Справа № 216/1320/16-ц
провадження №2/216/1282/16
03 листопада 2016 року
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Бутенко М. В.
за участю
секретаря Плохута Д. А.
представника позивачів ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2, який знаходиться поза межами судового
засідання (в Криворізькій ВК № 80, розташована за адресою: м. Кривий Ріг вул.
Шиферна 3), та приймає участь у розгляді справи в режимі відеоконференції
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника позивачів ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої злочином, -
Позивачі звернулися до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої злочином. В обґрунтування свого позову вони вказали, що вироком Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 22 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2016 року, ОСОБА_2 було визнано винним та засуджено за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Вироком суду, встановлено, що ОСОБА_2, 18.09.2014 року спричинив ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_5 він помер.
Позивач ОСОБА_4, є матір'ю померлого ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про шлюб, у кримінальному провадженні визнана потерпілою.
Позивач ОСОБА_5, яка діє в інтересах малолітньої доньки померлого, від злочину ОСОБА_6 - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як встановлено матеріалами кримінального провадження - вироком суду, тому в порядку ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню, що 19.09.2014 року приблизно о 00.00 годин ОСОБА_2 прийшов до квартири АДРЕСА_1, де реалізуючи свій злочинний намір, направлений на спричинення ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, з мотивів гострої неприязні до нього завдав останньому кулаками та взутими ногами численних ударів в різні анатомічні ділянки тіла. Від яких ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 помер.
Згідно до податкової накладної виданої СПД ОСОБА_8 від 24 вересня 2014 року витрати на поховання ОСОБА_6 склали 3740 грн. Згідно договору - замовлення № 2910 та чеку про оплату робіт за організацію та проведення поховання ОСОБА_6 позивачем ОСОБА_4 було сплачено 603,78 грн. Крім того, позивачем ОСОБА_4 було сплачено за спорудження пам'ятника десть тисяч гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1 від 01 березня 2015 року. Взагалі матеріальний збиток, спричинений ОСОБА_4 злочином за поховання її сина ОСОБА_6 складає суму 14 343,78 грн., яку вона і просить суд стягнути з відповідача по справі на свою користь.
Крім того, ОСОБА_4 в результаті злочинних дій ОСОБА_2, спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює у 100 000,00 грн. Її моральна шкода полягає у душевних стражданнях та переживаннях, яких вона зазнала у зв'язку зі смертю сина, які тривають і досі, що втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню, вона позбавлена можливості матеріальної та моральної підтримки в похилому віці рідного сина у подальшому в своєму житті ніколи не зможе відновити попередній стан життя Позивачка перенесла нервовий стрес, хвилювання, її відчай від втрати є неоціненним. Усі обставини, спричинені злочином, який вчинив відповідач ОСОБА_9 приносили їй тяжкі та глибокі моральні страждання. Все це примусило її змінити своє життя, втрачати свій час та кошти для влаштування похорон сина, з'ясування певних обставин, збирання документів, звернення до правоохоронних органів за захистом порушених прав, що призводить до значного витрату часу та зміни у повсякденному житті, знову й знову повертає до думки про непоправну втрату та відсутність надії на допомогу у прихильному віці у майбутньому, тому із засад розумності та справедливості просить суд стягнути з відповідача на свою користь 100, 000,00 грн.
Позивач ОСОБА_5, є матір'ю малолітньої ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_1, в свідоцтві про народження якої, померлий ОСОБА_6 є батьком. З вини відповідача ОСОБА_2, малолітня ОСОБА_7 залишилася напівсиротою. Дитина ніколи вже у житті не побачить та не почує батьківська, його матеріальну та моральну підтримку. ЇЇ ніхто, як батько не приголубить, вона з вини відповідача позбавлена батьківської любові та ласки назавжди. У зв'язку із втратою батька малолітня ОСОБА_7 переживає та страждає. Втрата батька - рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню; вона, ще будучи малечею позбавлена можливості матеріальної та моральної підтримки усе своє життя, тому із засад розумності та справедливості, позивач ОСОБА_5, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_7, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 100 000, 00 грн.
