Справа № 202/5758/16-ц
Іменем України
26 жовтня 2016 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Шклярука Д.С.,
при секретарі - Шишляннікові О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу і стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини, -
Позивач звернулася до суду із даним позовом та просить розірвати шлюб, в якому вона перебуває з відповідачем, а також просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати аліменти з дня звернення із позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття. Окрім того, просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі ? частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача на своє утримання, зазначаючи, що вона не має достатніх коштів для утримання себе та дитини.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що їхнє з відповідачем сімейне життя не склалося через різні характери, різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння. З квітня 2016 року вони фактично припинили подружні стосунки і перестали вести спільне господарство, проживають окремо одне від одного.
Позивачка не має достатніх коштів для утримання себе та дитини, оскільки перебуває в декретній відпустці.
Сторони в судове засідання не з'явилися, завчасно сповістили суд про неявку та можливість розгляду справи за їхньої відсутності.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, завчасно письмово сповістила про можливість розгляду справи за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до заяви відповідача, він визнає позовні вимоги в повному обсязі в частині розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, а в частині стягнення аліментів на утримання дружини визнає частково, та просить суд розглядати справу без його особистої присутності.
У відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
27 лютого 2015 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції між сторонами було зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 196.
Від шлюбу в сторін народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Подружні стосунки сторони припинили з причини відсутності взаєморозуміння, різні погляди на життя.
Сторони спільного господарства не ведуть, не мають спільного бюджету, з квітня 2016 року проживають окремо, що також не дозволяє зберегти відносини притаманні подружжю, у зв'язку з чим примирення поміж ними неможливе.
Спору про поділ майна між сторонами немає. Між ними досягнуто згоду, що після розірвання шлюбу дитина залишатиметься й надалі проживати із матір'ю.
Суд вважає, що подальше сумісне життя сторін та збереження сім'ї неможливо, їхній шлюб існує формально.
Вимоги про зміну прізвищ сторонами не заявлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
З огляду на ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби та взаємодопомоги.
Відповідно до статті 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що поміж сторонами відсутня згода щодо перебування у шлюбі, їхня сім'я розпалася та існує формально, а подальше спільне життя їхнього подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, інтересам дитини, а тому шлюб слід розірвати.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, відповідно до ст.ст.181,183,184 СК України аліменти за рішенням суду присуджуються у частці від доходу матері, батька або при нерегулярному, мінливому доході, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, - у твердій грошовій сумі.
Позивачка одна несе витрати по утриманню та вихованню дитини, однак, не має достатніх коштів для забезпечення всіх потреб.
Договори про сплату аліментів та про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно між сторонами не укладалися, стягнень по іншим аліментним зобов'язанням відповідач немає. Іншого в судовому засіданні доведено не було.
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Так, згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім'ї.
Разом з тим, суд при визначенні розміру аліментів, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дитини, у судовому порядку в розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з моменту звернення позивачки до суду та до повноліття дитини, оскільки відповідач є батьком дитини та зобов'язаний її матеріально утримувати. Таку допомогу він має можливість надавати, оскільки є працездатним.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 Сімейного Кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Згідно з ч. 4 ст. 84 Сімейного Кодексу України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Суд вважає за необхідне частково задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку, та допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу аліментів за 1 місяць.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 174, 208, 215, 218 ЦПК України і на підставі ст.ст.104-105, 110, 112, 180-182 Сімейного кодексу України, суд, -
ОСОБА_4 Миколаївни - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 27 лютого 2015 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис 196, - розірвати.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: 49087, м. Дніпро, вул. Калинова, 100-А/93, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої за адресою: 63343, Харківська обл., Красноградський р-н, с. Наталине, вул. Івана Сенченка, 48, аліменти на утримання їхнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати аліменти з 13 вересня 2016 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: 49087, м. Дніпро, вул. Калинова, 100-А/93, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої за адресою: 63343, Харківська обл., Красноградський р-н, с. Наталине, вул. Івана Сенченка, 48, аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 13 вересня 2016 року та до досягнення дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років, тобто до 11 квітня 2018 року включно.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: 49087, м. Дніпро, вул. Калинова, 100-А/93, в дохід держави судовий збір в розмірі 1102,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: 49087, м. Дніпро, вул. Калинова, 100-А/93, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої за адресою: 63343, Харківська обл., Красноградський р-н, с. Наталине, вул. Івана Сенченка, 48, судовий збір в розмірі 551,20 грн.
Рішення підлягає негайному виконанню у межах стягнення суми платежу аліментів за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Д.С. Шклярук