"25" квітня 2007 р. Справа № 17/743/06
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Хімороді В.Г.,
з участю представників сторін:
від позивача -Питомець Г.П., довіреність № 9 від 27.11.2006 року;
від відповідача - Панченко с. В., довіреність № 214 від 29.09.2006 року;
Від 3-ї особи - не з»явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/743/06
за позовом державного підприємства «Дельта-лоцман» (надалі-ДП «Дельта-лоцман»), м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агенство «Атлантік Мерітайм» (наділі- ТОВ «Морське агенство «Атлантік Мерітайм»), м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 33 (м. Миколаїв, вул. Ген. Карпенка, 40),
3-тя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство «Дніпро-Бузький морський торгівельний порт» (надалі-ДП «Дніпро-Бузький морський торгівельний порт»), м. Миколаїв, вул. Нікольська, 54,
про стягнення заборгованості з канального збору за прохід суден Бузько-Дніпровсько-Лиманським каналом,-
Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те що канальний збір є платою за послугу, що надається судновласнику; при цьому ця послуга полягає у забезпеченні безпечного проходу судном того чи іншого каналу. Право на отримання плати за ту чи іншу послугу наділений виконавець, тобто та особа, яка таку послугу надає. Прийняття Міністерством транспорту та зв'язку України наказу про ліквідацію ДП «Дельта-Лоцман» зумовило прийняття КМУ 10.07.2006 року постанови №953, якою були внесені зміни до п.2 постанови КМУ від 30.12.1998 року № 2098, згідно яких утримувати Бузько-Дніпровсько-Лиманський канал (надалі БДЛК) та Херсонський морський канал (надалі ХМК) за рахунок канального збору мало вже не ДП «Дельта -Лоцман», а державні підприємства, що належать до сфери управління Мінтрансзв'язку, до яких відноситься і ДП «Дніпро-Бузький морський торгівельний порт». Саме цьому підприємству було передано на баланс БДЛК та ХМК і воно правомірно виставляло рахунки за надані послуги та отримувало платню.
Державне підприємство «Дніпро-Бузький морський торгівельний порт» вважає, що воно правомірно отримувало плату канального портового збору в період знаходження каналів на його балансу та повному господарському віданні та клопоче в задоволенні позовних відмовити в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, представника Ш-ї особи, , суд, -
28 грудня 2004 року між державним підприємством «Дельта-лоцман» та товариством з обмеженою відповідальністю “Морське агенство »АТЛАНТІК МЕРІТАЙМ» було укладено договір № 404/04, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання за заявками відповідача забезпечити безпечне проходження суден по Бузько-Дніпровсько-Лиманському та Херсонському морському каналах, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги .
Як записано в п. 2.1.2 спірного договору, позивач зобов'язався надавати відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, а також вимог договору, які відповідач зобов'язаний був сплачувати у терміни, визначені договором.
Між сторонами спір щодо розміру канального збору відсутній.
Як записано в пункті 4.1 договору порядок стягнення і розмір канального збору визначається відповідно до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори.
Витрати за перерахування коштів відносяться на рахунок відповідача.
Відповідно до п. 5.4. договору агент несе повну матеріальну відповідальність перед підприємством за повноту і своєчасність оплати наданих послуг, як у національній валюті, так і в ВКВ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 №1544 «Про портові збори» регулюється порядок та розміри стягнення канальних зборів. Пунктом 18 цієї Постанови встановлено, що нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і за кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за 1 куб. метр об'єму судна за встановленими ставками. Відповідно до приміток до п.18 Постанови, за проходження Бузько-Дніпровсько-Лиманського і Херсонського морського каналу з заходженням суден у порти Дніпро-Бузький, Миколаїв (морський), Херсон (морський), Очаків, Октябрський та причал заводу «Океан», а також без заходження в морські порти (причали), канальний збір сплачується суднами за визначеними ставками державному підприємству «Дельта-лоцман».
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в період з 08.07.2006 року по 13.11.2006 року ДП «Дельта-лоцман» забезпечило безпечне проходження суден під агентуванням відповідача по Бузько-Дніпровсько-Лиманському каналу.
На виставлені відповідачу рахунки на сплату наданих послуг нарахований канальний збір на загальну суму 80 104, 24 дол. США та 9671,23 грн. останнім не сплачено.
Окрім суми боргу позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2099,36 дол. США та 278,53 грн.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне:
Статтею 84 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що канальний збір належить до цільових портових зборів, розмір якого встановлюється Кабінетом Міністрів України, а використання допускається виключно за його цільовим призначенням.
Згідно п.2.4. Порядку обліку та використання коштів від портових зборів, який затверджено наказом Міністерства транспорту України №783 від 25.08.2004р. кошти від канального збору використовуються на утримання, обслуговування, ремонт та забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах загальнодержавного значення і підхідних каналах портів, очищення їх від наносів і підтримку їхніх габаритів у межах паспортних значень, на днопоглиблювальні роботи, на утримання, обслуговування та ремонт засобів навігаційного обладнання на каналах, на будівництво, модернізацію, реконструкцію каналів, на утримання персоналу, що здійснює технічний нагляд за експлуатацією каналів.
