26 жовтня 2016 року м. Київ К/800/28437/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Житомирської області, треті особи: Державна судова адміністрація України, Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення 104754,87 грн.,
До Вищого адміністративного суду України надійшла зазначена касаційна скарга, вивчивши яку, приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року, відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправною бездіяльності відповідача в неперерахуванні заробітної плати позивачу за період з 26 жовтня 2014 року по 31 грудня 2015 року згідно статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у редакції Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1679-VII, статті 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 644 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" (зокрема до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" ); про стягнення з відповідача на користь позивача невиплачену заробітну плату в розмірі 104754,87 грн.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 працює в Апеляційному суді Житомирської області на посаді головного спеціаліста і має 7 ранг державного службовця, її посадовий оклад в період з 01 жовтня 2014 року по 31 серпня 2015 року складав 1218 грн., з 01 вересня 2015 року по 08 вересня 2015 року - 1378 грн., з 09 вересня по 31 грудня 2015 року - 2756 грн., що підтверджується довідкою Апеляційного суду Житомирської області від 7 квітня 2016 року № 3-227/335/16.
26 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру", яким внесено зміни до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", зокрема, передбачено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
Згідно з частиною першою статті 145, частиною першою статті 146 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
З 28 березня 2015 року Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" затверджено нову редакцію Закону України " Про судоустрій і статус суддів", статтею 147 якого встановлено, що розмір заробітної плати працівників апаратів судів, ДСА, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади. При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
За правилами статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції до 28 березня 2015 року) фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює, зокрема, Державна судова адміністрація України.
З 1 січня 2015 року пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" визначено, що норми і положення, зокрема, частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а з 13 березня 2015 року установлено, що норми і положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На час виникнення спірних відносин схема посадових окладів працівників апарату суду була закріплена постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 "Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та її виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів", зокрема Додатком 47, який залишався незмінним по 9 вересня 2015 року. Отже, Кабінет Міністрів України покладені на нього абзацом другим підпункту 1 пункту 13 розділу XIII Закону України "Про прокуратуру" та підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" обов'язки щодо приведення його нормативно-правових актів у відповідність із цими законами у тримісячний строк не виконав.
Судові рішення мотивовані тим, що оскільки з 26 жовтня 2014 року по 31 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України зміни до постанови № 268 щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників апарату суду, не внесено, а законами України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та "Про Державний бюджет України на 2015 рік" видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частини першої статті 147 цього ж Закону у редакції з 28 березня 2015 року не передбачено, управління Державної судової адміністрації як головний розпорядник бюджетних коштів не мало правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права та ухвалити рішення про задоволення позову.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи..
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають практиці Верховного Суду України з цього питання (постанова від 12 липня 2016 року справа № 21-1726а16 та від 13 липня 2016 року справи № 21-1888а16 та № 21-1488а16), касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Житомирської області, треті особи: Державна судова адміністрація України, Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення 104754,87 грн., а додані до касаційної скарги матеріали повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого адміністративного
суду України В.В. Швець