25 жовтня 2016 року (14 год. 20 хв.)Справа № 808/1575/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко
JI.O., при секретарі Фесик А.В., за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Леонідова С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за заявою ОСОБА_3
до Бердянського прикордонного загону Державної прикордонної служби
про визнання протиправною та скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що він є громадянином Російської Федерації, зареєстрований та постійно проживає у АДРЕСА_1, але до 2007 року постійно проживав у м. Мелітополі, та є уродженцем України.
У жовтні 2015 він в'їхав на своєму автомобілі з Російської Федерації на тимчасово окуповану територію України - Автономну республіку Крим, де залишив свій автомобіль і перейшов лінію розмежування до пункту пропуску Чонгар. Але при перевірці поданих ним документів йому не дозволили в»їхати на територію України та вручили постанову начальника Бердянського прикордонного загону підполковника Попик О.М. від 03.10.2015 про заборону в'їзду в Україну терміном на 3 роки.
Позивач вважає зазначену постанову незаконною, оскільки постанова відповідача не відповідає вимогам Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009, а саме - не містить конкретного посилання на порушення норм законодавства України позивачем, є необґрунтованою, що позбавляє його права навідати свою стареньку матір та могилу батька.
Тому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову начальника Бердянського прикордонного загону Попик О.М. від 03.10.2015 про заборону в'їзду в Україну ОСОБА_3 строком на 3 роки, та зобов'язати відповідача зробити в паспорті ОСОБА_3 відмітку про недійсність запису про заборону йому в'їзду в Україну строком на 3 роки і виключити ОСОБА_3 зі списку осіб, яким заборонено в'їзд на територію України.
У судовому засіданні представник позивача на своєму позові наполягає, просить суд його задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечує, вважає його безпідставним та просить суд відмовити позивачу в його позові в повному обсязі.
Суд, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов позивача таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом з матеріалів справи та пояснень сторін, позивач ОСОБА_3, 1963 року народження, є громадянином Російської Федерації, де постійно мешкає з 2007 року за адресою: АДРЕСА_1, та є уродженцем України.
На початку жовтня 2015 року позивач з метою відвідування родичів у м. Мелітополі в'їхав на територію тимчасово окупованої республіки Крим, де залишив свій автомобіль і пішою ходою намагався перетнути державний кордон України через контрольно-пропускний пункт Чонгар. Під час проходження прикордонного контролю позивачу було заборонено в'їзд на територію України працівниками прикордонної служби та вручено постанову начальника Бердянського прикордонного загону підполковника О.М. Попика від 03.10.2015 про заборону в'їзду в Україну строком на 3 роки.
Не погоджуючись із зазначено постановою, позивач оскаржив її до суду.
Суд вважає оскаржувану постанову відповідача правомірною та такою, що прийнята у відповідності до законодавства України, з наступних підстав.
Правовий статус, основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України, визначено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» №3929-XII від 04.02.1994 у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців і осіб без громадянства», рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у ч. 1 цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в»їзду в Україну строком на 3 роки. Строк заборони щодо подальшого в»їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія АР Крим є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Відповідно до ст. 10 даного Закону, в'їзд іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї допускаються лише за спеціальним дозволом через контрольні пункти в'їзду-виїзду. Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, якщо така особа намагається здійснити в'їзд через контрольні пункти в'їзду - виїзду на тимчасово окуповану територію без спеціального дозволу або така особа під час попереднього перебування на території України здійснила виїзд із неї через контрольний пункт в'їзду - виїзду.
Згідно п. 3 Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 367 (далі - Порядок), в'їзд на тимчасово окуповану територію України іноземців та осіб без громадянства та виїзд з неї здійснюються через контрольні пункти за паспортним документом та спеціальним дозволом, виданим територіальним органом ДМС або територіальним підрозділом ДМС у Новотроїцькому чи Генічеському районі Херсонської області. Вичерпний перелік контрольних пунктів, в яких здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск осіб, що в'їжджають на тимчасово окуповану територію України або виїжджають з неї, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, що не призначено для перетинання державного кордону наведений в Додатку № 1 до Порядку. Пункти пропуску через державний кордон, які розташовані на тимчасово окупованій території АР Крим (далі -ТОТ АР Крим), відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про тимчасове закриття пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю» від 30.04.14 № 424-р є тимчасово закритими. Перетинання державного кордону України через дані пункти пропуску іноземцями та особами без громадянства заборонено. Відповідно до п. 39 Порядку, уповноважені посадові особи підрозділу охорони державного кордону відмовляють у виїзді з тимчасово окупованої території України в разі, коли в іноземця або особи без громадянства відсутній спеціальний дозвіл, іноземець або особа без громадянства в'їхали на тимчасово окуповану територію України не через контрольний пункт. Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.12.2011 № 946 (далі Інструкція), рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцю приймається органом охорони державного кордону в разі якщо іноземець порушив у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України та якщо іноземець намагається здійснити в'їзд через контрольні пункти в'їзду - виїзду на тимчасово окуповану територію без спеціального дозволу або така особа під час попереднього перебування на території України здійснила виїзд із неї через контрольний пункт в'їзду - виїзду.
В своїй позовній заяві позивач зазначив, що в жовтні 2015 року він вирішив відвідати своїх рідних і в'їхав на своєму автомобілі з Російської Федерації на тимчасово окуповану територію України - Автономну Республіку Крим. В паспорті громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 відсутні відмітки про перетинання державного кордону України в жовтні 2015 року.
Таким чином, позивач порушив правила перетинання Державного кордону України, оскільки в'їхав на територію тимчасово окупованої території АР Крим через закритий пункт пропуску «Керч поромна переправа», при цьому не маючи при собі спеціального дозволу.
У судовому засіданні представник відповідача уточнив, що рішення про заборону в'їзду позивачу на територію України строком на 3 роки було винесено у зв'язку з порушенням ним правил перетинання ним державного кордону України у пункті пропуску через державний кордон України, викладеним вище. Тому посилання представника позивача на необґрунтованість винесеної постанови у зв'язку з відсутністю конкретного зазначення порушеного позивачем правила перетинання державного кордону України суд вважає безпідставними.
Крім того, відсутність такого зазначення в Постанові не може визнаватися підставою для визнання її протиправною.
Також суд не бере до уваги твердження представника позивача про протиправність винесеної постанови відносно позивача у зв'язку з відсутністю підпису на ній начальника прикордонного загону Попик О.М., оскільки суду представником відповідача наданий оригінал постанови від 03.10.2015 відносно позивача, де такий підпис наявний.
У зв'язку з вищезазначеним, на підставі ст. 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», п. 2.1 Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 05.12.2011 № 946, п. 39 Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 367, посадовими особами Бердянського прикордонного загону відносно ОСОБА_3 03.10.2016 року було правомірно прийнято рішення про заборону в'їзду в Україну строком на 3 роки.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про правомірність винесеної відповідачем постанови щодо позивача від 03.10.2015 року, а отже, у позові позивачу необхідно відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.94, 158- 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Бердянського прикордонного загону Державної прикордонної служби про визнання протиправною і скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О. Нестеренко