Тобто, канальний збір є платою за фактично надані послуги. При цьому, надання цих послуг та їх фактична оплата не є одночасною.
12 квітня 2006 року міністерство транспорту та зв'язку України видало наказ №336 «Про реорганізацію державного підприємства “Дельта -Лоцман»шляхом приєднання його до державного підприємства «Дніпро-Бузький морський торговельний порт», яке є правонаступником прав та обов'язків ДП «Дельта - Лоцман».
Цим же наказом було створено комісію з реорганізації ДП «Дельта -Лоцман».
Згідно пункту 4.1. цього наказу, ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт» було зобов'язано прийняти на баланс майно ДП “Дельта - Лоцман» згідно з затвердженим передавальним актом.
3 травня 2006 року Міністерством транспорту та зв'язку України було видано наказ № 422 “Про передачу гідротехнічних споруд ДП “Дельта - Лоцман», яким зобов'язувалось останнє передати з балансу, а ДП Дніпро-Бузький морський торговельний порт» прийняти на баланс Бузько-Дніпровський-Лиманський канал та Херсонський морський канал, закріпивши їх за підприємством на праві господарського відання.
4 травня 2006 року Державний департамент морського і річкового транспорту видав наказ №69 «Про створення комісії щодо передачі гідротехнічних споруд ДП «Дельта -Лоцман».
4 травня 2006 року було складено акт приймання -передачі гідротехнічних споруд від ДП «Дельта -Лоцман» до ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт».
Згідно наказу по ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт» № 32 -П від11 травня 2006 року до підприємства в порядку переводу з ДП «Дельта -Лоцман» були прийняті на роботу працівники, що задіяні на роботах з нагляду та технічною експлуатацією каналів.
Таким чином, ДП «Дельта -Лоцман» фактично було позбавлено можливості надання послуг з безпечного проведення суден по Бузько-Дніпровсько-Лиманському і Херсонському морському каналах.
Не було покладено цей обов'язок і на комісію з ліквідації ДП “Дельтта-Лоцман».
Крім того, Постановою КМУ № 953 від 10.07.2006р. були внесені зміни до п.2 постанови КМУ № 2098 від 30.12.1998р., якою було виключено покладення функції з регулювання руху суден та утримання судноплавних шляхів за рахунок відповідних канальних зборів на Бузько-Дніпровсько-Лиманському і Херсонському морському каналах на ДП «Дельта -Лоцман» та покладено ці функції на державні підприємства, які належать до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України.
Відповідно до приписів ч.3 ст.59 Господарського кодексу України у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.
Отже, з вищевикладеного слідує, що на дату надання послуг відповідачеві, до ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт» перейшли всі права та обов'язки які були у ДП “Дельта -Лоцман»за договором № 401/04 від 28.12.2004 р., укладеному між ним та ТОВ “Морське агенство »АТЛАНТІК МЕРІТАЙМ».
Про ці обставини ДП “Дніпро-Бузький морський торговельний порт» повідомило відповідача листом № 839/01-09/02-03 від 11.05.2006р., та запропонувало підписати додаткову угоду до діючого договору.
Таким чином, відповідальність за якість наданих послуг за проходження судном каналів, в разі настання такої, повинно було нести те підприємство, в господарському віданні якого знаходяться ці канали, оскільки саме на нього було покладено обов'язок надання цих послуг.
Враховуючи, що ці послуги включають в себе утримання, обслуговування, ремонт та забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах загальнодержавного значення і підхідних каналах портів, очищення їх від наносів і підтримку їхніх габаритів у межах паспортних значень, днопоглиблювальні роботи, утримання, обслуговування та ремонт засобів навігаційного обладнання на каналах, будівництво, модернізацію, реконструкцію каналів, утримання персоналу, що здійснює технічний нагляд за експлуатацією каналів, то беззаперечним є факт того, що надання цих послуг потребує значних фінансових коштів.
Беручи до уваги те, що ці послуги мають безперервний характер, то і фінансування їх повинно нести постійний характер.
Відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до вимог закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до п.2.1.2. договору позивач повинен надати відповідачу рахунок для сплати послуг канального збору, але до відходу судна з порту рахунок не надав.
При цьому слід зауважити, що сплата цього збору повинна бути здійснена до відходу судна з порту, в противному разі судно може бути взагалі не випущено з території порту.
Після підписання додаткової угоди № 6 від 11.05.2006 р. канальний збір за проходження суден по Бузько-Дніпровсько-Лиманському і Херсонському морському каналах , що знаходились під агентуванням відповідача, сплачувались в повному обсязі, що не заперечується ІІІ-ою особою на підставі рахунків, що виставлялись ДП «Дніпро-Бузький морський торгівельний порт». Підтвердженням того, що суднам, зазначеним у позовній заяві, послуги по безпечному проходу по зазначеним каналам надавались ДП «Дніпро-Бузький морський торгівельний порт»є двостороннє підписані акти виконаних робіт, які знаходяться в матеріалах справи.
