Постанова від 20.10.2016 по справі 808/2750/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року о 14 год. 15 хв.Справа № 808/2750/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до Пологівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №2439-13 від 29.06.2016. При цьому згідно пояснень представника позивача у прохальній частині позову ним була допущена помилка у номері оскаржуваного рішення - замість № 2438-13 зазначено №2439-13. За згодою представника відповідача судом були прийняті до уваги зазначені пояснення представника позивача, отже предметом розгляду у справі є саме правомірність рішення № 2438-13 від 29.06.2016.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем протиправно винесено податкове повідомлення-рішення №2438-13 від 29.06.2016, яким визначено позивачу суму транспортного податку у розмірі 25 000 грн. Вважає, що оскільки рішення Мирненьської сільської ради №04, яким на території Мирненської сільської ради внесено зміни щодо об'єкта оподаткування в частині транспортного податку, прийнято 08.02.2016 то відповідно зазначений податок не повинен застосовуватися раніше наступного бюджетного року, яким є 2017 рік.

Представник позивача, в судових засіданнях, підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала, пояснила, що у власності позивача перебуває легковий автомобіль, який є об'єктом оподаткування у визначенні пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України у новій редакції, згідно якої об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) рок, у зв'язку з чим відповідачем здійснено нарахування позивачу транспортного податку.

З підстав викладених в письмових запереченнях (вх. №28928 від 10.10.2016) та доповнень до заперечень (вх. №29920 від 20.10.2016) просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступних обставин.

У судовому засіданні з'ясовано та не заперечується сторонами, що позивачу на праві власності належить транспортний засіб марки TOYOTA LAND CRUISER, 2015 року випуску, з об'ємом циліндрів двигуна 4461 куб. см., державний номер НОМЕР_1.

29 червня 2016 року контролюючим органом складено податкове повідомлення - рішення №2438-13, яким відповідача зобов'язано протягом 60 днів з дня отримання рішення сплатити транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн.

Позивач вважаючи податкове повідомлення - рішення №2438-13 від 29.06.2016 незаконним звернувся до суду.

Як зазначено у податковому повідомленні-рішенні, воно прийнято згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 276.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України.

Підпунктом 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Статтею 267 Податкового кодексу України визначені платники транспортного податку, об'єкт оподаткування, база оподаткування, податковий період, а також порядок нарахування та сплати цього податку.

Пунктом 81 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII від 28.12.2014 статтю 267 Податкового кодексу України було викладено в новій редакції. Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень вказаного Закону, він набрав чинності з 01.01.2015.

Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України (в редакції від 28.12.2014), податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Згідно з підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

01.01.2016 набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2016 році» № 909-VIII від 24.12.2015 , яким зокрема внесені зміни до ч. 2 ст. 267 Податкового кодексу України щодо об'єкта оподаткування.

Так, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті. (підпункт 267.2.1. пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).

Як зазначає представник відповідача, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, середня ринкова вартість яких становить понад 1033500 грн. (1378 грн. х 750).

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (підпункт 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Податкового кодексу України).

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (п. 267.4. ст. 267 Податкового кодексу України).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (пп. 267.6.2. п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України, транспортний податок є елементом податку на майно.

Згідно з підпунктом 10.1.1 пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України, податок на майно належить до місцевих податків.

Пунктом 7 Перехідних положень Закону № 909-VIII від 24.12.2015, рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених статтею 10 Податкового кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування", органи місцевого самоврядування встановлюють місцеві податки і збори відповідно до Податкового кодексу.

Пунктом 8.3 статті 8 Податкового кодексу України встановлено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з пунктом 12.5 статті 12.5 Податкового кодексу України, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Таким чином, податкові зобов'язання з місцевого податку можуть визначатися податковим органом лише в разі, якщо міська рада своїм рішенням встановила цей місцевий податок.

