Справа № 182/5995/13-ц
Провадження № 2/0182/206/2016
Іменем України
04.11.2016 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - Рунчевої О.В.
секретаря - Власенко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 Аваль” в особі Дніпропетровської обласної дирекції до ОСОБА_2 (до реєстрації шлюбу ОСОБА_3), ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору,-
В липні 2013 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом (а.с.1-3), який у листопаді 2014 року уточнив (а.с.61-63), остаточно просив суд стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції АТ „ОСОБА_1 Аваль” солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за Кредитним договором № 014/3142/148503/82 від 15 травня 2008 року в сумі 28 565,39 (двадцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) доларів США 39 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 17 жовтня 2014 року складає 369 956,65 (триста шістдесят девять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень 65 копійок, з яких 14 440,57 доларів США ( 187 023,00 гривень) - заборгованість по кредиту; 4 145,66 доларів США ( 53 691,35 гривень) - заборгованість по відсоткам, 9 979,16 доларів США ( 129 242,30 гривень) заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, а також судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» (надалі Позивач, „Банк”) та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № 014/148503/82, згідно умов якого, Позивач зобов'язався надати Відповідачу - ОСОБА_3 кредит у розмірі 23 150,00 (двадцять три тисячі сто п'ятдесят доларів США 00 центів) строком з "15” травня 2008 року по “15” травня 2013 року, а Відповідач - ОСОБА_3 прийняла на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 14 % річних відповідно до графіку погашення кредиту.
Позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином, видавши Відповідачу - ОСОБА_3 кошти в розмірі 23 150,00 (двадцять три тисячі сто п'ятдесят доларів США 00 центів), що підтверджується меморіальним ордером №0LS322783 від 16 травня 2008 року.
З метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника - ОСОБА_3 в умовах кризових явищ в економіці України ОСОБА_1 та Позичальник досягли згоди про зміну умов погашення (реструктуризацію) кредиту та 18 травня 2009 року уклали Додаткову угоду №1 до Кредитного договору (надалі - Додаткова угода ).
Згідно умов вказаної вище Додаткової угоди сторони погодили строк кредиту збільшити на 84 календарних місяців, у зв'язку із чим дата остаточного погашення кредиту - 16 травня 2020 року.
В забезпечення виконання всіх зобов'язань за Кредитним договором Позивачем було укладено з ОСОБА_4 (надалі - “Відповідач-2”, або “Поручитель”) Договір поруки від 15 травня 2008 року згідно якого Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Банком відповідати по борговим зобов'язанням Відповідача - ОСОБА_3, а саме: повернути кредит, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розміри, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі.
В той же час, Відповідач - ОСОБА_3 не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором і не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до Платіжного календаря.
Також умовами Договору поруки передбачено: «сторони договору визначають, що у випадку невиконання Позичальником взятих на себе зобов'язань по Кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед Банком у тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, комісійної винагороди, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки».
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно п. 9.1 Кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором ОСОБА_1 має право вимагати дострокового погашення Кредиту Позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за Кредитом (в тому числі, прострочені проценти), пеню та штрафи відповідно до Кредитного договору.
Відповідно до п. 16.3 Кредитного договору «за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за Кредитним договором Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0,5 % від простроченої до оплати суми за кожен календарний день прострочення».
У зв'язку із невиконанням Відповідачем - ОСОБА_3 умов Кредитного договору та несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами, на адресу Відповідачів були направлені претензії-вимоги щодо погашення заборгованості, які були залишені Боржниками без задоволення.
Таким чином, станом на 17 жовтня 2014 року сума заборгованості Відповідачів перед Позивачем за Кредитним договором складає: 28 565,39 (двадцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) доларів США 39 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 17 жовтня 2014 року складає 369 956,65 (триста шістдесят девять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень 65 копійок, з яких 14 440,57 доларів США ( 187 023,00 гривень) - заборгованість по кредиту; 4 145,66 доларів США ( 53 691,35 гривень) - заборгованість по відсоткам, 9 979,16 доларів США ( 129 242,30 гривень) заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків.
Представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 у судове засідання не зявився будучи належним чином повідомлений про час слухання справи (а.с.197). В матеріалах справи є заява представника позивача ОСОБА_6 судові засідання проводити без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та наполягають на їх задоволенні (а.с. 129).
Відповідно до ч. 5 ст. 76 ЦПК України вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у судове засідання не зявилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином через свого представника ОСОБА_7, що підтверджується його підписом в розписці (а.с.197).
Крім того, суд зазначає, що відповідач ОСОБА_2 25 жовтня 2016 року приймала участь у судовому засіданні та останній було відомо, що в справі оголошено перерву на 04 листопада 2016 року за клопотанням її представника ОСОБА_7 для підготування заяви про призначення судово-бухгалтерської експертизи, що підтверджується журналом судового засідання (а.с.195).
