07 листопада 2016 року Справа № 915/2069/15
Кредитори:
1. Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Миколаєва, пр. Богоявленський, 55-е, м.Миколаїв, 54018
2. Публічне акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк”, вул.Набережна Перемоги, 50, м.Дніпропетровськ, 49094
3. Товариство з обмеженою відповідальністю “Н АВТО”, вул. Троїцька (колишня
Кірова), 159/1, м.Миколаїв, 54007
4. Публічне акціонерне товариство “БАНК ФОРУМ” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “БАНК ФОРУМ” ОСОБА_1, бульвар Верховної Ради, 7, м.Київ, 02100
Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма “КОНСТРУКТОР”, вул. Турбінна, 15-в, м.Миколаїв, 54044, код ЄДРПОУ 20872156
Ліквідатор: ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 54052
Суддя Ржепецький В.О.,
представники:
від 1-го кредитора: ОСОБА_3 довіреність № 16706/01 від 25.08.2016;
від 2-го кредитора: ОСОБА_4 довіреність № 2036-К-О від 15.05.2015;
від 3-го кредитора: ОСОБА_5 довіреність №8 від 15.03.2016;
від банкрута ліквідатор: ОСОБА_2
Суть спору: про банкрутство
встановив:
Ухвалою суду від 19.10.2016 справу №915/2069/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.11.2016, зобов'язано ліквідатора ОСОБА_2 надати суду звіт про хід ліквідаційної процедури з відповідними доказами на його підтвердження.
31.10.2016 на адресу суду надійшло клопотання ліквідатора ТОВ ВБФ “КОНСТРУКТОР” №02-01/150 від 27.10.2016 про: 1) зобов'язання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області скасувати арешт з всього рухомого майна ТОВ ВБФ «Конструктор» (код ЄДРПОУ 20872156), накладений постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження №44368058 від 03.09.2014; 2) зобов'язання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області зареєструвати відомості в Миколаївській філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» про припинення арешту всього рухомого майна ТОВ ВБФ «Конструктор» (код ЄДРПОУ 20872156), накладений постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження №44368058 від 03.09.2014; 3) зобов'язання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області скасувати арешти з розрахункових рахунків ТОВ ВБФ «Конструктор» (код ЄДРПОУ 20872156), а саме: 26000000054837 МФО банку 300023 в ПАТ «Укрсоцбанк»; 26004060460851, 6004332227001, 26007054201528, 26041060090938, 26059332227001, 26060332227001 МФО банку 326610, Миколаївське РУ «Приватбанк», м. Миколаїв.
Ухвалою суду від 01.11.2016 розгляд клопотання призначений на 07.11.2016.
В судовому засіданні ліквідатор просить суд задовольнити клопотання від 27.10.2016.
Присутні в судовому засіданні представники кредиторів не заперечують проти задоволення клопотання ліквідатора.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора, думки представників кредиторів, господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 22.12.2015 порушено провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма “КОНСТРУКТОР” за ознаками ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Постановою суду від 20.01.2016 товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма “КОНСТРУКТОР” визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ОСОБА_2.
Статтею 95 Закону встановлено, що обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора).
Разом з тим, таке призначення здійснюється господарським судом у виняткових випадках, оскільки голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) може підпадати під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника у розумінні ст. 1 Закону. (аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, в постанові від 11.02.2015 у справі №915/604/14)
Додатково, відповідно до п. 36.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 N 01-06/606/2013, призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника, що ліквідується власником, здійснюється господарським судом у виняткових випадках (в залежності від конкретних обставин справи), оскільки голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і відповідно до частини шостої статті 95 Закону несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність тих чи інших обставин, що унеможливлюють призначення ліквідатора у цій справі в порядку, визначеному ст. 114 Закону.
Одночасно, дослідження матеріалів справи дає змогу суду дійти висновку про те, що ліквідатор ОСОБА_2 підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника у розумінні ст. 1 Закону.
10.12.2015 ліквідатором ОСОБА_2 до господарського суду Миколаївської області подано заяву про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельної фірми “КОНСТРУКТОР” (далі - банкрут).
Заяву обґрунтовано наявністю кредиторської заборгованості в загальній сумі 16352113,69 грн., зокрема, і заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Н АВТО” в загальній сумі 8324565,24 грн.
Як витікає з матеріалів справи, 18.07.2008 між ВАТ «ОСОБА_6 Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Н АВТО” укладено генеральний кредитний договір №010/01-02/08-068, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого банк зобов'язується надавати позичальнику - ТОВ “Н АВТО” кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у додаткових кредитних договорах на загальну суму 5400000,00грн. (т.1, а.с.63-68).