При цьому, визначення податкових зобов'язань з місцевого податку розпочинається не раніше, ніж настання наступного бюджетного періоду (року), що настає за періодом (роком), в якому прийняте відповідне рішення міської ради.

Рішенням Мирненської сільської ради Оріхівського району Запорізької області № 13 від 22.01.2015 "Про місцеві податки і збори на 2015 рік» вирішено встановити серед іншого транспортний податок та затверджено Положення про транспортний податок.

Пунктом 1 Рішення Мирненської сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 08.02.2016 №04 «Про внесення змін до Положення про транспортний податок на 2016 рік, затвердженого рішенням Мирненської сільської ради від 26.06.2015 №11» внесені зміни до Положення про транспортний податок на 2016 рік щодо об'єкта оподаткування.

Згідно з частиною 1 статті 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Окрім того, порядок формування дохідної частини бюджетів визначено у частині 3 статті 27 Бюджетного кодексу України, яка встановлює, що закони України, які впливають на показники бюджету і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Таким чином, бюджетний період, в якому повинен був застосовуватись встановлений рішенням Мирненської сільської ради № 04 від 08.02.2016 "Про внесення змін до Положення про транспортний податок на 2016 рік" транспортний податок, є 2017 рік.

Отже, правила стосовно визначення податкового зобов'язання щодо транспортного податку у розмірі 25000 гривень за легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, встановлені статтею 267 Податкового кодексу України (з урахуванням приписів підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 цього Кодексу) не підлягали застосовуванню раніше 2017 року.

Про неможливість у 2016 році застосування пп.267.2.1 п. 267.2, пп. 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України у редакції з 01.01.2016 свідчить і наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 за №66 затверджено «Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів» на яку серед іншого посилається відповідач у своїх запереченнях та яка набрала чинності 19 лютого 2016 року.

Згідно з п. 13 «Методики визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів», Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньо ринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Тобто, станом на 01 лютого 2016 року норми вказаної вище Методики не були чинними.

Відповідно до пп.4.1.9 п.4.1. ст.4 Податкового кодексу України одним з принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство, є стабільності, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Також пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України задекларовано принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Зазначені принципи в повній мірі відповідають концепції якості законодавства з точки зору тлумачення у світлі практики Європейського суду з прав людини, викладеній у низці рішень (зокрема, "Шпачек s.r.o" проти Чеської Республіки (Љpaиek s.r.o. v. the Czech Republic), заява № 26449/95, п. 54, від 9 листопада 1999 року; "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), [ВП], заява № 33202/96, п. 109, ECHR 2000-I; "Сєрков проти України" (Serkov v. Ukraine), заява № 39766/0, п.п.34-35, від 7 жовтня 2011 року), відповідно до якої законодавство повинно бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні.

Відповідно до ст.7 Податкового кодексу України об'єкт оподаткування є обов'язковим елементом будь-якого податку, що дозволяє дійти висновків, що при внесенні змін до об'єкту оподаткування такі зміни повинні застосовуватись з урахуванням приписів пп.4.1.9 п.4.1. ст.4 Податкового кодексу України.

Отже, нарахування позивачу у 2016 році суми податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" є передчасним.

Стосовно посилання відповідача на п.4 розділу ІІ Закону України № 909-VІІІ від 24.12.2015, суд зазначає, що вказана норма стосується порядку застосування вимог пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України. В даному ж випадку суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на неможливість зміни елемента податку пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду достатніх та переконливих доказів на обґрунтування наявності підстав для нарахування позивачу у 2016 році транспортного податку та відповідно прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим вимоги про його скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 17, 71, 94 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №2438-13 від 29 червня 2016 року, прийняте Пологівською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Пологівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова

Попередній документ
62591816
Наступний документ
62591819
Інформація про рішення:
№ рішення: 62591818
№ справи: 808/2750/16
Дата рішення: 20.10.2016
Дата публікації: 14.11.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; місцевих податків і зборів, крім єдиного податку