Справа № 369/10250/16-ц
Провадження № 2/369/4354/16
Іменем України
10.11.2016 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., вирішуючи питання про відкриття провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 110 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Тому, вказана позовна заява за формою та змістом не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме: не надано довідку, що дитина дійсно знаходиться на утриманні позивача, що дає їй підставу звертатись до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідача про розірвання шлюбу за її зареєстрованим місцем проживання.
Крім того, згідно ч.ч. 1,2 ст. 9 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як вбачається з матеріалів заяви, позивачем додано до заяви квитанція №52113 від 02.11.2016 на суму 551,20 грн.
При перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, у відповідності до ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про судовий збір», встановлено, що з Казначейства підтверджень щодо зарахування коштів по квитанції №52113 від 02.11.2016 на суму 551, 20 грн. не знайдено.
Таким чином, з огляду на викладене приходжу до висновку, що вимоги щодо сплати судового збору виконано не було, а тому дану заяву слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Виходячи з положень ст. 121 ЦПК України, якщо позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 119, 120 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 119, 121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків тривалістю 5 днів з дня отримання даної ухвали.
Повідомити ОСОБА_1 про необхідність усунення недоліків шляхом направлення їй копії даної ухвали та роз'яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде їй повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Дубас Т. В.