Справа № 214/4224/16-к
1-кп/214/600/16
10 листопада 2016 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
за участю потерпілого - ОСОБА_4
за участю представника потерпілого - ОСОБА_5
за участю захисника - ОСОБА_6
за участю обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12016040230000267 за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився с. Нові Ковна Софіївського району Дніпропетровської області, громадянина України, працюючого водієм ТОВ «Шляхбудсервіс», з повною загальною середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, який мешкає за адресою; АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, суд -
7 квітня 2016 року в м. Дніпро проведено перевірку технічного стану транспортного засобу «ГАЗ-53», реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі за текстом «автомобіль «ГАЗ»), про що складено протокол № 00640-01870-16 від 7 квітня.2016 року, відповідно до якого зазначений транспортний засіб перебував у технічно справному стані. В подальшому, в період часу з 7 квітня 2016 року по 28 квітня 2016 року, під час експлуатації відбувся вихід з ладу внутрішнього підшипника маточини правого переднього колеса автомобіля «ГАЗ», який міг бути виявлений ОСОБА_7 під час руху. Однак, 28 квітня 2016 року приблизно о 7 годині 30 хвилин в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, по сухому асфальтному покриттю проїжджої частини дороги вул. Володимира Великого (Мелешкіна) з боку вул. Волгоградської в напрямку площі Олександра Поля (Артема) рухався автомобіль «ГАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_7 . Під час руху ОСОБА_9 , в порушення вимог п. 2.3 «б» «Правил дорожнього руху України, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, неналежним чином стежив за технічним станом транспортного засобу та при виході з ладу внутрішнього підшипника маточини правого переднього колеса автомобіля, що водій повинен був та мав технічну можливість своєчасно виявити, відповідних заходів для зменшення швидкості та зупинки транспортного засобу не вжив, натомість продовжив прямолінійний рух, внаслідок чого, в районі будівлі за адресою вул. Філатова, 10, допустив зрив маточини з правим переднім колесом автомобіля з місця технологічної установки. Під час подальшого переміщення переднього правого колеса автомобіля «ГАЗ», за інерцією, воно викотилось за межі проїжджої частини дороги де контактувало з ОСОБА_10 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_10 травмована та перебуваючи на лікуванні у 2-й міській лікарні м.Кривого Рогу 1 травня 2016 року від отриманих травм померла. Відповідно довисновку судово-медичної експертизи причиною смерті ОСОБА_10 з'явилась сполучена травма голови та тулубу у вигляді переломів черепу, ребер, кісток тазу, крововиливів під оболонки головного мозку, яка ускладнилась розвитком шоку та набряком мозку. Відповідно до висновку експертизи технічного стану транспортного засобу на момент огляду, ходова частина правого переднього колеса автомобіля «ГАЗ», знаходилась в непрацездатному стані, водій автомобіля «ГАЗ в процесі руху мав технічну можливість виявити ознаки виходу з ладу внутрішнього підшипника маточини правого переднього колеса автомобіля. Між порушенням ОСОБА_7 правил безпеки дорожнього руху в частині виконання вимог п.п. 2.3 «б» «Правил дорожнього руху» України і наслідками що настали - смерть потерпілої ОСОБА_10 , вбачається прямий причинний зв'язок.
Дії обвинувчаеного ОСОБА_7 належить кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Встановлені судом обставини підтверджуються наступними доказами.
Обвинувачений винним себе визнав повністю, при цьому показав, що під час руху, коли сталася подія, нічім не відволікався. Коли рухався, відчув начебто якісь удар, автомобіль потягнуло вправо, автомобіль нахилився та побачив, як покотилося колесо. Від того моменту, як стався начебто удар та до того моменту, як побачив колесо, яке відлетіло, пройшло приблизно 5 секунд. Знає, що при проведенні експертизи було встановлено, що лопнула коробка підшипника, щоб виявити таку поломку необхідно зняти колесо, розібрати його. Під час руху, стороннього шуму в маточині колеса не відчував, чи можливо при такий поломці, яка була виявлена, почути шум, стук, не знає.
