36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
03.11.2016 Справа № 917/1332/16
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2
до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", 396022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Повне товариство "Ломбард Експерт", 02121, м. Київ, вул. Декабристів, б.12/37, секція 4
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінспорт і компанія", 02121, м. Київ, вул. Декабристів, б.12/37, секція 4
про визнання недійсною оперативно-господарської санкції та оформлення протоколу засідання комісії
Суддя Сірош Д.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 18.07.2016
від відповідача: не з'явилися
від третіх осіб 1,2: не з'явилися
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про дату складення повного рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Суть спору: Розглядається позов про визнання недійсною оперативно-господарської санкції, нарахованої позивачу та оформлену протоколом засідання комісії № 00002176 від 01.10.2015 з розгляду акту про порушення від 21.09.2015 на суму 36970,78 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996, зазначає, що рішення, викладене в протоколі, є незаконним, прийняте всупереч вимог чинного законодавства. Зазначає, що Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" не доведена вина позивача у порушення ПКЕЕ, а тому відсутні підстави для застосування оперативно-господарської санкції. Вважає, що розрахунок оперативно - господарської санкції здійснено з порушенням законодавства.
Відповідач у відзиві поти позову заперечує, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.
Треті особи письмових пояснень по суті предмету спору не надали.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
22.05.2007 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) та ПАТ "Полтаваобленерго" (надалі - відповідач) уклали договір № 1687 про постачання електричної енергії на об'єкт за адресою: АДРЕСА_1, який належить позивачу на праві приватної власності.
Приміщення вказаного магазину знаходиться в оренді у ПТ "Ломбард Експерт", ТОВ "Фінспорт і компанія", відповідно до договору оперативної оренди нерухомого майна НОМЕР_1 від 01.04.2015.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21.09.2015 під час проведення заходів по перевірці правильності електроспоживання за адресою: АДРЕСА_1 до приміщення прийшов контролер ПАТ "Полтаваобленерго", якого впустив продавець орендаря (ПТ «Ломбард Експерт») для перевірки лічильника. Контролер почав зазначену перевірку самостійно, без участі в ній представника орендаря або власника. Після того, як контролер провів біля лічильника певний час, він повідомив про те, що пломба на лічильнику є пошкодженою, і лише після того було викликано представника власника ОСОБА_4, який підписав відповідний акт про порушення № 00002176 від 21.09. 2015 з боку представника власника.
01.10.2015 комісією Постачальника електричної енергії розглянуто Акт про порушення № 00002176 та у зв'язку з виявленим комісією порушенням ПКЕЕ, враховуючи Методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем (позивачем) ПКЕЕ комісія прийняла рішення про нарахування ОСОБА_1 збитків в наслідок порушення ПКЕЕ на суму 36970,76 грн.
Рішення комісії оформлене протоколом засідання комісії № 00002176 від 01.10.2015 з розгляду Акту про порушення від 21.09.2016.
Позивач стверджує, що під час перевірки відповідачем порушені вимоги п. 3.33 Правил користування електричною енергією, у відповідності до якого роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження". За результатами перевірки представником відповідача не був складений акт про проведені роботи. Натомість представник відповідача склав акт про порушення, який відповідно до п. 6.4 Правил, на думку позивача, мав бути складений після складання акту про проведення робіт з контрольного огляду, під час якого було виявлено відповідні порушення.
Згідно з п. 2.1 Методики, у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку, факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.
09.11.2015 ОСОБА_1 подав зауваження щодо складеного акту про порушення, а також протоколу Комісії, тобто не погодився із зафіксованими у акті обставинами, і тому, вважає, що відповідно до п. 2.1. Методики енергопостачальна компанія повинна була провести експертизу, якою встановити об'єктивні обставини і також факт існування чи відсутності порушення ПКЕЕ.
Позивач також стверджує, що відповідачем допущені порушення при здійсненні розрахунку збитків.
Так, відповідно до пункту 6.40 Правил користування електричною енергією (Національна комісія з питань регулювання електроенергетики від 31.07.96 N 28) у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2.1 Методики методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі -порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку).
Відповідно до підпункту першого пункту 2.1 Методики вона застосовується у разі виявлення порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, встановленому Правилами, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку). У разі виявлення у споживача порушення цілісності пломб, а також відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу визначається в порядку, визначеному пунктом 2.5 Методики.
Відповідно до п. 2.5 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.1 цієї Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) визначається за формулою:
W доб. = P · t доб. · K в, (2.4)
де: Р - потужність (кВт), визначена як:
а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо
визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки
обліку, зазначену в Договорі);
б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки
споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ
струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів
відповідних засобіввимірювальної техніки, повірених у терміни,
передбаченізаконодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних
даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про
порушення ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену
потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);
в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови,
якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а"або "6" цього пункту,
перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем
інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників
постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою
територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності
струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження
електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повнупотужність);
t - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що становить:
при однозмінній роботі споживача -1 = 8;
при двозмінній роботі споживача -1 = 16;
при тризмінній роботі споживача -1 = 24;
при інших режимах роботи визначається на підставі договору;
К (К) - коефіцієнт використання струмоприймачів
За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним К = 0,5.
