Справа №718/2160/16-ц
Провадження №2/718/901/16
09.11.2016 року Кіцманський районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Мізюка В.М., секретаря Івасюк Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача про стягнення аліментів на період навчання, мотивуючи свої вимоги тим, що вона перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з 15 листопада 1997 року по 13 травня 2005 року. Від шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_2 року народилася дочка ОСОБА_3, яка на даний час є повнолітньою. Посилається на те, що їхня дочка навчається у Чернівецькому медичному коледжі Буковинського медичного університету по спеціальності сестринська справа на денній формі навчання за державним замовленням, 2 курс, а тому немає змоги влаштуватися на роботу, щоб отримувати самостійно заробіток. Термін навчання закінчується 01 липня 2017 року, а тому просила стягувати аліменти з відповідача на період навчання дитини в розмірі по 600 гривень щомісячно.
Представник позивачки у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, та вказала на те, що батьки мають рівні права щодо виховання і утримання своїх дітей. Згідна на те, щоб відповідач сплачував не менше 400 гривень.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та вказав, що згідний сплачувати аліменти на утримання дочки у розмірі по 300 гривень щомісячно до закінчення її навчання, так як у нього немає постійного заробітку, оскільки він працює тільки на сезонній роботі «ТДВ Чернівецький рибокомбінат». На період звільнення з роботи, у зв'язку із закінченням вегетаційного періоду, він живе за рахунок свої матері, яка отримує пенсію у розмірі 1334, 61 гривень. Крім того, у нього на утриманні знаходиться дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мати якої померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини, ратифікованої Україною 11 вересня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який 13 травня 2005 року між ними розірвано.
Відповідно до свідоцтва про народження відповідач ОСОБА_2 являється батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно довідки Чернівецького медичного коледжу Буковинського медичного університету № 916/013 від 13 жовтня 2016 року, вбачається, що ОСОБА_5 навчається на 2-му курсі даного коледжу за спеціалізацією «Сестринська справа», на денній формі навчання, за державним замовленням. Термін навчання з 01 вересня 2016 року по 01 липня 2019 року.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вжити таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Згідно ст. 199 ч.1 СК України якщо повнолітні донька, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до ч.1 ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 Сімейного кодексу України.
Згідно вимог ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги, обставини, що мають значення при визначенні розміру аліментів : стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Так, при вирішенні питання про стягнення аліментів, суд вважає, що у судовому засіданні не знайшло підтвердження, що платник аліментів має регулярний дохід, оскільки ОСОБА_2 працює на сезонній роботі та доказів отримання регулярного заробітку суду не надав.
Крім того, відповідач ОСОБА_2 має на утриманні дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мати якої ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Судом також встановлено, що відповідач здоровий, фінансових та боргових зобов'язань, інших стягнень немає, стягнення по виконавчих документах відсутні.
Відповідно до п. 20 роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Таким чином, системний аналіз норм законодавства, дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов'язані неухильно дотримуватися свого обов'язку щодо утримання та виховання дитини.
При цьому, з врахуванням вищенаведених обставин та наданих належних і допустимих доказів, розумною, справедливою та співмірною сумою аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на вищевказаний період, суд вважає суму у розмірі 450 гривень.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог щодо стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, судові витрати по справі, що складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 551,20 гривень, від сплати яких позивачка була звільнена при подачі позову, підлягають стягненню з відповідача.
На підставі ст. ст. 75, 77, 79, 84, 180, 182, 184, 191, 199 Сімейного кодексу України та керуючись ст. ст. 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 450 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 19 жовтня 2016 року і до закінчення навчання, а саме до 01 липня 2019 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 551 гривню 20 коп. судового збору.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Кіцманський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.М. Мізюк