Справа № 175/2550/16-а
Провадження № 2-а/175/51/16
Постанова
Іменем України
20 жовтня 2016 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Шабанова А.М.,
за участю секретаря - Ратушної Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Слобожанське Дніпропетровської області адміністративну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Інспектора 6 роти 3 батальйону УПП у м.Дніпропетровську рядовий поліції Старчик Костянтин Вікторович про визнання протиправними дії інспектора та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, який в ході судового розгляду було уточнено, відповідно до уточнених вимог просив визнати дії інспектора 6 роти 3 батальйону УПП у м.Дніпропетровську рядовий поліції Старчик Костянтин Вікторович щодо винесення постанови ПСЗ №029724 неправомірними, визнати постанову протиправною, скасувати постанову від 29 червня 2016 року, закрити провадження по справі та стягнути судові витрати.
В обґрунтування доводів позовної заяви ОСОБА_1, зазначає, що 29 червня 2016 року близько 13 год. 00 хв., він керував автомобілем Skoda Superb державний номер НОМЕР_1, рухаючись, з дозволеною на даному відрізку дороги швидкістю, в м.Дніпро по вулиці Андрія Фабра здійснив поворот на перехресті з проспектом Дмитра Яворницького в бік Дніпропетровської міської ради, потім, не порушуючи Правил дорожнього руху перед дорожнім знаком 3.34 «Зупинку заборонено» ПДР, в районі Дніпропетровської міської ради здійснив зупинку свого транспортного засобу для подальшого слідування до Дніпропетровської міської ради по робочим потребам. Після повернення до свого автомобіля, біля якого вже знаходились співробітники патрульної поліції, ознайомившись з копією постанови, в якій було зазначено наступне правопорушення: 29 червня 2016 року о 13 год 00 хв. в м.Дніпропетровську, пр.Карла-Маркса 77 гр. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Skoda Superb, державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив стоянку на смузі для маршрутних транспортних засобів позначеній дорожнім знаком 5.11., чим порушив вимоги правил п.17.1. до ПДР. Позивач вважає, що всі його дії відповідають вимогам ПДР України, тому звернувся до суду за захистом свої прав.
Позивач в судове засідання не з'явився, надавши до канцелярії суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, та просив їх задовольнити згідно уточнень які містяться в матеріалах справи.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, що 29 червня 2016 року інспектором 6 роти 3 батальйону УПП у м.Дніпропетровську рядовим поліції Старчик Костянтином Вікторовичем було винесено постанову серії ПСЗ № 029724 про визнання ОСОБА_1, винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП за результатами якої ОСОБА_1, було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.
З постанови вбачається, що 29 червня 2016 року о 13 год 00 хв. в м.Дніпропетровську, пр.Карла-Маркса 77 гр. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом skoda superb, державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив стоянку на смузі для маршрутних транспортних засобів позначеній дорожнім знаком 5.11., порушивши вимоги правил п.17.1. до ПДР, чим вчинив порушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
При вирішенні адміністративного позову щодо оскарження дії суб'єкта владних повноважень суд у відповідності до положень ч.3 ст.2 КАС України перевіряє чи прийнято воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 278 КУпАП, посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 268 КУпАП, гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності такі права, а саме: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Разом з тим, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності порушень при винесені постанови про адміністративне правопорушення, а саме: місце розгляду справи у оскаржуваній постанові за адресою м.Дніпропетровськ, пр. Карла-Маркса 77 не існує у м.Дніпро на 29 червня 2016 року, чим порушено ст.276 КУпАП, п.2.1. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року №77, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009 року за №374/16390. У оскаржуванній постанові серії ПСЗ №029724 відсутні відомості про майновий стан особи, що притягається до адміністративної відповідальності, як того вимагає ст.ЗЗ КУпАП, п.2.14, п.2.16 Інструкції №77.
Відповідно до статей 251 та 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з копії постанови, від 29 червня 2016 року серії ПСЗ №029724 в ній відсутні докази скоєння порушення -матеріали фото чи відео фіксації або покази свідків на підтвердження порушення ПДР.
Згідно ст.72 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідачем не подано до суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують доводи позивача, які б дозволили вказати на достовірність обставин викладених в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а відтак будь яких сумнівів з приводу наявності вини позивача відсутні, оскільки наявні у справі докази, а саме постанова не дає підстав вважати про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач своє рішення не обґрунтував та прийняв його без розсудливо, а тому позов підлягає задоволеню, із скасуванням оскаржуваної постанови.
Щодо вимоги позивача про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або не скасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
У зв'язку з відсутністю вищевказаних підстав, суд вважає слід відмовити в задоволенні вимоги про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ч.1 ст. 122, п.1 ст. 247, ст.ст. 33, 251, 280, 283, 289, 293КУпАП, ст.ст. 10-11, 71, 86, ст.ст. 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Інспектора 6 роти 3 батальйону УПП у м.Дніпропетровську рядовий поліції Старчик Костянтин Вікторович про визнання протиправними дії інспектора та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Дії інспектора 6 роти 3 батальйону УПП у м. Дніпропетровську рядовим поліції Старчика Костянтина Вікторовича щодо винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення від 29 червня 2016 року серії ПСЗ №029724 визнати неправомірними та протиправними.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 29 червня 2016 року серії ПСЗ №029724, про накладення на - ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ч.З ст.122 КУпАП в розмірі 510,00 грн. (п'ятсот десяти гривень) скасувати.
В іншій частині вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.М. Шабанов