У разі недосягнення такої згоди та за умови не допуску споживачем представників
постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою
територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним К = 0,75.
Кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д, день), визначається за формулою: Д ПЕР = Д ПОР + Д УСУН,
де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Згідно з п. 4.6 Методики в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.
Пунктом 4.7 Медотики встановлено, що в акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
Позивач вважає, що розрахунок було проведено з порушеннями зазначених норм.
Так, відповідно до вимог п. 2.5 Методики, енергопостачальна організація має право визначати потужність відповідно до дозволеної потужності для даної точки обліку, яка зазначена в договорі, лише у випадку ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність.
Відтак, за змістом вказаного пункту, дозволена потужність для даної точки обліку, що зазначена у договорі, застосовується лише у випадках неможливості застосування підпунктів "а" та "б" цього пункту.
Натомість, в акті від 21.09.2015 № 2176 про порушення не міститься посилання на те, що позивач не допустив представників енергопостачальної компанії на територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів або відмовились від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність. Відтак у акті про порушення не визначено підстав для визначення потужності за правилами п.п. "в" п. 2.5 Методики, з огляду на що застосування позивачем при визначенні обсягу недоврахованої електроенергії дозволеної потужності для даної точки обліку, зазначеної у договорі, позивач вважає необґрунтованим.
Також, було розраховано електричну енергію за 24 години на добу, в той час як необхідно (на думку відповідача) було враховувати змінність роботи споживача.
Крім того, розраховано розмір спожитої енергії, виходячи з календарних, а не робочих днів.
Також, на підтвердження факту неправомірності нарахування оперативно - господарської санкції позивач, надав лист державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії за вихідним номером 03/21-6136 від 02.12.2015 (копія в матеріалах справи, а.с. 29).
На підставі вищевикладеного позивач просить суд визнати недійсною оперативно - господарську санкцію, нараховану ОСОБА_1 та оформлену протоколом засідання комісії ПАТ "Полтаваобленерго" № 00002176 від 01.10.2015 з розгляду Акту про порушення від 21.09.2015 на суму 36970,78 грн.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Правовідносини в сфері постачання і споживання електричної енергії між її постачальником та споживачем регулюються положеннями Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.071996 № 28 (далі - Правила, ПКЕЕ) та загальними положеннями Цивільного та Господарського кодексів України в частині регулювання правовідносин, що виникають із зобов'язань.
Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» передбачена відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, зокрема, за пошкодження приладів обліку та порушення правил користування енергією.
Верховний Суд України у постановах від 29.11.2010 N 2-15/1783-2009, від 04.04.2011 N 2-24/912-2010, від 16.05.2011 N 2-28/2397-2010 визначив, що визнання недійсним рішення комісії постачальника електроенергії, оформленого протоколом, є належним способом захисту порушеного права, оскільки оскаржуване рішення постачальника електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 ГК України.
Відповідно до пункту 6.40 Правил у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006.
Судом встановлено, що факт наявності порушення Правил користування електричною енергією позивачем підтверджується актом про порушення від 21.09.2015.
Згідно з пунктом 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Як встановлено судом, договір про постачання електричної енергії № 1687 від 15.03.2016 укладено ПАТ "Полтаваобленерго" безпосередньо з позивачем.
Відповідно до п. 2 Додатку № 7.4. до договору встановлено балансову належність електромереж та установок, як Постачальника електричної енергії так і Споживача.
Пунктом 7 зазначеного Додатку, п. 3.32. "Правил користування електричною енергією" (далі - ПКЕЕ) та Акта про пломбування від 23.03.2015 встановлена відповідальність позивача за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб встановлених на лічильнику електроенергії, на трансформаторі струму та на інших частинах електроустановки.
Як вбачається з наданих доказів, під час проведення огляду в приміщенні, де розташовано прилад обліку, та складенні відповідних документів була присутня уповноважена особа Споживача - ОСОБА_4, що підтверджується його підписом у Акті про порушення.
Зазначений Акт про порушення підписано ним без зауважень. Цим же представником Споживача підписано Акт про пломбування та Заяву від 15.10.2015 з проханням не відключати електричну енергію оскільки, ФО-П ОСОБА_1 має намір оскаржувати протокол комісії.
Твердження представника позивача про те, що контролер повідомив, що пломба на приладі обліку є пошкодженою, суд оцінює критично, оскільки контролери не здійснюють перевірок приладів обліку електричної енергії у Споживачів - юридичних осіб. По перше - це прерогатива виключно фахівців інспекції енергонагляду (різні класи допуску), а по - друге, в п. 2 Акту про порушення вказано, що пломба на приладі обліку не порушена. Порушеною є пломба на пристрої для пломбування ввідного автоматичного вимикача № 11048715 (порушено цілісність пломбувального дроту), яка також зазначена в Акті про пломбування і була передана на збереження Споживачу належним чином.
