розкаюється, просить врахувати наявність на утриманні неповнолітньої доньки, яку виховує та утримує один, так як мати виїхала за кордон і не карати суворо.
Враховуючи те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорюють фактичні обставини справи, правильно розуміють зміст цих обставин, в зв'язку з чим у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Таким чином в судовому засіданні знайшла підтвердження вина обвинуваченого у таємному викраденні чужого майна, повторно, тобто скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.
До обставин, що пом”якшують покарання обвинуваченому та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину суд відносить - щире каяття, сприяння розкриттю злочину, відшкодування заподіяної шкоди, просьбу потерпілого суворо не карати, тяжке матеріальне становище викликане відсутністю постійного місця праці, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, а тому виходячи з цих підстав рахує за можливе застосувати до обвинуваченого ст. 69 КК України та обрати йому покарання нижче нижчої межі ніж визначено санкцією статті за якою він обвинувачується.
Із довідки Коломийського міськрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції від 10 листопада 2016 року за № 16/Кл/4-2636 видно, що обвинувачений ОСОБА_7 перебуває на обліку у інспекції з приводу відбування покарання у вигляді 50 годин громадських робіт, яке йому обрано згідно постанови Коломийського міськрайонного суду від 26 липня 2016 року на заміну вироку Коломийського міськрайонного суду від 15 травня 2014 року по якому ОСОБА_7 був засуджений за ст. 185 ч.1 КК України до сплати 850 грн. штрафу і який засудженим невиконувався.
Станом на сьогоднішній день засудженим відпрацьовано вісім годин, а тому суд вважає за доцільне обрати йому покарання з врахуванням цього, у відповідності до правил ч. 1 ст. 71 КК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 392-395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим за ст. 185 ч.2 КК України та застосуваши ст. 69 КК України призначити покарання - двіста годин громадських робіт.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 71 КК України до обраного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за постановою Коломийського міськрайонного суду від 26 липня 2016 року та визначити остаточне покарання - двіста сорок годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_9