36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
03.11.2016 Справа № 917/1424/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36000; пр-т Свободи, 8 м. Кременчук, 39061
до Державного комунального підприємства "Кременчуцьке тролейбусне управління", вул. Київська, 69, м. Кременчук, 39600
про стягнення пені, 3% річних, інфляційних
Суддя Сірош Д.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 довіреність №10-73/2144 від 22.02.2016
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність 07-11/210 від 18.05.16, ОСОБА_3, довіреність №07-11/210 від 18.05.2016
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складення повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.
Суть спору: Розглядається позов про стягнення з відповідача 163372,33 грн заборгованості за договором про постачання теплової енергії №346 від 07.10.2008, з яких: 64074,46 грн пені, 82656,48 грн інфляційних, 7092,14 грн 3% річних, 7276,38 грн пені за невиконання зобов'язань по оплаті за реактивну електричну енергію, 1745,43 грн інфляційних, 527,44 грн - 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі та наполягав на його задоволенні, в обґрунтування позову посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору в частині оплати за спожиту електричну енергію за договором про постачання теплової енергії №346 від 07.10.2008.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідач є одержувачем бюджетних коштів та здійснює свою діяльність виключно за рахунок коштів місцевого бюджету. Також, вказує про відсутність вини КП "Кременчуцьке тролейбусне управління" у виникненні заборгованості.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд встановив:
07.10.2008 Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (надалі - позивач) та ДКП “Кременчуцьке тролейбусне управління” (надалі - відповідач) уклали договір пpо постачання електричної енергії №346.
Відповідно до Розділу 1 даного договору, позивач продає електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачує позивачу її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 2.3.3 договору відповідач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
Відповідно до п. 2.3.4 договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електроенергією постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".
Згідно з п. 7.5 договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюється акт про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії.
Порушуючи договірні зобов'язання відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював розрахунки, що призвело до нарахування відповідних санкцій.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Статтею 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.2.1 договору сторони визначили, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та 3% річних з простроченої суми.
Згідно з п. 9 Додатку № 2 сторони визначили, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується, на суму боргу нараховуються компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та 3% річних за весь час прострочення.
За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає пеня за невиконання зобов'язань по оплаті за активну електричну енергію в сумі 6474,46 грн та пені внаслідок невиконання зобов'язань по оплаті за реактивну електричну енергію в сумі 7276,38 грн.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 82656,48 грн інфляційних та 3% річних у сумі 7092,14 грн за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті за активну електричну енергію та 1745,43 грн інфляційних, 3% річних у сумі 527,44 грн за перетоки реактивної електричної енергії.
Щодо відсутності фінансування з бюджету, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Верховний Суд України у своїй постанові від 15.05.2012 у справі № 3-28гс12 зазначив, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для непроведення розрахунків, оскільки на підставі ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність відповідача та не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Таким чином, посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446.
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку задовольнити позов в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного комунального підприємства "Кременчуцьке тролейбусне управління", вул. Київська, 69, м. Кременчук, 39600 (р/р 26006055232468 в КБ "Приватбанк", МФО 331401, код 03328528) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36000; пр-т Свободи,8 м. Кременчук, 39061 (р/р 26002055234266 в ПГРУ КБ "Приватбанк", м. Полтава, МФО 331401, код 25717118) пеню за невиконання зобов'язань по оплаті за активну електричну енергію в сумі 64074,46 грн, інфляційні в сумі 82656,48 грн, 3% річних у сумі 7092,14 грн і 7276,38 грн пені за невиконання зобов'язань по оплаті за реактивну електричну енергію, 1745,43 грн інфляційних та 527,44 грн - 3% річних на р/р 26005054501124 в ПФ ПРУ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401, код 25717118;
судовий збір у розмірі 2451,00 грн на р/р 26005054501124 в ПФ ПРУ КБ "Приватбанк м. Полтава, МФО 331401, код 25717118.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 08.11.2016
Суддя Д.М. Сірош