Не відповідають дійсності зазначені в позовній заяві порушення п. 3.33. ПКЕЕ з боку представників відповідача, стосовно невідповідності процедури проведення технічної перевірки та складання документів Правилам.
Так у відповідності до зазначеного п. 3.33. ПКЕЕ Електропередавальна організація (Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку.
Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (Постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.
Отже, п. 3.33. ПКЕЕ є правовою підставою для здійснення вказаних перевірок.
Крім того, у відповідності до абз. 5 п. 8.1. ПКЕЕ Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.
Твердження позивача про необхідність проведення експертизи судом відхиляється, оскільки у відповідності до п. 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією" експертиза проводиться у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження. В даному випадку, Акт про порушення підписано уповноваженим представником Споживача без зауважень.
Що стосується посилань представника позивача на зауваження до складеного акта, які надійшли до ПАТ "Полтаваобленерго" 09.11.2015 (через півтора місяця після складання акта), то вони не можуть бути підставою направлення приладу обліку на експертизу оскільки, згода або незгода споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб або розрахункових приладів обліку фіксується в акті про порушення (п. 4.8. Методики).
Суд також, не погоджується з твердженнями представника позивача стосовно порушень допущених комісією при здійсненні розрахунку збитків. Протокол № 00002176 засідання комісії з розгляду Акта про порушення від 21.09.2015 містить чіткі правові обґрунтування кожної складової розрахунку.
Так, щодо визначення потужності, то у зв'язку з тим, що у п. 5 Акта про порушення вказано про відсутність можливості визначити перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі, в розрахунку застосована величина потужності узгоджена Договором Р доб. = 12 кВт (Додаток № 3 до договору). Відсутність можливості визначити перелік струмоприймачів відповідач пояснив тим, що об'єкт позивача складається з декількох окремих приміщень, які орендуються різними особами (третіми особами у справі), або і зовсім закриті. Прилад обліку електричної енергії розташовано в Ломбарді і на момент перевірки лише це приміщення було відкрите. Уповноважена особа Позивача не змогла надати доступ до всіх приміщень для встановлення всього наявного електрообладнання.
Що стосується тривалості роботи обладнання протягом доби, то дана складова також визначена в п. 22 та в п. 23 Додатку № 3 до договору (днів у тижні - щоденно, режим роботи - цілодобово).
Посилання позивача на лист Держенергонагляду від 02.12.2015, як на правову підставу недійсності Протоколу комісії, спростовуються Постановою пленуму Вищого господарського суду України № 3 від 16.12.2015 "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання".
Зокрема, Вищий господарський суд України зазначив, що при доведеності факту порушення пломб, доведення можливості позаоблікового споживання електроенергії є необов'язковим, оскільки спеціальними (порівняно з ЦК України) нормативними актами в галузі електроенергетики (стаття 26 Закону, пункт 3.3 Правил, пункт 2.1 Методики) передбачене проведення донарахування не в разі позаоблікового споживання при порушенні пломб, а саме за порушення пломб (постанова Вищого господарського суду України від 06.09. 2012 №25/5005/16422/2011).
Зазначену правову позицію викладено також у постановах Вищого господарського суду України від 28.04.2014 № 05/01/5026/575/2012, від 30.09.2013 №904/2624/13.
Таким чином, пошкодження або відсутність пломб є окремим порушенням Правил, і у такому випадку необхідність доведення факту втручання в роботу лічильника нормами чинного законодавства не передбачено.
Відповідно до статті 235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною 1 статті 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним.
Відповідно до ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Як роз'яснено у п.п. г) п.2.4. розділу 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 року № 3 «Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання» при вирішенні спору щодо скасування оперативно-господарської санкції судом перевіряється розмір оперативно-господарської санкції, заявленої до стягнення, а саме: правильність застосування порядку обчислення обсягів та вартості необлікованої енергії (правильність застосування визначених Методикою формул, наявність чи відсутність підстав для застосування приписів пункту 2.4 Методики), правильність всіх вихідних даних, що використовувались енергопостачальником при здійсненні такого розрахунку, а також арифметичну правильність розрахунку.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Позивач не довів належними та допустимими доказами неправомірність нарахування відповідачем господарської санкції.
Суд не вбачає підстав для визнання недійсною оперативно-господарської санкції, нарахованої позивачу та оформлену протоколом засідання комісії № 00002176 від 01.10.2015 з розгляду акту про порушення від 21.09.2015 на суму 36970,78 грн.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Відмовити у задоволенні позову.
Повне рішення складено 08.11.2016
Суддя Д.М. Сірош