15 лютого 2012 р.Справа № 2-а/1570/270/2011
Категорія:8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді Романішина В.Л.,
суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,
за участю секретаря Родіонова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу приватного підприємства «Бізнес Транс»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Бізнес Транс»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про визнання неправомірними дій зобов'язання вчинити певні дії,
В січні 2011 року ПП «Бізнес Транс»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м.Одеси в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило зобов'язати відповідача виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України відомостей щодо нікчемності правочинів укладених між ПП «Бізнес Транс»та ТОВ «Балі юг»; визнати неправомірними дії ДПІ у Приморському районі м.Одеси щодо неприйняття податкової декларації позивача з ПДВ за серпень 2010р.; зобов'язання прийняти податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010р. та внести її показники до електронної бази даних звітності, що ведеться в податкових органах на основі показників звітних документів платників податків.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що проведення невиїзної документальної перевірки здійснено відповідачем з порушенням прав платника податків, оскільки ДПІ у Приморському районі м.Одеси не було вжито всіх заходів щодо отримання первинних документів фінансово-господарської діяльності ПП «Бізнес Транс»; керівника підприємства завчасно не повідомлено про проведення перевірки; податковим органом не дотримано строків проведення документальної невиїзної перевірки; посадовим особам позивача не пропонувалось надати будь-які пояснення щодо встановлених перевіркою порушень, а самі ж висновки перевіряючих є надуманими та здійсненими з невірним тлумаченням норм чинного законодавства. Зазначає, що безпідставним є висновок ДПІ у Приморському районі м.Одеси про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом ТОВ «Балі юг»через відсутність товарно-транспортних накладних, оскільки правочин може бути визнаний недійсним тільки за рішенням суду. Також, позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо неприйняття декларації з ПДВ за серпень 2010р., так як повідомлення про невизнання органом ДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав її неприйняття та пропозицією надати нову, належним чином оформлену податкову декларацію, на адресу платника податків не надходило.
ДПІ у Приморському районі м.Одеси проти позову заперечила зазначивши, що перевірка дійсно була проведена без відома та присутності директора ПП «Бізнес Транс»у зв'язку з тим, що на момент складання та реєстрації акту перевірки, згідно бази даних АІС «РПП», було встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою. Згідно даних ВПМ у періоді, що перевірявся позивач не використовував у своїй діяльності ні офісні, ні виробничі приміщення, для безпосереднього здійснення своєї діяльності, а тому являється неможливим встановити, яким чином здійснюється діяльність підприємства. Також, під час перевірки встановлено, що ПП «Бізнес Транс»у перевіряємому періоді уклало договір поставки з ПП «Балі Юг», згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити позивачу товари в асортименті, а покупець зобов'язаний своєчасно прийняти та оплатити даний товар. Однак, кількість працюючих на підприємстві складає 3 особи, що на думку податкової інспекції, свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності щодо транспортування, завантаження та розвантаження товару на суму 9657889,20 грн. Відповідач вважає, що угоди між ПП «Бізнес Транс»та ПП «Балі Юг»укладено без мети настання реальних наслідків і, як наслідок, є нікчемними. В задоволенні позову ДПІ у Приморському районі м.Одеси просила відмовити.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2011р. позов ПП «Бізнес Транс»залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ПП «Бізнес Транс»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити. В своїй скарзі апелянт зазначає, що Одеським окружним адміністративним судом не враховано докази, які надано позивачем для підтвердження дійсності угоди, укладеної між ПП «Бізнес Транс»та ПП «Балі Юг».
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).
Згідно п.п.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом тридцяти днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну документальну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Невиїзною документальною вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.
Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р., акт -службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2010р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси було проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Бізнес Транс»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Балі Юг»за серпень 2010р., за результатами якої складено акт перевірки №17395/23-513 від 24.12.2010р. У зв'язку з тим, що на момент складання та реєстрації акту перевірки, актом про результати інформативної перевірки з питання фактичного місцезнаходження ПП «Бізнес Транс»№1885/261 від 21.12.2010р. встановлено, що підприємство за юридичною та фактичною адресою не знаходиться, перевірку було проведено без відома та присутності директора підприємства.
В матеріалах перевірки вказується на порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, ст.216 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах ПП «Балі Юг»та ПП «Бізнес Транс». Зазначено, що у відповідності п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України встановлено нікчемні правочини по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) між ПП «Балі Юг»та контрагентом -покупцем ПП «Бізнес Транс» на суму ПДВ -1609648,19 грн. та по контрагентам -покупцям на суму ПДВ 6696932 грн.
Із змісту акту перевірки вбачається, що у перевіряємому періоді ПП «Бізнес Транс»мало взаємовідносини з ПП «Балі Юг», що підтверджується договором, укладеним між вказаними підприємствами №270 від 30.07.2010р., за умовами якого постачальник ПП «Балі Юг»зобов'язується поставити покупцю ПП «Бізнес-Транс»товари в асортименті, а покупець зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити даний товар. На виконання умов договору на поставлені товари постачальником виписано видаткові та податкові накладні; суми ПДВ за зазначеними накладними не включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які не відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та даним декларації з ПДВ. Встановлено, що позивач не використовував у своїй діяльності ні офісні, ні виробничі приміщення, ані транспортні засоби для безпосереднього здійснення своєї діяльності, а кількість осіб працюючих на підприємстві складає 3 особи, що на думку ДПІ у Приморському районі м.Одеси, свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності щодо транспортування, завантаження та розвантаження товару, реалізації товару на загальну суму 9657889,20 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем доведено, що ПП «Бізнес Транс»було порушено вимоги ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.216 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочину з ПП «Балі Юг». Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.
Відповідно до ст.3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.
Економічною діяльністю є процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, економічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою не дійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою -третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
Відповідно до ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані його недійсністю.
Правочин визнається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ст.228 ЦК України).
Встановлений перевіркою факт відсутності на підприємстві складських приміщень, виробничих потужностей, підтверджуючих документів щодо переміщення товару на всіх етапах його руху від постачальника до покупця, низька податкова завантаженість та низький показник середньомісячної заробітної плати свідчить про те, що угода між ПП «Бізнес Транс»та ПП «Балі Юг» не спричинила реального настання правових наслідків і, як наслідок, вона підлягає виключенню з податкового обліку як така, що не спричиняє виникнення об'єкту оподаткування та формування податкового кредиту, податкових зобов'язань у сторін.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в результаті порушення ПП «Бізнес Транс»приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), укладені угоди між позивачем та ПП «Балі Юг»мають протиправний характер. Правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту, ПП «Балі Юг», на суму ПДВ 1609648,20 грн. по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави та суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно ч.2 ст.228 ЦК України є нікчемним.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.
В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 199 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Бізнес Транс»залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року -без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Повний текст ухвали виготовлено 17.02.2012р.
Головуючий суддя Романішин В.Л.
Судді Бойко А.В.
ОСОБА_1