18.07.2008 між ВАТ «ОСОБА_6 Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Н АВТО” укладено кредитний договір №010/01-02/08-069, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого банк зобов'язується надавати позичальнику - ТОВ “Н АВТО” кредит у формі невідновлюваної кредитної лінії з лімітом 5400000,00грн. та кінцевим терміном погашення - 15.07.2015 (т.1, а.с.69-94).
В подальшому умови зазначеного кредитного договору неодноразово змінювались.
27.07.2009 між ВАТ «ОСОБА_6 Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма “КОНСТРУКТОР” укладено договір поруки №12/01-02/09-156, відповідно до умов якого, останній бере на себе зобов'язання боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Н АВТО”, які виникають з умов генерального кредитного договору та усіх договорів, що можуть бути укладені в його рамках, а саме: повернути кредит у розмірі 4450000,00грн., сплатити процента за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) (т.1, а.с.95-96).
23.09.2011 між ВАТ «ОСОБА_6 Аваль» та ТОВ “Н АВТО” в забезпечення наведених договорів укладено іпотечний договір, відповідно до якого ТОВ “Н АВТО” передано в іпотеку нежитлову будівлю автосалону із станцією технічного обслуговування та земельну ділянку (т.1, а.с.97-101).
03.03.2015 ВАТ «ОСОБА_6 Аваль» за договором факторингу №140-0-0-00/11-124 всі права вимоги за наведеними кредитними договорами відступлено на користь ПАТ «Артем-банк» (т.1, а.с.105-112).
За договором відступлення прав, укладеного 03.03.2015 між тими ж сторонами, на користь ПАТ «Артем-банк» відступлено і права за договором іпотеки від 23.09.2011 (т.1, а.с.114-116).
В той же день ці права, за відповідним договором від 03.03.2015 про відступлення прав за договором іпотеки, ПАТ «Артем-банк» передав Товариству з обмеженою відповідальністю “Н АВТО” (т.1, а.с.118-120).
24.11.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю “Н АВТО” ліквідатору ОСОБА_2 подано заяву про визнання вимог до боржника на суму 8324565,24 грн. В обґрунтування своїх вимог кредитор посилався на умови зазначених вище договорів та договору відступлення прав за договором поруки від 03.03.2015.
Разом з тим, як витікає з матеріалів, доданих ліквідатором до заяви про порушення провадження у справі, договору відступлення прав за договором поруки ліквідаторові кредитором не подано. Відсутній він і в решті матеріалів справи.
В заяві про грошові вимоги до боржника, яку Товариством з обмеженою відповідальністю “Н АВТО” 19.02.2016 подано до господарського суду Миколаївської області відсутні посилання на обставини отримання кредитором прав за зазначеним договором поруки. Натомість в обґрунтування своїх кредиторських вимог до боржника ТОВ “Н АВТО” посилається на договір відступлення прав, укладений 03.03.2015 між ним та ПАТ «Артем-банк», за яким на його користь відступлено права за договором іпотеки від 23.09.2011.
Відповідно п.1.2 зазначеного договору відступлення прав за договором іпотеки від 03.03.2015, відступлення прав за іпотечним договором здійснюється в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення прав, включаючи: всі права іпотекодержателя, що передбачені умовами іпотечного договору; право звернення стягнення на предмети іпотеки у відповідності до іпотечного договору 9т.1, а.с. 118).
Як витікає з правового статусу договорів забезпечення, який визначено главою 49 Цивільного кодексу України, а також положень договору іпотеки від 23.09.2011 (п.п. 2.1., 2.2.), він лише забезпечує виконання грошових зобов'язань за наведеними вище кредитними договорами, а отже не може містити положень, які тим чи іншим чином встановлюють чи змінюють положення основного зобов'язання, в тому числі, в частині осіб - сторін договору.
Додатково договір іпотеки від 23.09.2011, надає право іпотекодержателю задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги щодо: відшкодування витрат, спричинених пред'явленням вимоги за кредитним договором та/або зверненням стягнення на предмет іпотеки; відшкодування витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, витрат на страхування предмету іпотеки; сплати неустойки відповідно до кредитного договору; сплати процентів за кредитом відповідно до умов кредитного договору; повернення суми кредиту відповідно до кредитного договору; відшкодування витрат та збитків, завданих порушенням умов кредитного договору та/або цього договору.
Таким чином, договір іпотеки не наділяє та не може наділити ТОВ “Н АВТО” правами кредитора за кредитними договорами, а отже в останнього відсутнє і право вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма “КОНСТРУКТОР” як поручителя, сплати коштів за кредитними договорами, відповідно до яких саме ТОВ “Н АВТО” і є боржником.