Під час додаткового допиту показав, що 28 квітня 2016 року автомобіль оглядався, технічний огляд «ТО-2» проводився в березні 2016 року на підприємстві, де працює, під час огляду ставили автомобіль на колодки, промивали підшипники. Чи був на роботі 7 квітня 2016 року, не знає. При проведенні «діагностики», про що мається протокол (т.№2, а.с.75) стан коліс перевіряється. Також показав, що 7 квітня 2016 року, наскільки він знає, автомобіль перевірявся у м. Дніпропетровську. Допускає, що руйнування підшипника колеса почалося раніше, чим 28 квітня 2016 року. Допускає, що автомобіль став технічно несправним і руйнування підшипника сталися раніше, чим 28 квітня 2016 року, але не звертав на це уваги.
Як показала у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 , загибла під час ДТП ОСОБА_10 є її мамою. В день події їй, потерпілій, подзвонили з лікарні та повідомили, що мама знаходиться в реанімації. У зв'язку із травмуванням та смертю ОСОБА_10 , обвинувачений, підприємство допомагали на суму 92000 грн., обвинувачений вибачався. Просить не позбавляти обвинуваченого права керувати автотранспортними засобами. Вважає, що вина обвинуваченого невелика.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показав, що обвинуваченого знає на протязі трьох років, стосунки нормальні, знає, що у машині, якою керував ОСОБА_12 , внаслідок поломки підшипника відлетіло колесо, яке смертельно травмувало людину. 27 квітня 2016 року автомобіль, яким керував обвинувачений, оглядав він, свідок. 28 квітня 2016 року він, свідок, також оглядав цей автомобіль перед тим, яким автомобіль виїхав в рейс. На даному автомобілі виконувалися роботи, змащувалася ходова система. Він, свідок, останній раз їхав в даному автомобілі в березні 2016 року, сторонніх шумів не чув, обвинувачений до ДТП ніколи не казав, що при русі автомобіля є сторонній шум. В березні 2016 року автомобіль розбирався, замінювалися підшипники, у тому числі на тому колесі, яке відлетіло 28 квітня 2016 року, під час вказаних робіт підшипники мив та ставив на місце він, свідок. Яким чином повинні виконуватися такі роботи, точно не знає. На шляховому листі (т.№2, а.с.74) маються два його, свідка, підпису про належний технічний стан автомобіля. 7 квітня 2016 року він, свідок, керуючи вказаним автомобілем, їздив до м. Дніпропетровська, де автомобіль проходив «діагностику».
Як показав експерт ОСОБА_13 , по даній справі проводив експертизу, висновок підтверджує. Під час проведення експертизи, у автомобіля було відсутнє праве переднє колесо, яке знаходилося в салоні автомобіля. При огляді колеса було встановлено, що в маточині маються елементи підшипника в зруйнованому вигляді, в змазці маточини були виявлені частини шплінта, змазка мала домішок типу «серебрянка», що виникає під час потертості металу об метал. В ступці колеса внутрішній підшипник був зруйнований. На різьбі була виявлена подряпина, що свідчить про те, що гайку зірвало. Відповідно до посібника, при руйнуванні підшипника під час руху, виникає увід автомобіля в бік та стук. Перед відривом колеса, водій міг побачити увід автомобіля в бік та почути стук. Термін руйнування підшипника тривалий, визначити його точно він, експерт, не може. Можливість для водія виявити стук в разі руйнування підшипника, залежить також від індивідуальних даних водія. Візуально, під час огляду автомобіля, виявити пошкодження та руйнування підшипника неможливо, це можливо зробити лише знявши та розібравши колесо. Чи міг підшипник зруйнуватися внаслідок того, що колесо наїхало на перешкоду, відповісти не може.
