Справа № 185/6356/16-к
Провадження № 1-кс/185/918/16
01 серпня 2016 року м. Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , з участю прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_4 про невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ОСОБА_4 , оскаржує до суду дії органу досудового розслідування щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно повідомлення останньою про вчинення кримінального правопорушення.
Вивчивши зміст скарги, з'ясувавши обґрунтування скарги заявником, перевіривши надані заявником копії відповідних документів на підтвердження доводів, викладених у скарзі, вислухавши думку прокурора, який приймав участь при розгляді скарги, проаналізувавши та зіставивши вказане між собою та в сукупності, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так згідно частини 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Згідно ст. 60 КПК України заявником є фізична чи юридична особа, яка звернулась із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженому розпочати досудове розслідування і йому надано право отримати від органу, до якого він подав заяву, щодо підтвердження її прийняття та реєстрацію. Положеннями ст. 214 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язані внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Відповідно п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілих, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Аналізуючи зміст заяви ОСОБА_4 , поданої до Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області від 08.07.2016 року, слідчий суддя, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 94 КПК України, приходить до висновку, що скаржник шляхом наданого їй права порушення перед слідчим суддею питання щодо здійснення судового контролю щодо дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, лише висловлює свою категоричну незгоду з відповіддю, яка була надана їй раніше на її звернення до органів прокуратури.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), суб'єктивна та об'єктивна сторона злочину.
Оскільки заява ОСОБА_4 , яка хоча і складена таким чином, що має назву, як заява про кримінально-карне діяння, сама по собі містить лише перелік фактичних обставин, пов'язаних із правовідносинами, які існують між заявником та іншими учасниками цивільних правовідносин, коло осіб яких визначено категорією індивідуальних трудових спорів, то таку заяву на переконання слідчого судді, не можна визнати як заяву про вчинене кримінальне правопорушення.
Таким чином, невнесення відомостей до ЄРДР із заяви, яка за своєю сутністю не є заявою про кримінальне правопорушення, не є бездіяльністю слідчого чи прокурора в розумінні положень п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України та відповідно не є предметом судового контролю.
Приймаючи до уваги наведене, вважаю, що правові підстави для задоволення скарги відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 306,307 КПК України, -
В задоволенні скарги ОСОБА_4 щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1