08 листопада 2016 року (о 09 год. 25 хв.) Справа № 808/3027/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суду складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря судового засідання Лялько Ю.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу
Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий боргу у розмірі 1 612 917,22 грн., у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1 612 258,88 грн., з податку на додану вартість у розмірі 658,34 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов'язань, нарахованих податковим органом за результатами перевірок, а також самостійно визначених податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, з податку на додану вартість. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг у загальному розмірі 1 612 917,22 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 08.11.2016 надав суду клопотання (вх. №31670) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Заперечення проти позову на адресу суду не надходили.
Рекомендоване поштове відправлення, яке містило ухвалу про відкриття провадження та повістку про виклик до суду, надсилалось відповідачу за його місцем проживання, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було повернуто до суду із відповідною відміткою відділення поштового зв'язку, а відтак на підставі ст.ст. 33, 167 КАС України вважається таким, що було вручено відповідачу.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 14.10.2008, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку відповідача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 21.09.2015 №33/08/26/1702/НОМЕР_1. Під час перевірки встановлено, зокрема, порушення відповідачем п.138.8 ст.138, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, а саме: заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2013 рік в сумі 535 224,30 грн., за 2014 рік в сумі 754 378,02 грн. Указаний акт було направлено позивачем на адресу підприємства, але повернувся до податкового органу із відповідною відміткою відділення поштового зв'язку. Указаний акт було направлено позивачем на адресу підприємця, але повернувся до податкового органу із відповідною відміткою відділення поштового зв'язку.
На підставі акту перевірки та з урахуванням виявленого порушення податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 30.10.2015 №0000801702, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб у сумі 1 612 002,93 грн., у тому числі за основним платежем - 1 289 602,32 грн., за штрафними санкціями - 322 400,61 грн. Указане рішення було направлено на адресу відповідача, проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.
Посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку сплати сум податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб в порядку та у строки, визначені актом законодавства, за результатом якої складено відповідний акт від 21.12.2016 №1035/17/НОМЕР_1. Під час перевірки встановлено порушення відповідачем вимог п. 57.1 ст. 57, пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати квартальних авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб по строку 14.08.2013, 14.11.2013, 14.08.2014, 14.05.2015, 14.11.2015 та податку на доходи фізичних осіб по строку 31.07.2013. Указаний акт було направлено позивачем на адресу ФОП ОСОБА_1, але повернувся до податкового органу із відповідною відміткою відділення поштового зв'язку.
На підставі акту перевірки та з урахуванням виявленого порушення податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 09.02.2016:
№0003441701, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб у сумі 178,55 грн.;
№0003451701, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб у сумі 84,26 грн.
Указані рішення було направлено 09.02.2016 на адресу відповідача. Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.
Крім того, 03.02.2016 відповідачем до контролюючого органу подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, відповідно до якої підприємцем самостійно було визначене податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 127,20 грн.
Згідно із обліковою карткою платника податків у ФОП ОСОБА_1 наявна заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (з урахуванням існуючої переплати у сумі 6,86 грн. та часткової сплати у сумі 127,20 грн.) у розмірі 1 612 258,88 грн.
Також ФОП ОСОБА_1 до контролюючого органу було подано податкові декларації, відповідно до яких підприємцем самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі:
від 19.10.2015 №9214302805 за вересень 2015 року на суму 987,00 грн.;
від 18.11.2015 №9235728266 за жовтень 2015 року на суму 23,00 грн.;
від 11.12.2015 №9251438750 за листопад 2015 року на суму 211,00 грн.
Посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку даних звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами якої складено відповідний акт від 24.02.2016 №90/17/НОМЕР_1. Під час перевірки встановлено порушення відповідачем вимог п. 120-1 ст. 120-1, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Указаний акт було направлено позивачем на адресу ФОП ОСОБА_1, але повернувся до податкового органу із відповідною відміткою відділення поштового зв'язку.
На підставі акту перевірки та з урахуванням виявленого порушення податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 12.04.2016 №0006861701, яким відповідачу визначено суму штрафу за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 24,74 грн. Указане рішення було направлено на адресу відповідача. Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.
Згідно із обліковою карткою платника податків у ФОП ОСОБА_1 наявна заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (з урахуванням існуючої переплати у сумі 353,40 грн. та часткової сплати у сумі 234,00 грн.) у розмірі 658,34 грн.
Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме на адресу відповідача поштою направлено податкова вимога від 08.10.2015 №1704-23 на суму 1 402,60 грн. Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.
Зважаючи на несплату відповідачем у добровільному порядку узгодженого зобов'язання в установлені законодавством строки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась із даним адміністративним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Підпунктами 49.18.1, 49.8.5 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).
За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування встановлено статтею 177 Податкового кодексу України.
За приписами п.177.5. ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).
Згідно із пунктом 177.11 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Судом встановлено, що самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік відповідачем не сплачені.
Згідно з пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал (п. 202.1 ст. 202 ПК України).
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 ПК України).
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. (п. 203.2 ст. 203 ПК України).
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 самостійно визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за вересень-листопад 2015 року (включно), які в установлені законодавством строки не сплачені.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (пп. 54.3.3, 54.3.4 п. 54.3 ст. 54 ПК України).
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПК України).
При цьому, згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно із п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Як свідчать матеріали справи, податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу визначено грошові зобов'язання та суми штрафу з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість надсилались контролюючим органом на адресу відповідача, ні у адміністративному, ні у судовому порядку не оскаржувалось, а отже сума грошового зобов'язання, визначена у вказаному рішенні, є узгодженою, доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення..
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).
Із матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача поштою направлено податкова вимога від 08.10.2015 №1704-23 на суму 1 402,60 грн. Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.
Враховуючи положення п. 58.3 ст.58 ПК України, податкова вимога від 08.10.2015 №1704-23 вважається врученою відповідачу належним чином.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв'язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.
За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Як вже зазначалось вище, сума податкового зобов'язання є узгодженою, адже відповідач не оскаржував її ні в адміністративному, ні в судовому порядку, та відповідно в силу закону є податковим боргом.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 87.11 ст. 87 ПК України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За змістом пунктів 95.1 - 95.3. статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
За приписами ч. 1ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
На момент розгляду справи в суді податковий борг у розмірі 1 612 917,22 грн., у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1 612 258,88 грн., з податку на додану вартість у розмірі 658,34 грн., відповідачем не сплачений, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.
Згідно із ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг у сумі 1 612 917,22 грн. (один мільйон шістсот дванадцять тисяч дев'ятсот сімнадцять гривень 22 копійки), а саме:
- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1 612 258,88 грн. (один мільйон шістсот дванадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень 88 копійок) (отримувач: Розмежування казначейства, код платежу 11010500, код отримувача 38025440, р/р 331113471700003, банк одержувача ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015);
- з податку на додану вартість із вироблених у розмірі 658,34 грн. (шістсот п'ятдесят вісім гривень 34 копійки) (отримувач: Державний бюджет, код платежу 14010100, код отримувача 38025440, р/р 31112029700003, банк одержувача ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Батрак