Справа №278/2729/16-ц
11 листопада 2016 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа: Третя житомирська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, -
Представник позивача звернувся до суду із позовною заявою про визнання права приватної власності, а саме: на житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, хутір Бровари, в порядку спадкування.
Вивчивши позовну заяву і додані до неї документи, суд приходить до висновку, що її слід залишити без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України.
У порушення вимоги п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Так, позовна заява містить посилання щодо відновлення порушеного права в частині визнання права власності за позивачем на житловий будинок та земельну ділянку. Однак у порушення зазначеної норми права позов не містить (не зазначено) доказів, що підтверджують порушення, невизнання або оспорювання відповідного права щодо спірної земельної ділянки.
Також у порушення п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позивачем не вірно визначено ціну позову щодо вимог майнового характеру.
Крім того, судовий збір сплачено в неналежному розмірі та не надано звіт про оцінку земельної ділянки та житлового будинку.
Згідно вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Та при цьому згідно п. «а» ч.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Крім того, в матеріалах позовної заяви відсутній документ, який підтверджує дійсну вартість (оцінку) спірного майна, що не уможливлює встановлення правильності ціни позову, що порушує вимоги норми ст. 119 ЦПК України.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21.08.2014 року "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" оціночною вартістю для нерухомості є її ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку, строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки. В свою чергу, заявником не надано до суду документів щодо оцінки спірного майна відтак, в зв'язку з відсутністю вказаної оціночної документації, реальну вартість земельної ділянки та житлового будинку визначити неможливо, а отже неможливо дійти висновку про дійсну ціну позову.
Після встановлення належної ціни позову позивач повинен доплатити судовий збір у розмірі 1% відсотку від ціни позову за кожну вимогу окремо станом на день звернення з позовною заявою (з урахуванням раніше сплаченої суми).
У випадку внесення судового в більшому розмірі, ніж встановлено законом, надмірна сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, що його сплатила на підставі п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи наведене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення вищезазначених недоліків.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, -
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа: Третя житомирська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу з усіма додатками до неї.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Дубовік