Справа № 3-223/10
12 березня 2010 року м .Кременчук
Суддя Кременчуцького районного суду Полтавської області Степаненко Ю.І., розглянувши справу, яка надійшла з Кременчуцького РВ УМВС України в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр. України, уродженка с. Геховіт, Мартунінського району, Республіки Вірменія, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючої,
за ст.206 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 09 березня 2010 року, ОСОБА_1 в с. Червона Знам'янка, вул. Петровського, буд. 194, Кременчуцького району, надала житло особі без громадянства ОСОБА_2, яка проживає в Україні без належних документів на проживання.
ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 206 КУпАП у суді не визнала і пояснила, що її мама ОСОБА_2 з 1989 року проживає на території України. 12 травня 1992 року мама прописалася в селі В'язовок, Городищенського району Черкаської області, де працював батько, а у 1995 році усією сім'єю переїхали в Кременчук, де мама прописалася за адресою вул. Ватутіна. АДРЕСА_1.
В 2002 році вся сім'я переїхала в село Червона Знам'янка, Кременчуцького району в будинок № 194 по вулиці Петровського, який на праві праватної власності належить їй. З вказаного часу в ньому зареєстрована і постійно проживає мама. Крім цього вона має паспорт громадянина СРСР, а також посвідку на постійне проживання в Україні. Мама неодноразово зверталася у ВГІРФО з питання отримання громадянства, однак постійно втрачалися зібрані документи. Так в 2002 році її батько зібрав всі документи для отримання мамою громадянства, однак вони були втрачені, а мамі видали тимчасову посвідку на проживання. В 2004 році були повторно зібрані документи, але вони також були втрачені, а в 2005 році мама отримала повторно тимчасову посвідку на проживання. Вже в 2008 році їй ВГІРФО видав посвідку на постійне проживання і ми вважали, що з цим документом вона має право проживати в Україні. Весь цей час мама хотіла отримати паспорт громадянина України, але не мала можливості це зробити. Тому вона просить суд закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю її вини.
Як було встановлено у суді, ОСОБА_1 надала житло в селі ОСОБА_3,
вул. Петровського, буд. 194, Кременчуцького району, особі без громадянства ОСОБА_2.
Згідно пункту 36 «Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 р. № 1074, фізичні особи не мають права приймати іноземців та осіб без громадянства, які незаконно в'їхали в Україну, втратили підстави для подальшого перебування в Україні або пред'явили документи, оформлені з порушенням цих Правил, та надавати їм послуги.
ОСОБА_2 тривалий час проживає на території України, згідно паспорта громадянина СРСР зареєстрована на території України з 12 травня 1992 року, має
посвідку на постійне проживання, видану їй ВГІРФО УМВС України 12 лютого 2008 рої термін якої безстроковий. А також прописана з 2002 року за місцем постійного свого проживания у доньки ОСОБА_1, а тому не порушувала пункт 33 « Прав: в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду, через її територію».
Перевіривши і оцінивши зібрані у справі докази, суддя приходить до висновку, що діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений статтею 206 КУпАП.
Згідно п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносне ОСОБА_1 за ст. 206 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд.
Суддя Ю. І. Степаненко