Провадження № 1-кп/0186/106/16
Справа № 186/1263/16-к
11 листопада 2016 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої -судді ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040380000413 від 08.09.2016 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Губаха Пермської області, громадянина України; не працюючого, не одруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 02.06.1989 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.140, ч.4 ст.140, ст.42 КК України до 5 років позбавлення волі;
-01.10.1997 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст.196-1, ст.105, ст. 42 КК України до 2 років 8 місяців позбавлення волі;
- 27.05.1998 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.140 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 17.09.1999 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.140,ч.3 ст.42 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі;
-25.09.2003 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.309, ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі;
-24.12.2009 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.263, ст.395, ст.121 ч.1, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі;
-25.09.2013 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.309, 70 КК України до 6 років позбавлення волі;
-15.06.2016 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавленні волі, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком один рік
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -
07 вересня 2016 року, приблизно о 16 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 , йшов у напрямку до міста по алеї вздовж вул.Молодіжної м.Першотравенська Дніпропетровської області поблизу будівель Державного відкритого акціонерного товариства «Першотравенське шахто будівельне управління №4», де побачив потерпілого ОСОБА_5 , який попереду нього також рухався по даній алеї до міста, і у якого на плечі висіла сумка чорного кольору. В цей час у ОСОБА_4 виник умисел спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що належить потерпілому ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, переслідуючи мету наживи, керуючись корисливим мотивом, діючи відкрито, повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_4 07 вересня 2016 року приблизно о 16 годині 11 хвилин, продовжуючи рухатися по алеї вздовж вул. Молодіжної м.Першотравенська Дніпропетровської області у напрямку міста, підійшов зі спини до потерпілого ОСОБА_5 і застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, штовхнув його в спину, коли останній повернувся обличчям, ОСОБА_4 користуючись цим, продовжуючи застосовувати насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого вдруге з силою штовхнув ОСОБА_5 у груди від чого той впав на землю. Коли ОСОБА_5 лежав на землі то ОСОБА_4 , утримуючи його та не даючи підвестися, ривком зняв з нього сумку чорного кольору, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 700,00 гривень, та побіг в сторону будинку №2 по вул.Кобзаря м.Першотравенська Дніпропетровської області. По дорозі ОСОБА_4 не зупиняючись розстебнув сумку, побачив гроші в сумі 700,00 гривень, які належали ОСОБА_5 і привласнив їх собі, а сумку викинув біля вищевказаного будинку.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та пояснив, що 07 вересня 2016 року він разом з ОСОБА_6 ішли по вул.Молодіжній м.Першотравенська, у напрямку від вул. Героїв космосу до центрального ринку. Попереду них ішов потерпілий, у якого на плечі висіла сумка чорного кольору. Він підійшов до ОСОБА_5 та виштовхнув його з алеї на землю в напрямку городів, потім розвернув потерпілого до себе обличчям та зняв з нього сумку. Потім побіг в сторону гаражів, які знаходяться біля вул.Паркової. Біля будинку №2 по вул. Кобзаря він, пересвідчившись що його ніхто не переслідує, дістав із сумки грошові кошти, приблизно 700 грн., а сумку викинув. В подальшому гроші витратив на власні цілі. В скоєному розкаюється.
Крім пояснень обвинуваченого, його вина в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України підтверджується:
-показами потерпілого ОСОБА_5 , відповідно до яких 07 вересня 2016 року, приблизно о 16 годині 10 хвилин він рухався по алеї вул.Молодіжної м.Першотравенська, в цей час його хтось двічі штовхнув, від чого він впав, тоді ОСОБА_4 , якого він знав, як мешканця м.Першотравенська, зняв у нього з плеча сумку і побіг з нею в сторону гаражів. В сумці яку викрав ОСОБА_4 знаходилися гроші в сумі 700 гривень. Завдану шкоду йому не відшкодовано. При призначенні покарання покладається на розсуд суду;
- показами свідка ОСОБА_7 , який підтвердив суду, що 07 вересня 2016 року він разом з ОСОБА_4 рухалися по вул.Молодіжній м.Першотравенська, потім він перейшов на іншу сторону вулиці і через деякий час почув, що потерпілий кричав «Сумка, моя сумка..», та побачив, як ОСОБА_4 разом з сумкою чорного кольору побіг в сторону гаражів. Він став наздоганяти ОСОБА_4 , кричав йому стій, але обвинуваченого не наздогнав;
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_5 від 13 вересня 2016 року та його відеозаписом ( а.крим.пров. 30-33), а також протоколом одночасного допиту осіб від 14 вересня 2016 року (а.крим.пров.34-36), якими підтверджується факт скоєння ОСОБА_4 07 вересня 2016 року по вул. Молодіжній м.Першотравенська відкритого викрадення майна ОСОБА_5 , а саме чорної сумки в якій знаходилися грошові кошти в сумі 700 гривень, із застосуванням фізичного насилля, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
При таких обставинах суд вважає вину обвинуваченого в скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України доказаною повністю.
Оцінюючи докази добуті під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що скоєне обвинуваченим ОСОБА_4 кваліфіковано правильно за ч.2 ст.186 КК України, як грабіж (відкрите викрадення чужого майна), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений повторно.
Вирішуючи питання про призначення виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість скоєного ним кримінального правопорушення, у відповідність до ст.12 КК України, скоїв тяжкий злочин, наявність обтяжуючих покарання обставин - рецидив злочинів, та пом'якшуючих обставин - активне сприяння розкриттю злочину, а також дані про особу обвинуваченого - на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, не одружений, з урахуванням вище перелічених обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції частини 2 статті 186 КК України у вигляді позбавлення волі.
Враховуючи, що ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення в період іспитового строку, а саме до повного відбуття покарання призначеного вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2016 року, року, потрібно при призначенні йому остаточного покарання застосувати ч.1 ст.71 КК України, згідно з якою необхідно частково приєднати не відбуте покарання, призначене вищезазначеним вироком.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
У відповідність до ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання ОСОБА_4 частково приєднати не відбуте покарання, призначене вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2016 року, і остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 1 місяця позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 залишити тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не довше ніж на 60 (шістдесят) днів.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня його фактичного затримання, тобто з 16 вересня 2016 року.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання час його перебування в установах попереднього ув'язнення з 16 вересня 2016 року по день постановлення вироку, 11 листопада 2016 року, з розрахунку один день перебування в установах попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
СУДДЯ ОСОБА_1