ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
08 листопада 2016 р. Справа № 909/845/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., секретаря судового засідання Ломей Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "РАС ЛОГІСТИК", вул. Олени Степанівни, 47, м. Львів, 79018
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізунь", вул. Ровенька, 1, с. Новий Мізунь, Долинський район, Івано-Франківська область, 77543
про стягнення заборгованості в сумі 491100 грн.
за участю:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність № 17/10 від 17.10.16р.
від відповідача: не з"явились,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК "РАС ЛОГІСТИК" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізунь" заборгованості в сумі 491100 грн.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.16 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.10.16.Ухвалою суду від 20.10.16 розгляд справи відкладено на 08.11.16.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просили суд позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи - ухвали суду від 03.10.16 та 20.10.16 (докази вручення ухвали від 20.10.16 містяться в матеріалах справи).
Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України.
У відповідності до п.3.14 зазначеної постанови Пленуму ВГСУ нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо її явку судом визнано обов'язковою, може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи колегія суддів зазначає, що ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору на організацію вантажу №087-2015 від 14.08.15 позивач за період з листопада 2015 року по травень 2016 року надав відповідачу транспортні послуги на загальну суму 494700 грн., що підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг та податковими накладними (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи). Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отримані послуги в сумі 3600 грн., заборгованість станом на день звернення до суду становила 491100 грн.
Пунктом 4.1.9. Договору передбачено, що відповідач зобов"язаний вчасно сплачувати позивачу вартість транспортних послуг.
В силу ст. ст.11, 202, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.
Відповідно до ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського Кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Враховуючи викладене, вимога позивача щодо стягнення 491100 грн. заборгованості за надані послуги є обґрунтована та така, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1,2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 7366,5 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 222 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 612, 614, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34,43, 44, 49,75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "РАС ЛОГІСТИК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізунь" про стягнення 491100 грн. заборгованості - задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізунь" (вул. Ровенька, 1, с. Новий Мізунь, Долинський район, Івано-Франківська область, 77543, код 32149452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "РАС ЛОГІСТИК" (вул. Олени Степанівни, 47, м.Львів, 79018, код 35774697) - 491100 (чотириста дев"яносто одну тисячу сто) грн. 00 коп. основного боргу та 7366 (сім тисяч триста шістдесят шість) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 09.11.16
Суддя Цюх Г.З.