Представник позивачів ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги позивачів підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивачів визнав частково, в частині матеріальних збитків, спричинених ОСОБА_4, суму позовних вимог визнав повністю в розмірі 14 343,78 грн., а щодо суми моральної шкоди, щодо позовних вимог обох позивачів, то її він визнає цю шкоду тільки частково у значно меншому розмірі, ніж вказано у позовній заяві, бо вважає, що той факт, що він відбуває покарання за вироком суду у вигляді позбавлення волі, вже є для позивачів погашенням причиненої їм моральної шкоди.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що вироком Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 22 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2016року, ОСОБА_2 було визнано винним та засуджено за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України (а.с.23-25, 26-28)
Вироком суду, встановлено, що ОСОБА_2, 18.09.2014 року спричинив ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_5 він помер (а.с.8)
Позивач ОСОБА_4, є матір'ю померлого ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про шлюб, у кримінальному провадженні визнана потерпілою (а.с.15-17, 18,19)
Позивач ОСОБА_5, як мати дитини, діє в інтересах малолітньої доньки померлого, від злочину ОСОБА_6 - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20-22).
Як встановлено матеріалами кримінального провадження вироком суду, тому в порядку ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню, що 19.09.2014 року приблизно о 00.00 годин ОСОБА_2 прийшов до квартири АДРЕСА_1, де реалізуючи свій злочинний намір, направлений на спричинення ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, з мотивів гострої неприязні до нього завдав останньому кулаками та взутими ногами численних ударів в різні анатомічні ділянки тіла, від яких ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 помер.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
В п.1 ч.2 зазначеної статі встановлено що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодовувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Стаття 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» визначає поховання померлого як комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству.
Згідно до податкової накладної виданої СПД ОСОБА_8 від 24 вересня 2014 року витрати на поховання ОСОБА_6 склали 3740 грн., згідно договору - замовлення № 2910 та чеку про оплату робіт за організацію та проведення поховання ОСОБА_6 позивачем ОСОБА_4 було сплачено 603,78 грн. Крім того, позивачем ОСОБА_4 було сплачено за спорудження пам'ятника десть тисяч гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1 від 01 березня 2015 року. Взагалі матеріальний збиток, спричинений ОСОБА_4 злочином за поховання її сина ОСОБА_6 складає 14343,78 грн. (а.с.9, 10, 11,12, 13,14)
Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно ч.2 п.3 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до вимог ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Згідно ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 травня 1995 року № 4 моральної втратою є втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних іншими особами.
Моральну шкоду, заподіяну в результаті злочинних дій ОСОБА_2, ОСОБА_4 оцінює у розмірі 100 000,00 грн.
Позивач ОСОБА_5, як мати дитини, діє в інтересах малолітньої доньки померлого, від злочину ОСОБА_6 - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, моральну шкоду, заподіяну в результаті злочинних дій ОСОБА_2, також оцінює у розмірі 100,000, 00 грн.
Згідно ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
На підставі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ст. 1193 ЦК України розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини потерпілого та матеріального становища відповідача (фізичної особи).
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині матеріальної шкоди повинні бути задоволені повністю, а в частині моральної шкоди частково.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 131, 158-І, 179, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 22,23,1166,1167, 1193 ЦК України, ст.ст. 3, 10 ЦПК України, Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 травня 1995 року, пункту 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, задовольнити частково.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 у відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином 14 343 (чотирнадцять тисяч триста сорок три) гривні 78 коп., та компенсацію моральної шкоди в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_4, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_1, компенсацію моральної шкоди в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір за стягнення з нього матеріальної шкоди в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп., та судовий збір за стягнення з нього моральної шкоди в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп., а всього стягнути 1 929 (одна тисяча дев'ятсот двадцять дев'ять) гривень 20 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий суддя: М.В. Бутенко