Діючим законодавством не передбачено подвійної оплати послуг канального збору.
Починаючи з 11.05.2006 р. позивач припинив виставляти відповідачу рахунки на сплату канального збору; всі рахунки, на які позивач посилається у позовній заяві були виставлені відповідачу в період з 21.09.2006 р. по 20.11.2006 р., що не заперечується позивачем.
Питання щодо визначення отримувача коштів за цей збір вирішується КМУ, який постановою № 953 від 10.07.2006 р. поклав ці функції на державні підприємства, які належать до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України.
Таким чином, дії, як ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт», так і ТОВ “Морське агенство »АТЛАНТІК МЕРІТАЙМ» повністю узгоджувались з положеннями діючого законодавства, та відповідали прийнятим Міністерством транспорту та зв'язку України рішенням.
Законність дій порту також підтверджується подальшими діями Міністерства транспорту та зв'язку України, а саме: наказом № 183 від 06.11.2006р. про створення комісії для врегулювання ситуації, що склалась зі сплатою канального збору за проходження суден по Бузько-Дніпровсько-лиманському і Херсонському морському каналах; висновками цієї комісії, що викладені в акті від 15.11.2006р., в яких не встановлено фактів неправомірного отримання та використання коштів від канального збору з боку ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт».
18 вересня 2006 року Міністерство транспорту та зв'язку України видало наказ № 945 «Щодо удосконалення функціонування державної системи забезпечення безпеки судноплавства», яким було скасовано дію наказів №336 від 12.04.2006р. «Про реорганізацію державного підприємства «Дельта -Лоцман» та № 442 від 03.05.2006р. «Про передачу гідротехнічних споруд ДП «Дельта -Лоцман».
20 вересня 2006 року директор ДП «Дельта - Лоцман» направив на адресу т.в.о. начальника порту ДП « Дніпро-Бузький морський торговельний порт» листа за № 1590, в якому прохав останнього проінформувати субагентів, що утримувачем канального збору з судноплавних шляхів на Бузько-Дніпровсько-Лиманському і Херсонському морському каналах є ДП «Дельта -Лоцман».
20 вересня 2006 року директор ДП «Дельта - Лоцман» направив на адресу відповідача листа за № 1590, в якому повідомив, що утримувачем канального збору з судноплавних шляхів на Бузько-Дніпровсько-Лиманському і Херсонському морському каналах є ДП «Дельта -Лоцман». на підставі наказу від 18.09.2006 р. № 945.
25 вересня 2006 року Державний департамент морського і річкового транспорту видав наказ № 157 «Про створення комісії щодо передачі гідротехнічних споруд ДП «Дельта -Лоцман».
2 жовтня 2006 року було складено акт приймання - передачі гідротехнічних споруд від ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт» до ДП «Дельта -Лоцман».
Спільним листом ДП «Дельта -Лоцман» та ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт» від 08.11.2006 року повідомили керівників підприємств, які є платниками канального збору, про те, що агентські компанії (судновласники, тощо), які станом на 07.11.2006 року не сплатили канальний збір за проходження суден Бузько-Дніпровсько-Лиманським і Херсонським морським каналами, повинні сплатити його ДП «Дельта -Лоцман».
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ДП «Дельта -Лоцман», відповідач та ДП « Дніпро-Бузький морський торговельний порт», інші морські агенти, стали заручниками ситуації, що виникла на підставі прийнятих рішень Міністерством транспорту та зв'язку України-наказу № 336 «Про реорганізацію державного підприємства “Дельта-Лоцман» та інших, які вказані вище.
Зокрема це найшло своє відображення в листі заступника міністра транспорту та зв'язку України від 19.10.2006 року направленому на адресу державних підприємств “Дельта -Лоцман»та “Дніпро-Бузький морський торговельний порт», в якому зокрема говорилось про необхідність керівникам згаданих підприємств надати Департаменту морського і річкового транспорту звіт щодо отриманих ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт» за період з 03.05.2006р. грошових коштів від канального збору за проходження суден БДЛК та ХМК; звіт та копії підтверджуючих документів щодо фактичних витрат на утримання каналів за рахунок отриманих грошових коштів.
Пунктом 1.2 пропонувалось у тижневий термін перерахувати ДП «Дельта -Лоцман» кошти в національній грошовій одиниці України, отримані від канального збору за проходження суден БДЛК та ХМК за винятком цільових фактичних витрат на утримання каналів.
Цим листом також пропонувалось підприємствам провести звірку отриманих грошових коштів та внести корективи у бухгалтерський облік.
Твердження позивача щодо безпідставності визначення канального збору, як плати за надані послуги, оскільки підставою оплати канального збору є сам факт проходження судна каналом, не приймається судом до уваги, оскільки проходження судна каналом є вже фактом отримання послуг щодо забезпечення безпеки мореплавства, яка в свою чергу, реалізується шляхом безперервного виконання робіт, перелік яких дано в наказі Міністерства транспорту України № 783 від 25.08.2004р.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативних актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 44,49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позовних вимог державного підприємства «Дельта-Лоцман», м. Миколаїв (код 25374003) відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя