Справа № 682/2621/16-к
Провадження № 1-кп/682/134/2016
09.11.2016 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , в ході підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 12014240210000505 від 11.07.2014 р відносно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 286 КК України,
в с т а н о в и в.
В ході підготовчого судового розгляду кримінального провадження № 12014240210000505 від 11.07.2014 р відносно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 286 КК України захисник ОСОБА_6 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв"Язку з невідповідністю викладених у ньому фактичних обставин справи зібраним доказам, а також у зв"Язку з невідповідністю обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника.
Прпокурор заперечує проти повернення обвинувального акту прокурору, так як вважає, що в ході судового розгляду прокурор має право змінити обвинувачення у зв"Язку з встановленими обставинами справи.
Законний представник потерпілого ОСОБА_4 , представник потерпілого ОСОБА_5 покладаються на рішення суду.
Заслухавши клопотання захисника, думку учасників процесу, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Імперативним приписом підпункту а пункту 3 статі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнеачено, що кожний обвинувачений у вчинені кримінашльного правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинуваченя, висунутого прости нього.
В силу виписаних у пункті 5 частини 2 ст. 291 , п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України вимог, обвинувальний акт та вирок суду, серед іншого , мають містити відповідно: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушеня з посиланням на положення закону і статті (частини статі) закону України про кримінальну відповідальність та формулюваня обвинуваченя; формулюваня обвинуваченя, визнаного судом доведеним, із зазнасеням місця, часу, способу вчиненя та наслідки криміналдьного правопорушеня, форми вини і мотиви кримінального правопорушеня.
Зазначені обставини, відповідно до положень ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Проте ці вимоги закону під час складання обвинувального акту відносно ОСОБА_7 у повній мірі виконані не були.
Як видно з обвинувального акту, орган досудового розслідування, з яким погодився прокурор, всупереч вимогам ст. 291 КПК України, не сформулював обвинувачення, висунуте ОСОБА_7 , яке вважалося встановленим, а в обвинрувальному акті виклав висновки про підозру ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 286 КК України.
В обвинувальному акті, жодним чином не знайшло свого відображення та не зазначено, яке саме обвинувачення висунуте ОСОБА_7 , яке органи досудового розслідування та прокурор вважали встановленими.
Вказана неповнота обвинувального акту, його невідповідність вимогам закону прямо суперечить нормам КПК України, а також порушує один із основних конституційних принципів - право обвинуваченого на захист, оскільки позбавляє останнього знати, в чому конкретно він обвинувачується, які рішення і коли приймалися відносно нього, заперечувати ці рішення, тощо.
Наведені дії органів досудового розслідування та прокурора позбавляють обвинуваченого можливості користуватися гарантованим йому державою та Конституцією України правом на захист, що полягає у викладенні своїх показів, заперечень по кожному такому епізоду, в тому числі щодо прийнятих процесуальних рішень, а суд належним чином встановити істину у провадженні.
За наведених обставин, сформульоване в обвинувальному акті обвинувачення, є неконкретним, а саме не вказано, які протиправні дії вчинив обвинувачений, в чому вони виражались, які норми законодавства порушив останній та які наслідки таких дій.
Тобто, в обвинувальному акті, ні органи досудового розслідування, ні прокурор, фактично не сформулювали обвинувачення, інкриміноване ОСОБА_7 , не навели ознаки обєктивної сторони складу злочину, не зазначили наслідки вчиненого злочину, як того вимагають положення ст. 286 КК України та кримінальне процесуальне законодавство.
Всі вищенаведені обставини є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки в обвинувальному акті належним чином не сформульована обєктивна сторона злочину, не забезпечено та порушено право обвинуваченого на захист і на справедливий суд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься і верховенство права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави (ст. 3 Конституції України, ст. 8 КПК України).
Тому, відповідно до п. 3 ст. 314 КПК України обвинувальний акт слід повернути прокурору. Саме таким рішенням не буде порушено баланс прав і законних інтересів обвинуваченого та потерпілого.
Керуючись ст. 314 КПК України, суд
п о с т а н о в и в.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014240210000505 від 11.07.2014 р відносно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 286 КК України та матеріали кримінального провадження в одному томі повернути прокурору.
Протягом семи днів з дня проголошення ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області.
Головуючий суддя ОСОБА_1 .