Справа № 703/3476/16-ц
2/703/1759/16
02.11.2016 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Калашника В.П.
з участю секретаря Холодняк Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Балаклеївської сільської ради Смілянського району про визнання права на самочинно збудований житловий будинок,
установив:
13 березня 2013 року ОСОБА_1 купила будинок АДРЕСА_1 та розташовану за цією адресою земельну ділянку площею 0,2477 га.
Посилаючись на те, що вона без належного дозволу демонтувала будинок, а до літньої кухні добудувала три кімнати, переобладнавши її та фактично збудувавши новий будинок, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Балаклеївської сільської ради про визнання права власності на самочинно збудоване майно.
В судове засідання сторони не з'явились, в направленій до суду заяві позивач просила розглядати справу у її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з договорами купівлі-продажу від 13 березня 2013 року, посвідченими приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Таран Г.В. та зареєстрованими у реєстрі за № 468 та 472, ОСОБА_1 придбала будинок АДРЕСА_1 та розташовану за цією адресою земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2477 га.
Як вбачається з технічного паспорту на цей будинок, ОСОБА_1 самочинно збудувала на належній їй земельній ділянці житлову прибудову (літ. «В1-1») площею 15,3 кв. м., прибудови (літ. «в-1, в-2») площами, відповідно, 9 і 9,7 кв.м. та житловий будинок (літ. «В-1»), площею 12,1 кв. м., який було переобладнано з літньої кухні в житлову кімнату.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Смілянської міської ради від 3 серпня 2016 року позивачу було відмовлено у внесенні змін до запису про об'єкт нерухомого майна у зв'язку з відсутністю декларації про ведення об'єкта в експлуатацію.
Згідно з заявами від 3 та 18 серпня 2016 року позивач зверталась до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області з метою узаконення самочинного будівництва, однак листом від 25 серпня 2016 року їй було повідомлено, що домоволодіння може бути прийнято в експлуатацію після визнання права власності на нього в судовому порядку.
Пунктом 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ № 461 від 13 квітня 2011 року передбачено, що у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.
У відповідності до висновку сектору містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Смілянської РДА №10-08/87 від 19 серпня 2016 року на території домоволодіння № АДРЕСА_1 без дозволу на виконання будівельних робіт здійснена реконструкція літньої кухні з прибудовами під житловий будинок. Всі будівлі розташовані в зоні існуючої житлової садибної забудови, розміщення житлового будинку та господарських споруд в межах присадибної ділянки планувально відповідає вимогам ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
У відповідності з ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.
Згідно з п. 8 постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30 березня 2012 року право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 ЗК), землекористувачі (стаття 95 ЗК), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (стаття 1021 ЗК) або з інших передбачених законом підстав. Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.
Пунктом 12 постанови визначено, що вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Самочинно збудований ОСОБА_1 житловий будинок з прибудовами збудовані на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві власності, цільове призначення земельної ділянки не змінено, самочинно зведені споруди відповідають будівельним нормам і стандартам в матеріалах справи відсутні докази порушення самочинним будівництвом прав третіх осіб, а тому позов підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Керуючись ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (літ. «В-1» в технічному паспорті) площею 12,1 кв.м., прибудову (літ. «В1-1») площею 15,3 кв.м., прибудову (літ. «в1») площею 9 кв.м., прибудову (літ. «в2») площею 9,7 кв.м.
Роз'яснити ОСОБА_1, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно в неї виникне з моменту державної реєстрації такого права у відповідних органах.
На заочне рішення відповідач може протягом 10-ти днів з дня отримання його копії подати до міськрайонного суду заяву про його перегляд.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.
Головуючий: В. П. Калашник