Як вбачається з протоколу огляду (т.№2, а.с.6-19), місцем події є вул. Мелешкіна в м. Кривому Розі. Під час огляду, який проводився з 8 год. 40 хв. до 10 год.00 хв. 28 квітня 2016 року встановлено, що автомобіль «ГАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходиться в 0,6 м. від правого краю проїзної частини, розташований кабіною в напрямку пл. Артема, відстань від опори №307, якщо рухатися в напрямку пл. Артема до правого заднього колеса автомобіля складає 10,4 м. Праве переднє колесо на автомобілі відсутнє, знаходиться на тротуарі, на відстані 16,8 м. від опори №307 та на відстані 27,5 м. від правого бордюру. На відстані 18,7 м. від опори №307 та на відстані 29,2 м. від правого бордюру, виявлена пляма бурого кольору. На відстані 27,7 м. та 28,3 м. до опори №307, якщо рухатися в напрямку пл. Артема, на проїзній частині виявлені кільця підшипника, які знаходяться відповідно на відстані 1,5 м. та 1,4 м. від правого краю проїзної частини. На проїзній частині виявлена подряпина довжиною 60,5 м., яка починається на відстані 46,3 м. перед опорою №307 та закінчується у заднього правого колеса автомобіля «ГАЗ». Також виявлені дві плями солідолу. Під час огляду нерівностей та пошкоджень дорожнього покриття, слідів шин не виявлено, гальмівна система, рульове керування автомобіля справні, пошкоджень світлових приладів не мається.
Відповідно до постанови (т.№2, а.с.21), автомобіль «ГАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 визнаний речовим доказом.
Як вбачається з протоколу огляду (т.№2, а.с.25), з 11 год. 45 хв. до 12 год. 05 хв. 2 травня 2016 року оглянутий труп ОСОБА_10 .
Згідно висновку судово-медичної експертизи (т.№2, а.с.27-31) при дослідженні трупа ОСОБА_10 виявлено ушкодження: забійна рана лівої скронево-тім'яно-потиличної області; перелом лівих скроневої та тім'яної кісток із розповсюдженням у середні-черепні ямки; субдуральні крововиливи обох скронево-тім'яних областей, субарахноїдальні крововиливи скроневих та тім'яних часток; розгинальні переломи 7-9 ребер справа по середньо-пахвовій лінії, згинальні переломи 3-6 ребер по середньо-ключичним лініям; переломи лівого крюково-клубового членування та правої лобкової кістки, що утворилися при життєво від ударних дій тупих твердих предметів або при ударах об них, що можливо в строки за обставин, викладених в медичних документах на її ім'я. Ушкодження входять до комплексу «сполучена травма голови та тулубу» за ознакою небезпеки для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Причиною смерті ОСОБА_10 з'явилася сполучена травма голови та тулубу у вигляді переломів черепу, ребер, кісток тазу, крововиливів під оболонки головного мозку, яка ускладнилася розвитком шоку та набряком мозку, що підкріплюється наявністю ушкоджень, даними судово-гістологічного дослідження, даними медичних документів, а також не суперечить морфологічним ознакам, виявленим під час розтину трупа.
Як вбачається із свідоцтва (т.№2, а.с.39), смерть ОСОБА_10 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається з лікарського свідоцтва (т.№2, а.с.46), смерть ОСОБА_10 настала в результаті шоку, сполученої травми голови та тулубу, отриманих 28 квітня 2016 року під час ДТП.
Згідно наказу (т.№2, а.с.60), 18 лютого 2016 року директор ТОВ «Шляхбудсервіс» призначив ОСОБА_11 відповідальним за організацію роботи та дотримання вимог правил дорожнього руху.
Як вбачається з наказу та трудової книжки (т.№2, а.с.55, 105-112) ОСОБА_12 з 19 квітня 2016 року прийнятий на посаду водія ТОВ «Шляхбудсервіс», працював на цьому підприємстві в якості водія з 1 липня 2014 року по 6 липня 2015 року.
Згідно наказу (т.№2, а.с.56), 25 квітня 2016 року автомобіль «ГАЗ» закріплений за водієм ОСОБА_7 .
