Справа № 621/2075/16-к
Провадження № 1-кп/621/177/16
10 листопада 2016 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві кримінальне провадження № 12014220690000610 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296 КК України,
В провадженні Зміївського районного суду Харківської області знаходиться вказане вище кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296 КК України.
У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_4 , пред'явив до обвинувачених цивільний позов про солідарне стягнення матеріальної шкоди у розмірі 28742 грн. 40 коп. Крім того, з посиланням на вимоги ст. 170 КПК України, просив вжити заходів щодо забезпечення цього позову шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в межах вартості майна на суму 28742 грн. 40 коп.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вважав за необхідне вирішити вказане питання на розсуд суду.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 заперечували проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов наступного висновку:
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Главою 17 КПК України визначено порядок розгляду заяв та безпосередньо накладення арешту на майно.
Дана Глава міститься в Розділі ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження», застосування яких провадиться на стадії досудового розслідування.
Зокрема ч. 3, ч. 5 ст. 171 КПК України, регламентує порядок подання клопотання про арешт майна та строки подання.
Крім того, відповідно до ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Представником потерпілого не надано доказів на підтвердження наявності у обвинувачених майна, вкладів чи будь-яких цінностей, на яке б можливо було накласти арешт, не доведено співмірність заявлених вимог із спричиненою шкодою.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника потерпілого про накладення арешту на майно обвинувачених.
Керуючись ст. ст. 131, 170-173 КПК України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно обвинувачених.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів зі дня її оголошення
Головуючий: