Ухвала від 24.10.2016 по справі 910/8259/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

24.10.2016 Справа № 910/8259/16

За заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" (ідентифікаційний код 20355550)

про банкрутство

За заявою ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування"

про відшкодування моральної шкоди, завданої у результаті трудового каліцтва

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від заявника не з'явилися

Від боржника не з'явилися

Арб. керуючий Куделя М.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/8259/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.06.2016.

18.08.2016 до Господарського суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 із заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої у результаті трудового каліцтва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.08.2016 справу призначено до розгляду на 12.09.2016.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.09.2016 розгляд справи відкладено на 03.10.2016, у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.10.2016 розгляд справи відкладено на 24.10.2016, у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

У судовому засіданні 24.10.2016 розглядалась заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" про відшкодування моральної шкоди, завданої у результаті трудового каліцтва.

Розпорядник майна щодо вирішення даної заяви поклався на розсуд суду.

Представник боржника у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Наведена норма кореспондується з положеннями п.7 ч.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" про відшкодування моральної шкоди, завданої у результаті трудового каліцтва, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 працював слюсарем-ремонтником у Фірмі «Азоввагон», що входила до складу Акціонерного товариства «АЗОВ», яке в подальшому було реорганізовано в Публічне акціонерне товариство "Маріупольський завод важкого машинобудування".

15.07.1999 під час виконання своїх посадових обов'язків із ОСОБА_1 стався нещасний випадок після якого він зазнав травму, а саме осколковий перелом гомілки.

Актом № 1/16 про нещасний випадок, складеним по формі Н-1 від 20.07.1999, встановлено, що нещасний випадок, який стався 15.07.1999 відноситься до нещасного випадку пов'язаного з виробництвом.

Відповідно до довідки МСЕК № 040664 від 22.05.2000 ОСОБА_1 встановлено первинно 15% втрати професійної працездатності.

Крім того, згідно довідки МСЕК № 107374 від 14.06.2001 ОСОБА_1 встановлено повторно 15% втрати професійної працездатності.

Приписами ст. 12 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру є моральною шкодою потерпілого.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику по справах про відшкодування морального (немайнового) збитку" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Заподіяний моральний збиток відшкодовується тій фізичній особі, права якої були безпосередньо порушені неправомірними діями інших осіб.

Згідно п. 5 наведеної постанови оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Оскільки нещасний випадок стався 15.07.1999 року, тому до правовідносин мають застосовуватися правові норми, які діяли на той час, зокрема постанова Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 №472 «Про затвердження Правил відшкодуванням власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків».

З урахуванням п. 11 Правил в редакції, чинній на час спірних правовідносин, моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого у вигляді одноразової грошової допомоги на підставі домовленості сторін, рішення КТС або суду, розмір якої не може перевищувати 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з Указом Президента України від 21.11.1995 № 1082/95 у період з 02.09.1996 по 31.12.2003 розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становив 17 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь які фактичні обставини, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, розглянувши заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" про відшкодування моральної шкоди, завданої у результаті трудового каліцтва, враховуючи, що з моменту нещасного випадку минуло більше сімнадцяти років, заявник задовго до звернення до суду з вимогою про відшкодування моральної шкоди повернувся працювати у Публічне акціонерне товариство "Маріупольський завод важкого машинобудування" до 31.12.2009 на посаді слюсаря, а з 01.01.2010 до 18.11.2014 на посаді слюсаря-інструментальщика, що підтверджується доданою до заяви копією трудової книжки, керуючись принципами розумності і справедливості, вважає за доцільне подану заяву задовольнити частково та стягнути з Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завданої у результаті трудового каліцтва в розмірі 740 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, суд вважає за доцільне стягнути з Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" в дохід державного бюджету судовий збір в сумі 101 грн. 97 коп.

Керуючись ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 32-34, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" про відшкодування моральної шкоди, завданої у результаті трудового каліцтва задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 4, нежиле приміщення 63; ідентифікаційний код 20355550) на користь ОСОБА_1 (87535, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) моральну шкоду, завдану в результаті трудового каліцтва в розмірі 740 (сімсот сорок) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 4, нежиле приміщення 63; ідентифікаційний код 20355550) в дохід Державного бюджету України 101 (сто одна) грн. 97 коп. судового збору.

4. Видати накази.

5. В іншій частині заяву залишити без задоволення.

6. Копію ухвали направити сторонам, розпоряднику майна та ОСОБА_1

Суддя П.П. Чеберяк