Однак, незважаючи на це ліквідатором ОСОБА_2 визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Н АВТО” в повному обсязі, що призвело до значного неправомірного збільшення заборгованості боржника.
Крім того, навіть за наявності обставин, які витікають з тих чи інших документів (у разі їх існування), відсутніх в матеріалах справи, та пов'язаних із поєднанням в одній особі боржника та кредитора за наведеними вище зобов'язаннями зі сплати кредиту, ліквідатором мали бути застосовані положення ст. 606 Цивільного кодексу України, які передбачають припинення зобов'язання у відповідній частині.
Натомість, повідомленням про результати розгляду грошових вимог кредитора, ліквідатором визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Н АВТО” в загальному розмірі 8327321,24грн., на підставі чого господарським судом Миколаївської області винесено ухвалу від 18.05.2016 (суддя Міщенко В.І.) про визнання цих вимог.
Пунктом 10 постанови від 20.01.2016 (суддя Міщенко В.І.) судом було зобов'язано ліквідатора щомісячно надавати суду документально підтверджений звіт про хід ліквідаційної процедури.
Матеріали справи не містять жодного проміжного звіту ліквідатора про хід ліквідаційної процедури, що свідчить про недотримання ліквідатором ОСОБА_2 обов'язку звітувати відповідно до постанови господарського суду Миколаївської області від 20.01.2016.
Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 41 Закону, ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
Матеріали звіту ліквідатора не містять відповідних звітів ліквідатора, що свідчить про невиконання ліквідатором вимог ч. 9 ст. 41 Закону.
Крім того, 25.01.2016 ліквідатором ОСОБА_2 та кредитором ТОВ “Н АВТО” укладено договір відповідального зберігання, відповідно до якого ТОВ “Н АВТО” безоплатно зобов'язався зберігати товаро-матеріальні цінності (далі - товар), передані йому Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма “КОНСТРУКТОР” (поклажодавцем), і повернути цей товар поклажодавцеві у схоронності, відповідно додатку №1 до договору відповідального зберігання від 25.01.2016 (п. п. 1.1, 1.3) (т.2, а.с.160-163).
В подальшому у відповідності до протоколу №20872156/1/3 про проведення аукціону від 30.09.2016 кредитор ТОВ “Н АВТО” став переможцем аукціону та придбав майно банкрута за ціною 289177,60 грн. (т. 2, а.с. 238).
Відповідно до ч. 3 ст. 98 Закону, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону, усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі:
1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
3) подання до суду неправдивих відомостей;
4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску;
5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
6) наявності конфлікту інтересів.
Виходячи з наведених вище обставин, господарський суд дійшов висновку про те, що ліквідатор ОСОБА_2 підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника у розумінні ст. 1 Закону, зловживає правами ліквідатора, надаючи необґрунтовану перевагу кредитору ТОВ “Н АВТО”, неналежно виконує обов'язки, покладені на арбітражного керуючого ліквідатора постановою господарського суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону, суд протягом п'яти днів з дня, коли йому стало відомо про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виносить ухвалу про його відсторонення від виконання відповідних повноважень під час провадження у справі про банкрутство.
На підставі зазначеного арбітражний керуючий ОСОБА_2 підлягає усуненню від виконання повноважень ліквідатора під час провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма “КОНСТРУКТОР”.
З наведених підстав, відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону, розгляд тих чи інших клопотань арбітражного керуючого ОСОБА_2 є неможливим, а отже в задоволенні клопотання від 27.10.2016 про зобов'язання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області скасувати арешт з рухомого майна та рахунків банкрута слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 86 ГПК України, ст. ст. 38, 41, 42, 95, 114 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, господарський суд -
1. Усунути арбітражного керуючого ОСОБА_2 від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ ВБФ «Конструктор».
2. Здійснити запит на автоматизований відбір кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
3. Зобов'язати арбітражного керуючого ОСОБА_2 здійснювати дії по зберіганню майна, документації банкрута до призначення нового ліквідатора ТОВ ВБФ «Конструктор».
4. В задоволенні клопотання ліквідатора ОСОБА_2 від 27.10.2016 №02-01/150 про зобов'язання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області скасувати арешти з рухомого майна та розрахункових рахунків банкрута - відмовити.
4. Розгляд справи відкласти на 21 листопада 2016 року об 11 год. 50 хв.
5. Ухвалу надіслати на адреси кредиторів, банкрута, ліквідатора, державного реєстратора для внесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20), відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (54020, м.Миколаїв, вул. 8-го Березня, 107).
Згідно ч. 4 ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.
Ухвала набрала законної сили 07.11.2016.
Суддя В.О.Ржепецький