Провадження №1-кп/639/433/16
Справа №639/7101/16-к
09 листопада 2016 р. Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5
адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №1201620000000510, внесене до ЄРДР 07 травня 2016 р. за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Курської області Глушківського району с. Уруси, українця, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
06 травня 2016 р. ОСОБА_7 о 14.00 год., керував технічно справним автомобілем «ЗІЛ 5301» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухався в м. Харкові по вул. Наріманова зі сторонни пр. Постишева в напрямку вул. Полтавський шлях. В ході руху, в районі б. №61 по вул. Наріманова водій ОСОБА_7 грубо порушив вимоги п. 1.5, 18.1, 18.4 ПДРУ, згідно з якими: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдати матеріальних збитків; водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути перешкода чи небезпека; якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, та скоїв наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїжджу частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу з права на ліво по ходу руху автомобіля «ЗІЛ 5301». Внаслідок ДТП пішоходу ОСОБА_4 , згідно з висновком судово-медичної експертизи №648 від 06 червня 2016 р., спричиненні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді перелому акромиального відділу лівої ключиці зі значним зміщенням, перелому нижньої третини діалізу лівої променевої кістки із незначним зміщенням, перелому дистального метадіафіза лівої ліктьової кістки без значного зміщення.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав в повному обсязі та дав відповідно до наведеного вище показання.
Потерпілий ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 дали пояснення, які не мають розбіжностей з показаннями обвинуваченого.
Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середнього ступеню тілесні ушкодження. Вказану кваліфікацію сторони в судовому засіданні не оспорювали та з нею погодились. Суд встановив наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України доказаною.
В судовому засіданні представник потерпілого та сам потерпілий заявили про відсутність з їх боку будь-яких претензій до обвинуваченого та клопотання про примирення з обвинуваченим ОСОБА_7 .
З аналогічним клопотанням до суду звернувся адвокат обвинуваченого.
Прокурор проти задоволення клопотання та закриття кримінального провадження не заперечував з підстав, що ст. 286 КК України врегульовані відносини, пов'язані з безпекою руху та експлуатацією транспорту, що є основним та безпосереднім об'єктом злочину, який тісно та нерозривно пов'язаний із здоров'ям потерпілого, тому факт примирення потерпілого з обвинуваченим є достатньою підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання та закриття кримінального провадження на підставах примирення з потерпілим не заперечували.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 46 КК України передбачає: “Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим і відшкодувала заподіяні нею збитки або усунула заподіяну шкоду”. Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України є обов'язковим для суду і безумовним для особи, що вчинила злочин.
Передумовою даного виду звільнення є вчинення особою вперше злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості. Особливістю такого злочину в даному випадку є обов'язкова наявність потерпілого, тобто фізичної особи, якій заподіяна фізична, моральна або матеріальна шкода і яка визнана потерпілою.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 скоїв злочин вперше, з необережності, не великої тяжкості за встановленою ст. 12 КК України класифікацією.
Потерпілий та обвинувачений в судовому засіданні заявили клопотання про примирення у зв'язку з відсутності будь-яких претензій матеріального та морального характеру. Потерпілий та його представник повідомили, що це волевиявлення зроблено без стороннього впливу, самостійно, та випливає виключно з позитивної поведінки обвинуваченого.
Враховуючи, те що ст. 46 КК України не містить будь-яких обмежень в її застосуванні щодо кола осіб чи конкретних складів злочину за умови наявності зазначених в самій нормі цього закону підстав та умов її застосування, а у відповідності з роз'ясненням, що містяться у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” від 23 грудня 2005 р. за наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим. Посилання прокурора, при обговоренні клопотання на об'єкт злочину має значення для встановлення самого складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України та для застосування ст. 46 КК України.
Крім того, склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, має місце тоді, коли шкоду завдано саме потерпілому (тілесні ушкодження середньої тяжкості) і про жодну іншу шкоду в диспозиції цієї статті не йдеться.
Заявлене клопотання не звужує права потерпілого, які закріплені в законодавчому інституті медіації, як альтернативного способу врегулювання кримінально-правових конфліктів, оперативного отримання належної компенсації заподіяної йому шкоди.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 КК України,ст. 284, 314, 369, 372, 392, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_7 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із примиренням з потерпілим ОСОБА_4 .
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України закрити.
Ухвала в частині закриття кримінального провадження може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області, через районний суд, протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1