Єдиний унікальний номер справи 185/8278/16-к
10 листопада 2016 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
представника потерпілого ОСОБА_8
обвинуваченої ОСОБА_9
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Павлоград обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене в ЕРДР за №12015040370001439, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.2, 190 ч.3, 364-1 ч.1, 364-1 ч.2 КК України, -
До Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області 11.10.2016 року надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.2, 190 ч.3, 364-1 ч.1, 364-1 ч.2 КК України.
В підготовче судове засідання з'явився прокурор; обвинувачена; захисник; представник потерпілого ОСОБА_8 , потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 надіслали заяви про розгляд провадження за їх відсутності; потерпілі ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 були повідомлені належним чином про час та місце розгляду провадження, проте в судове засідання не з'явились.
Прокурор в підготовчому судовому провадженні просить прийняти рішення про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачається. Щодо клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з невідповідністю вважає, що підставі надумані і це спроба захисту, зловживаючи своїми правами, затягнути строки розгляду провадження.
Представник потерпілого вважає, що немає ніяких підстав для повернення обвинувального акту прокурору на додаткове розслідування, провадження підсудне Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області, оскільки злочин був вчинений на території міста Павлограда. Заявлене клопотання захисника про повернення обвинувального акту необґрунтоване і є проявом способу захисту обвинуваченої. Провадження підлягає призначенню до судового розгляду.
Потерпілі підтримують думку прокурора про призначення провадження до судового розгляду та відмови в задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору.
Захисник та обвинувачена вважають, що є усі підстави для повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з його невідповідністю вимогам кримінально-процесуального законодавства, зокрема порушення права обвинуваченої на захист, відсутність формулювання обвинувачення в розумінні п.13 ч.1 ст. 3 КПК України, відсутність відомостей щодо витрат на залучення експерта, відсутність відомостей про місце складання та затвердження обвинувального акту, відсутність підпису слідчого.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором. Такий перелік відомостей повинен бути перевірений судом у підготовчому судовому засіданні з точки зору можливості призначення судового розгляду.
Європейський Суд з прав людини, практика якого, згідно ч.2 ст.8, ч.5 ст. 9 КПК України, є частиною національного законодавства, у своїх рішеннях неодноразово вказував на критерії, яким має відповідати обвинувальний акт у кримінальному провадженні (рішення від 26 червня 2008 року у справі «Ващенко проти України»), де суд зазначив, що поняття «обвинувачення» для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51).
Так, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, формулювання обвинувачення має міститись у обвинувальному акті після викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
За положеннями п. «а» ч.3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. Тобто, викладення в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення повинне бути в однозначно зрозумілій формі.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК України суд в підготовчому судовому засіданні повинний встановити територіальну підсудність кримінального провадження, яке згідно ст. 32 КПК України здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Згідно вимог ст. 91 КПК України однією з обставин, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, є подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Дослідивши обвинувальний акт за змістом у кримінальному провадженні, суд приходить до висновку про невідповідність останнього вимогам ст.91, 291 КПК України, оскільки в ньому не визначено місце вчинення інкримінованих обвинуваченій ОСОБА_9 злочинів, що безумовно впливає на визначення підсудності кримінального провадження. В акті зазначене лише місце проживання обвинуваченої ОСОБА_9 в м.Павлограді, всі потерпілі за кримінальним провадженням проживають поза межами м.Павлограда та Павлоградського району, немає жодних вказівок на місце реєстрації ТОВ «ГСМ Центр Україна» і взагалі місця укладення господарчих договорів.
Тобто в даному випадку при відсутності місця вчинення кримінальних правопорушень суд позбавлений можливості вирішити питання підсудності кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.2, 190 ч.3, 364-1 ч.1, 364-1 ч.2 КК України, та можливості призначення судового розгляду.
За таких обставин, суд вважає доцільним обвинувальний акт з додатками повернути прокурору для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 91, 291, 314 КПК України, суд, -
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12015040370001439 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.2, 190 ч.3, 364-1 ч.1, 364-1 ч.2 КК України - повернути прокурору для усунення виявлених недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1