04 листопада 2016 року, перед судовим засіданням, по електронній пошті суду представник відповідачів за довіреністю ОСОБА_7 надіслав заяву в якій просив відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки він перебуває на лікуванні у зв'язку із загостренням хвороби серця.
Однак, суд вважає за необхідне визнати неявку відповідачів та їхнього представника не поважною, оскільки останніми не надано підтверджуючих документів тяжкої хвороби, яка могла б бути перешкодою для прибуття в судове засідання.
Крім того, на адресу суду станом на 04 листопада 2016 року ні від відповідачів ні від їхнього представника не надійшли питання, на які потрібна відповідь експерта.
На думку суду вищевказані дії відповідачів та їхнього представника спрямовані для затягування розгляду справи.
Також суд зазначає, що сторонами по справі суду були надані пояснення.
Крім того в матеріалах справи є заперечення на позовну заяву від відповідачів (а.с.49-51, а.с. 77-81, а.с. 97-103), в яких вони просять у задоволенні позову відмовити, а поруку ОСОБА_4 припинити.
Враховуючи конкретні обставини справи, встановлені ст. 157 ЦПК України строки розгляду справи, та те, що неявка відповідачів та їхнього представника, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання без поважних причин згідно ст. 169 ЦПК України не тягне відкладення розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачів та їхнього представника на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Право кожного на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку судом, встановлений законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов'язків цивільного характеру передбачено п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. ст. 2, 8 ЦПК України.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи враховується період з дня надходження до суду позовної заяви до завершення виконання рішення суду.
Право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок (рішення ЄСПП у справі «ОСОБА_8 проти Італії»).
Європейський суд дотримується думки, що неможливість особи домогтися виконання рішення протягом тривалого часу становить втручання у його право на мирне володіння своїм майном у сенсі пункту 1 статті 1 Протоколу №1 до Конвенції. (рішення ЄСПП у справі «Шмалько проти України»). Обов'язок забезпечувати ефективну реалізацію прав, захищених цим документом, має бути результатом позитивних обов'язків держави (зокрема, рішення ЄСПП у справі «X і Y проти Нідерландів»), ці позитивні зобов'язання повинні встановлювати певні засоби, потрібні для захисту права на власність (рішення ЄСПП у справі «Лопез Остра проти Іспанії»).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються (для позивача це стаття 1 Першого Протоколу), має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі. На національному рівні має бути гарантований правовий захист задля реального забезпечення прав і свобод, передбачених цією Конвенцією, коли держава має певну свободу розсуду щодо форм засобів захисту, але, у всякому випадку забезпечує їх ефективність як на практиці, так і за законом: можливість розглянути вимогу за суттю і надати захист в сенсі запобігання чи припинення подальшого тривання стверджуванного порушення (зокрема, рішення ЄСПП у справі «Кудла проти Польщі»).
При вирішенні питання про поважність причини неявки відповідачів в судове засідання, суд керується наступним.
Згідно з ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки суду, а й осіб які беруть участь у справі.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно положень ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Судом встановлено, що 15 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль», назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_9 Аваль» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №014/3142/148503/82, згідно якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 23 150,00 дол. США (двадцять три тисячі сто п'ятдесят дол. США 00 центів) строком по 15 травня 2013 року, а відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 14,00 % річних відповідно до графіку погашення кредиту (а.с.5-9).
З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці між кредитором та позичальником була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору № 014/3142/148503/82 від 18 травня 2009 року, відповідно до якої сторони досягли згоди про зміну умов погашення кредиту, а саме: збільшити строк кредиту на 84 календарних місяців ( а.с.11).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Банк виконав умови кредитного договору надавши грошові кошти.
Відповідач ОСОБА_3 порушила умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 17 жовтня 2014 року утворилась заборгованість в розмірі 28 565,39 доларів США (двадцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) доларів США 39 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 17 жовтня 2014 року складає 369 956,65 (триста шістдесят девять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень 65 копійок, яка складається з наступного: 14 440,57 доларів США ( сто вісімдесят сім тисяч двадцять три) гривень 00 копійок - заборгованість по кредиту; 4 145,66 доларів США ( п'ятдесят три тисячі шістсот дев'яносто одна ) гривня 35 копійок - заборгованість по відсоткам, 9 979,16 доларів США ( сто двадцять девять тисяч двісті сорок дві ) гривні 30 копійок заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків.
Крім того, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 25 березня 2014 року уклала шлюб з ОСОБА_10 і після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_10 (а.с. 156, а.с.188).
В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).
У забезпечення виконання зобовязання за даним кредитним договором 15 травня 2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки б/н, відповідно до умов якого остання поручилася перед кредитором за належне виконання позичальником ОСОБА_3 усіх взятих на себе зобов'язань (а.с.12).
