Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 листопада 2016 р. Справа №805/3747/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 10 год. 25 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. та представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 3 045, 00 грн.,
Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 3 045, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач на момент звернення до суду, має податковий борг з єдиного податку у розмірі 3 045, 00 грн., який утворився в зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, самостійно визначеного відповідачем у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування № 565/10 від 25.10.2012 року за період з 20.04.2015 року по 20.09.2015 року. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення або розгляду справи за його відсутності суду не надав.
Відповідно до вимог частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та взятий на облік платника податків у Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області з 14.05.2009 року.
Відповідачем до податкового органу було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування від 25.10.2012 року, якою обрано 2 групу єдиного податку зі ставкою податку 20 % до розміру мінімальної заробітної плати.
Як видно з матеріалів справи за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 обліковується податковий борг з єдиного податку у розмірі 3 045,00 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача з єдиного податку.
Сума боргу у розмірі 1 461, 60 грн. утворилась у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування від 25.10.2012 року за період з 20.04.2015 року по 20.09.2015 року.
У зв'язку з порушенням терміну сплати зазначених податкових зобов'язань податковим органом платнику податків нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 583, 40 грн., підставою виникнення яких, є податкове повідомлення - рішення № 0000981700 від 26.10.2015 року.
Статтею 67 Конституції України, визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 291.4 статті 291 ПК України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.
Підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Відповідачем до податкового органу було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування від 23 березня 2015 року, згідно якої ставка єдиного податку є 4 відсотка від суми доходу за звітний податковий період (3 група).
Пунктом 293.1 статті 293 ПК України (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
З матеріалів справи видно, що відповідачем самостійно не були вжиті заходи з погашення податкового боргу.
Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов'язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов'язань, не призвели до їх погашення..
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
З метою погашення податкового боргу на адресу боржника було надіслано податкову вимогу за № 1290-25 від 31.03.2015 року, яку було отримано особисто відповідачем 09.04.2015 року.
Пунктом 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Станом на момент розгляду справи податковий борг з єдиного податку у розмірі 3 045, 00 грн. відповідачем не сплачено.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 14, 16, 54, 57-58, 95, 113 Податкового кодексу України та статтями 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 3 045, 00 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 85493, АДРЕСА_1) суму податкового боргу з єдиного податку в розмірі 3 045 (три тисячі сорок п'ять) гривень 00 копійок на р/р 31412699700071, отримувач: місцевий бюджет рахунок відкритий у ГУ ДКСУ у м. Селидове Донецької області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37791274.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 09 листопада 2016 року.
Постанову складено у повному обсязі 14 листопада 2016 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Бабіч С.І.