09 листопада 2016 року Справа № 915/1005/16
м. Миколаїв
за позовом: Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" (54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 161), код 31448144
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (55400, АДРЕСА_1), код НОМЕР_1
про: стягнення заборгованості в сумі 45568 грн. 82 коп., -
суддя Фролов В. Д.
від позивача - Задунайська Т.В. довіреність №999/36 від 16.06.2016
від відповідача - представник не з'явився
Ухвали господарського суду від 20.08.2016 та12.10.2016 направлені на адресу відповідача повернулись до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання". За ініціативою суду було оглянуто витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про відповідача за допомогою офіційного сайту Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua, відповідно до якого адреса відповідача: АДРЕСА_1 Тобто, ухвали суду направлялись на правильну адресу Відповідача.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення Відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
Міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал" (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом і просив стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі-відповідач) грошові кошти в розмірі 42 568 грн. 82 коп., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових обов'язків за договором підряду №15 від 12.08.2015 року, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 526, 629 ЦК України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належним чином обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
12 серпня 2015 року між сторонами укладено договір №15 (а.с. 9-12), відповідно до якого позивач доручає, а відповідач приймає на себе зобов'язання виконати за завданням позивача комплекс робіт по відновленню асфальтобетонного покриття. Відповідач зобов'язується виконати роботи, визначені договірною ціною та здати готовий комплекс робіт позивачу, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити їх. Відповідач приступає до виконання робіт, передбачених п.1.1 даного договору з моменту надання позивачем акта приймання-передачі адрес та авансового платежу. (пп.1.1, 1.3. 2.1, 3.4 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору загальна вартість договору складає 1 000,00 грн. и складається з загальної вартості робіт по всім дефектним актам, переданих позивачем відповідачу за даним договором.
Пунктами 5.1, 5.3 договору передбачено, що після виконання всіх передбачених договором робіт відповідач здає готовий комплекс робіт позивачу. Передача-приймання виконаних робіт здійснюється комісією, в склад якої входить представники позивача та відповідача.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і дії до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п.8.1 договору).
Згідно з п.6.2 договору за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність в відповідності з діючим законодавством України.
26 жовтня 2016 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору підряду № 15 від 12.08.2015 відповідно до якої сторони домовились розірвати договір підряду №15 від 12.08.2015 за взаємною згодою сторін з моменту підписання цієї додаткової угоди.
На виконання умов Договору позивач 13.08.2015, 16.09.2015 надав відповідачу акти передачі адресів, а 18.08.2015 року здійснив авансовий платіж (а.с.17-25).
Відповідачем вимоги Договору виконав частково на суму 22 358 грн. 18 коп., що підтверджується актом приймання виконаних робіт за лютий 2016 року від 19.02.2016 (а.с.21-23).
Позивач 14.01.2016 року направив на адресу відповідача претензію про повернення авансового платежу у зв'язку з невиконанням умов договору (а.с.24-25).
Таким чином, станом на момент подання позову Відповідачем не виконано умови договору в повному обсязі, не здав готовий комплекс робіт, у зв'язку з чим за відповідачем наявна заборгованість в сумі 42 568 грн. 82 коп.
Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1, 2, 7 ст.193 ГК України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу в сумі 42 568 грн. 82 коп. є обґрунтованими, матеріалами справи підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.
У відповідності до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач своїм правом не скористався.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи зазначене, позов підлягає задоволенню повністю.
Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.
Керуючись ст. 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (55400, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" (54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 161, код 31448144) грошові кошти в сумі 42 568 (сорок дві тисячі п'ятсот шістдесят вісім) грн. 82 коп.,, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Д. Фролов