Згідно з ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до п. 22 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30 березня 2012 року N 5 відповідно до частини першої статті 559 ЦК України припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Як убачається з матеріалів справи, 18 травня 2009 року з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника було укладено додаткову угоду № 1, якою строк кредиту збільшився на 84 календарних місяці і датою повернення кредитних коштів стало 16 травня 2020 року.
Відповідно до п. 2.2, 2.3, 2.4 зазначеної угоди з 16 травня 2009 року фактична заборгованість за сумою кредитом збільшується на суму заборгованості за процентами, що не супроводжується видачею кредитних кошів (а.с.11).
Відповідно до п. 4.2. договору поруки від 15 травня 2008 року сторони договору встановлюють, що строк та умови виконання цього договору можуть бути переглянуті сторонами лише з їх письмової згоди (а.с.12 зі звороту). В матеріалах справи відсутня письмова згода ОСОБА_11
За таких обставин, суд приходить до висновку, що порука ОСОБА_11 припинилась у зв'язку із збільшенням загального обсягу виплат позичальника ОСОБА_2 (до укладення шлюбу ОСОБА_3) без згоди поручителя.
Саме такі висновки маються у Постановах Верховного Суду України по справі № 6-20цс11 від 21 травня 2012 року, та по справі № 6-97цс13 від 25 вересня 2013 року, які відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів України.
За таких обставин суд приходить до висновку, що в позовних вимогах в частині стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» необхідно відмовити.
Суд також вважає, що банком під час укладення кредитного договору № 014/3142/148503/82 від 15 травня 2008 додержані вимоги діючого на той час законодавства, зокрема ЦК (статті 215, 1048 - 1052, 1054 - 1055), статті 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів».
Так, даний кредитний договір був укладений у письмовій формі відповідно до вимог статті 1055 ЦК України та сторони за договором в належній формі досягли згоди щодо істотних умов та змісту договору, та позичальником ОСОБА_3 отримані умови кредитування відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» до укладення договору, що підтверджується пунктом 15.7 договору та підписами сторін за договором (а.с.5-9).
Згідно частини 1 статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В той же час доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача та доводили заперечення відповідача ОСОБА_2, останньою суду не надано.
Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи те, що відповідно до вимог частини 4 статті 60 ЦПК України доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях, суд вважає доведеним факт укладання кредитного договору № 014/3142/148503/82 від 15 травня 2008 року та отримання ОСОБА_3 кредитних коштів в сумі 23 150 доларів США.
З позовними вимогами, щодо визнання кредитного договору недійсним, відповідач до суду не зверталася.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 (до реєстрації шлюбу ОСОБА_3) всупереч умов договору не повертає позивачу кредит, суд приходить до висновку, що заборгованість в розмірі 28 565,39 доларів США (двадцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) доларів США 39 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 17 жовтня 2014 року складає 369 956,65 (триста шістдесят девять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень 65 копійок, з яких: 14 440,57 доларів США (сто вісімдесят сім тисяч двадцять три) гривень 00 копійок - заборгованість по кредиту; 4 145,66 доларів США ( п'ятдесят три тисячі шістсот дев'яносто одна ) гривня 35 копійок - заборгованість по відсоткам, 9 979,16 доларів США ( сто двадцять девять тисяч двісті сорок дві ) гривні 30 копійок заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків підлягає стягненню з неї на користь позивача у примусовому порядку.
Згідно з вимогами статті 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 654 грн. 00 коп. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири грн. 00 коп.) сплачений останнім при подачі позову (а.с.4, а.с. 60).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,14,15,57,60,88,212-215,218 ЦПК, ст. 6, 526,527,530,546,559,610-612,626-629,1054,1055 ЦК України,-
Позов Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 Аваль” в особі Дніпропетровської обласної дирекції до ОСОБА_2 (до реєстрації шлюбу ОСОБА_3), ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (до реєстрації шлюбу ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1, народилася в м. Нікополь Дніпропетровської області, (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 Аваль” в особі Дніпропетровської обласної дирекції АТ „ОСОБА_1 Аваль” заборгованість за кредитним договором №014/3142/148503/82 від 15 травня 2008 року в сумі 28 565,39 доларів США (двадцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) доларів США 39 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 17 жовтня 2014 року складає 369 956,65 (триста шістдесят девять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень 65 копійок, з яких 14 440,57 доларів США ( сто вісімдесят сім тисяч двадцять три) гривень 00 копійок - заборгованість по кредиту; 4 145,66 доларів США ( п'ятдесят три тисячі шістсот дев'яносто одна ) гривня 35 копійок - заборгованість по відсоткам, 9 979,16 доларів США ( сто двадцять девять тисяч двісті сорок дві ) гривні 30 копійок заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „ ОСОБА_1 Аваль” в особі Дніпропетровської обласної дирекції АТ „ОСОБА_1 Аваль” витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 654 грн. 00 коп. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири грн. 00 коп.).
В іншому відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його отримання до апеляційного суду Дніпропетровської області ( м. Кривий Ріг) через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: ОСОБА_12