Відповідно до висновку експерта (т.№2, а.с.66-70), на момент огляду, ходова частина правого переднього колеса автомобіля «ГАЗ-53», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходилась в непрацездатному стані, водій автомобіля «ГАЗ-53» р.н. НОМЕР_1 в процесі руху мав технічну можливість виявити ознаки виходу з ладу внутрішнього підшипника маточини правого переднього колеса автомобіля. Також експерт зазначив, що зрив маточини з правим переднім колесом автомобіля з місця її технологічної установки найімовірніше виник з причини виходу з ладу внутрішнього підшипника маточини колеса, внаслідок чого зазор між маточиною та робочою поверхнею внутрішнього підшипника збільшився та навантаження на зовнішній підшипник маточини колеса та гайку цапфи перевищило межу міцності різьбового з'єднання гайки з цапфою та шплінта, внаслідок чого гайка була зірвана з різьби цапфи та маточина колеса стала не закріпленою. Конструкція передньої вісі автомобіля «ГАЗ-53» така, що колеса автомобіля закріплені на маточині та обертаються на зовнішньому та внутрішньому підшипниках маточини, підшипниках маточини, тобто вихід з ладу внутрішнього підшипника можливий лише при русі транспортного засобу. Враховуючи конструкцію передньої вісі автомобіля «ГАЗ-53», реєстраційний номер НОМЕР_1 та виявлення в маточині колеса елементів конструкції внутрішнього підшипника, експерт дійшов висновку, що вихід з ладу внутрішнього підшипника виник в процесі руху автомобіля. Як зазначив експерт, згідно нормативно-довідкової літератури, передумова виходу з ладу підшипника маточини колеса автомобіля супроводжується та характеризується стороннім шумом та стуками в маточині колеса при русі транспортного засобу. При безпосередньому руйнуванні підшипника маточини колеса, буде відбуватись відхилення автомобіля від прямолінійного руху при незмінному положенні рульового колеса, тобто для руху автомобіля прямо, водію необхідно застосовувати додаткові зусилля на рульове колесо. Виходячи з вищевикладеного, експерт дійшов висновку, що водій автомобіля «ГАЗ-53» реєстраційний номер НОМЕР_1 в процесі руху мав технічну можливість виявити вказані ознаки виходу з ладу внутрішнього підшипника маточини правого переднього колеса автомобіля, які призвели до зриву маточини з правим переднім колесом автомобіля з місця технологічної установки.
Відповідно до посвідчення (т.№2, а.с.73), ОСОБА_12 з 12 березня 1979 року має право керувати транспортними засобами.
Згідно свідоцтва (т.№2,а.с.73), власником автомобіль «ГАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 з 11 березня 2008 року є ТОВ «Шляхбудсервіс».
Відповідно до шляхового листа (т.№2, а.с.74), 28 квітня 2016 року ОСОБА_12 керував автомобілем «ГАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно протоколів (т.№2, а.с.75, 130-139), 7 квітня 2016 року після проведених досліджень автомобіль «ГАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 визнаний технічно справним.
Згідно полісу (т.№2, а.с.76), цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ГАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахована ТОВ «Шляхбудсервіс» строком з 7 квітня 2016 року по 6 жовтня 2016 року.
Відповідно до висновку (т.№2, а.с.80), 28 квітня 2016 року об 10 год. 10 хв. ОСОБА_12 перебував в тверезому стані.
Як вбачається з договору (т.№2, а.с.81-82), 18 травня 2016 року між ТОВ «Шляхбудсервіс», та потерпілою ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 укладений договір про відшкодування шкоди, завданої смертю ОСОБА_10 .
Суд, відповідно до ст.ст. 86, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання обвинуваченого, показання потерпілої, свідка та експерта, висновки експертиз, документи, вважає, що ці докази отримані у порядку, встановленому цим Кодексом, а тому є допустимими.
Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання обвинуваченого, вважає що цей доказ прямо підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у саме механізму ДТП, технічного стану автомобіля. Тому цей доказ є належним.
Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання потерпілої ОСОБА_4 , вважає що цей доказ прямо підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, обставин настання смерті ОСОБА_10 , відшкодування завданої шкоди. Тому цей доказ є належним.
Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_11 , вважає що цей доказ прямо підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, технічного стану автомобіля «ГАЗ», порядку його експлуатації. Тому цей доказ є належним.
Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджений у судовому засіданні протоколу огляду (т.№2, а.с.6-19), вважає що цей доказ прямо підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме місця ДТП, виявлених слідів, стану автомобіля «ГАЗ». Тому цей доказ є належним.
Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджену у судовому засіданні постанову (т.№2, а.с.21), вважає що цей доказ прямо підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, про визнання автомобіля «ГАЗ» речовим доказом. Тому цей доказ є належним.
Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджений у судовому засіданні протоколу огляду (т.№2, а.с.25), вважає що цей доказ прямо підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме наявності тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_10 . Тому цей доказ є належним.
Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджений у судовому засіданні висновок експерта (т.№2, а.с.27-31), вважає що цей доказ прямо підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме наявності тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_10 , причин та часу її смерті. Тому цей доказ є належним.
Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні свідоцтва (т.№2, а.с.39, 46), вважає що ці докази прямо підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме причин та дати смерті ОСОБА_10 . Тому ці докази є належними.
Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджений у судовому засіданні наказ (т.№2, а.с.60), вважає що цей доказ прямо підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме порядку експлуатації автомобіля «ГАЗ». Тому цей доказ є належним.
Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні наказ та трудову книжку (т.№2, а.с.55, 105-112), вважає що ці докази прямо підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме підстав, з яких ОСОБА_12 керував автомобілем «ГАЗ». Тому ці докази є належними.
Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджений у судовому засіданні висновок експерта (т.№2, а.с.66-70), вважає що цей доказ прямо підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме технічного стану автомобіля «ГАЗ», можливості у водія виявити ознаки виходу з ладу внутрішнього підшипника маточини правого переднього колеса автомобіля. Тому цей доказ є належним.
Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання експерта, вважає що цей доказ прямо підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме технічного стану автомобіля «ГАЗ», можливості у водія виявити ознаки виходу з ладу внутрішнього підшипника маточини правого переднього колеса автомобіля. Тому цей доказ є належними.
Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджене у судовому засіданні посвідчення (т.№2, а.с.73), вважає що цей доказ прямо підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме наявності у обвинуваченого права керувати транспортними засобами. Тому цей доказ є належним.
Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджене у судовому засіданні свідоцтво (т.№2, а.с.73), вважає що цей доказ прямо підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме того, хто є власником автомобіля «ГАЗ». Тому цей доказ є належним.
Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджений у судовому засіданні шляховий лист (т.№2, а.с.74), вважає що цей доказ прямо підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме підстав, з яких ОСОБА_12 під час вчинення ДТП керував автомобілем «ГАЗ». Тому цей доказ є належним.
Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні протоколи (т.№2, а.с.75, 130-139), вважає що ці докази прямо підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме технічного стану автомобіля «ГАЗ». Тому ці докази є належними.
Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджений у судовому засіданні поліс (т.№2, а.с.76), вважає що цей доказ прямо підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ГАЗ». Тому це доказ є належним.
Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджений у судовому засіданні висновок (т.№2, а.с.80), вважає що цей доказ прямо підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме чи перебував ОСОБА_12 під час вчинення ДТП в стані алкогольного сп'яніння. Тому це доказ є належним.
Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджений у судовому засіданні договір (т.№2, а.с.81-82), вважає що цей доказ прямо підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме відшкодування шкоди, завданої потерпілій. Тому це доказ є належним.
Оцінюючи, відповідно до ст. ст.85, 94 КПК України досліджені судом докази з точки зору їх достовірності, суд виходить з наступного.
Суд вважає протокол огляду (т.№2, а.с.6-19), достовірним доказом, так як він не містить суперечностей.
Протокол огляду (т.№2, а.с.25) суд вважає достовірним доказом, так як він не містить суперечностей.
Суд знаходить свідоцтво (т.№2, а.с.39) та лікарське свідоцтво (т.№2, а.с.46) достовірними доказами, так як вони не мають суперечностей.
Накази (т.№2, а.с.60, 66), трудову книжку (т.№2, а.с.55, 105-112), шляховий лист (т.№2, а.с.74), суд вважає достовірними доказами, так як вони не мають суперечностей, узгоджуються між собою.
Суд вважає посвідчення, свідоцтво (т.№2, а.с.73), достовірними доказами, так як вони не мають суперечностей.
Протоколи (т.№2, а.с.75, 130-139) суд вважає достовірними доказами, так як вони не мають суперечностей, узгоджуються між собою.
Суд знаходить поліс (т.№2, а.с.76) достовірним доказом, так як він не містить суперечностей.
Висновок (т.№2, а.с.80), суд вважає достовірним доказом, так як він не має суперечностей.
Суд знаходить договір (т.№2, а.с.81-82) достовірним доказом, так як він не має суперечностей.
Суд, оцінюючи висновок судово-медичної експертизи (т.№2, а.с.27-31), вважає, що цей висновок є науково обґрунтованим, об'єктивним, а тому достовірним.
