"04" квітня 2007 р.
Справа № 6/9/07
м. Миколаїв
за позовом
Новобузької районної санітарно -епідеміологічної станції, Миколаївська обл. м.Новий Буг
до відповідача
Державної інспекції з контролю за цінами, м.Миколаїв
про
Про скасування рішення
Суддя Ткаченко О.В
Секретар Засядівко О.О.
Представники:
Від позивача
Лях Н.В.
Від відповідача
Одноор В.М.
За результатами перевірки санітарно-епідеміологічної станції інспекцією встановлено, що за послуги надані у відповідності до ст.35 Закону України від 24.02.1994 № 4004-XII “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» нею отримано в період з 11.05.2006р. по 31.05.2006р. 436,81грн. виручки і після 31.05.2006р. 550грн.
27 жовтня 2006 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Миколаївській області, у відповідності до ст.14 Закону від 03.12.1990 № 507-XII “Про ціни і ціноутворення», прийнято рішення № 93, яким вилучено у Новобузької районної санітарно-епідеміологічної станції в доход державного бюджету 987, 00 грн. необґрунтовано одержаної виручки та стягнуто штраф в сумі 1987 грн.
Внаслідок арифметичної помилки щодо розміру штрафних санкцій позивачу було направлено виправлене рішення, яким вилучено 987грн.(розрахунок на суму 987,04грн., арк.с.9) та стягнуто штраф 1974грн.
Рішення прийнято у зв'язку з прийняттям Постанови КМУ від 11.05.2006р. № 662 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002 р. N 1544 і від 27 серпня 2003 р. N 1351», якою із Постанови №1351 виключені розміри тарифів за послуги, зазначені в акті перевірки і рішенні.
Позивач звернувся з позовом про скасування рішення посилаючись на те, що Постанова КМУ від 11.05.2006р. № 662 опублікована лише 31.05.2006р. Крім того, Постановою КМУ від 11.05.2006р. № 662 послуги, що надавались ним за вказаний період не виключені в Постанові N 1544 з таких, що можна надавати за плату.
Відповідач позов не визнав з підстав, зазначених в рішенні і акті перевірки. Крім того, зазначив, що Постанови КМ України повинні виконуватися з дати прийняття незалежно від того чи вони опубліковані або доведені до відома осіб, яких стосуються.
Господарський суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст.14 Закону України від 03.12.1990 № 507-XII “Про ціни і ціноутворення» у разі одержання підприємством виручки в результаті порушення державної дисципліни цін сума виручки підлягає вилученню із стягненням штрафу у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки.
Новобузька районна санітарно -епідеміологічна станція на протязі перевіреного періоду надавала, у відповідності до ст.35 Закону України від 24.02.1994 № 4004-XII “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», послуги у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, що не відносяться до медичної допомоги населенню, види яких та тарифи і прейскуранти затверджуються Кабінетом Міністрів України.
15 жовтня 2002 р. і 27 серпня 2003 р. КМ України були прийняті постанови N1544 і №1351 "Про затвердження переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату" та “Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби»
11.05.2006р. КМ України прийнято Постанову за №662 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002 р. N 1544 і від 27 серпня 2003 р. N 1351», відповідно до якої із Постанови №1351 виключені розміри тарифів за послуги, зазначені в акті перевірки і рішенні. В постанові N1544 зазначені послуги залишились.
Постанову №662 опубліковано в Урядовому кур'єрі, 31.05.2006, N 100. Про день набрання чинності в Постанові не вказано.
Згідно з ст.3 Указу Президента України від 10.06.1997 № 503/97 “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» громадяни, державні органи, підприємства, установи, організації під час здійснення своїх прав і обов'язків повинні застосовувати закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, опубліковані в офіційних друкованих виданнях або одержані у встановленому порядку від органу, який їх видав.
Таким чином, до 31.05.2006р.- опублікування Постанови КМ України №662 позивач правомірно надавав послуги за тарифами, передбаченими Постановою №1351.
Після 31.05.2006р. позивач необґрунтовано надавав послуги за неіснуючими тарифами, оскільки ст.35 Закону України від 24.02.1994 № 4004-XII, передбачає надання таких послуг тільки за тарифами та прейскурантами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94,161-163 КАС України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами від 27 жовтня 2006 року №93 в частині вилучення 436,81грн. доходу і 837,62грн. штрафу.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя