Справа: № 365/635/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Денисенко Н.О. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.
Іменем України
09 листопада 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Карпушової О.М., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Згурівського районного суду Київської області від 29 вересня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
20.09.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови йому у здійсненні перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2016 рік в розмірі, встановленому ст. 48 Закону та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2016 рік в розмірі, встановленому ст. 48 Закону, з урахуванням фактично виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він повинен отримувати щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 3 мінімальних заробітних плат. Однак відповідач виплачує йому цю допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26 липня 1996 року, чим порушує його конституційні права.
Постановою Згурівського районного суду Київської області від 29 вересня 2016 р. у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Згурівського районного суду Київської області від 29 вересня 2016 р., як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Апеляційну скаргу обґрунтовано доводами аналогічними позовній заяві.
Частиною 8 ст. 183-2 КАС України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач є громадянином, потерпілим від Чорнобильської катастрофи 2 категорії, евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.
Вказану грошову допомога за 2016 рік виплачено позивачу у липні 2016 року в розмірі - 75 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про донарахування щорічної допомоги на оздоровлення за 2016 рік згідно ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 01.08.2016 року Управління відмовило позивачу у перерахунку допомоги на оздоровлення за 2016 рік.
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.
Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Така редакція статті існувала після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. N 107-VI.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 №76-VIII внесені зміни, зокрема, до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та вказану статтю викладено у наступній редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України». Вказані норми Закону №76-VIII набрали чинності з 1 січня 2015 року.
Таким чином, починаючи з 01 січня 2015 року, виплата щорічної допомоги на оздоровлення здійснюється у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення евакуйованим із зони відчуження у 1986 році 2 категорії -75 гривень.
Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII неконституційним не визнавався, положення постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є також чинними.
Таким чином, доводи позивача про неправомірність застосування судом першої інстанції ст..48 Закону, зі змінами, які до неї внесені, є необґрунтованими. Щорічна допомога на оздоровлення, яка передбачена ст..48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за своєю правовою природою є соціальною допомогою держави на користь певної категорії громадян. У зв'язку з цим, держава, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджету, може встановлювати (змінювати) розмір такої соціальної допомоги шляхом внесення відповідних змін до законодавства. З огляду на що, є безпідставним посилання позивача на порушення його конституційних прав внесенням змін до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що при нарахуванні та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення у 2016 році відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та правомірно керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою встановлений розмір допомоги на оздоровлення.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови суду.
Керуючись ч. 10 ст.1832, ст.195, ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст.212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Згурівського районного суду Київської області від 29 вересня 2016 р. - залишити без задоволення.
Постанову Згурівського районного суду Київської області від 29 вересня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
М.І. Кобаль
Головуючий суддя Карпушова О.В.
Судді: Епель О.В.
Кобаль М.І.