Висновок судової автотехнічної експертизи (т.№2, а.с.66-70), та показання експерта ОСОБА_13 , суд вважає, науково обґрунтованими, об'єктивними, а тому достовірними доказами.
Суд вважає показання потерпілої стосовно обставин смерті ОСОБА_10 достовірними, так як вони не суперечать іншим доказам, дослідженим судом.
Показання свідка ОСОБА_11 у судовому засіданні про те, що 7 квітня 2016 року проводилася перевірка технічного стану автомобіля, суд знаходить достовірними, такими, що узгоджуються з протоколами (т.№2, а.с.75, 130-139).
Суд знаходить достовірними показання обвинуваченого про те, що під час руху, коли сталася подія, нічім не відволікався, відчув начебто якийсь удар, автомобіль потягнуло вправо, автомобіль нахилився та побачив як покотилося колесо. Також суд знаходить достовірними показання обвинуваченого про те, що 7 квітня 2016 року перевірявся технічний стан автомобіля в м. Дніпропетровську, так як його показання в цій частині узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_11 та протоколами (т.№2, а.с.75, 130-139). Суд вважає достовірними показання обвинуваченого про те, що руйнування підшипника колеса почалося раніше, чим 28 квітня 2016 року, що автомобіль став технічно несправним також раніше, чим 28 квітня 2016 року, але не звертав на це уваги, так як його показання в цій частині узгоджуються з висновком судової автотехнічної експертизи та показаннями експерта.
Разом з тим, суд вважає показання обвинуваченого, з яких вбачається, що стороннього шуму в маточині колеса не було, суд вважає недостовірними, наданими з метою певним чином пом'якшити відповідальність.
На підставі ст. 94 КПК України, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження і, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також оцінивши сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до внутрішнього переконання про те, що показання обвинуваченого, в частині в якій вони визнані достовірними, показання потерпілої, висновок судово-медичної експертизи, висновок судової автотехнічної експертизи та показання експерта, показання свідка ОСОБА_11 , містять достатні дані на підтвердження встановлених судом обставин, а саме, що водій ОСОБА_12 під час керування автомобілем, допустив порушення вимог Правил дорожнього руху, а саме, маючи можливість виявити технічну несправність автомобіля, внаслідок неуважності не виявив цю несправність і внаслідок цього порушення сталася ДТП, яка потягнула смерть потерпілої, що дозволяє суду ухвалити обвинувальний вирок.
Також суд приходить до переконання, що будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_7 , в судовому засіданні не добуто.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає щире каяття та часткове добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, суд не знаходить.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, керуючись вимогами ст.65 КК України, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховує обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працює, одружений, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, має вік 62 роки тривалий трудовий стаж, та з урахуванням усіх зазначених обставин, вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування призначеного судом покарання.
Тому, призначивши обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, суд на підставі ст. 75 КК України, вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.п. 1, 2, ч.2 п.2 КК України.
Суд з урахуванням характеру допущеного порушення правил дорожнього руху, відшкодування завданої шкоди, тривалого трудового стажу обвинуваченого, думки потерпілої та думки підприємства, на якому працює обвинувачений, вважає за можливе не застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
У відповідності до вимог ст. 100 КПК України, речові докази по справі належить: автомобіль «ГАЗ-53», реєстраційний номер НОМЕР_1 - передати ТОВ «Шляхбудсервіс».
Відповідно до ст. 124 КПК України належить стягнути з обвинуваченого на користь держави судові витрати на залучення експерта - у сумі 1320 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України.
ЄМЦЮ ОСОБА_16 призначити покарання за ст. 286 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на ТРИ (3) роки ШІСТЬ (6) місяців без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням тривалістю на ОДИН (1) рік.
На підставі п.п. 1, 2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_8 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому залишити без змін - особисте зобов'язання.
З набранням вироком законної сили речовий доказ: автомобіль «ГАЗ-53», реєстраційний номер НОМЕР_1 - передати ТОВ «Шляхбудсервіс»
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати на залучення експерта - у сумі 1320 грн. 00 коп.
Матеріали кримінального провадження залишити на зберіганні при обвинувальному акті.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України, копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя: ОСОБА_1