Справа № 484/2800/16-ц
Провадження № 2/484/2145/16 р.
28.10.2016 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Панькова Д.А.
секретаря судового засідання - Кришталь Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3; третя особа - Управління Держгеокадастру у Первомайському районі Миколаївської області про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2, мотивуючи свої вимоги тим, що 14 грудня 2013 року померла ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії І-ФП № 192708 від 14 грудня 2013 року. ОСОБА_4 являлася рідною бабусею неповнолітньої доньки позивачки ОСОБА_2 по лінії батька ОСОБА_5, який помер 17 жовтня 2008 року.
Після смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина, яка складається з земельної ділянки загальною площею 4,67 га, розташованої на території Підгір'ївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, цільове призначення якої: ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дана земельна ділянка складається з двох земельних ділянок: площею 4,61 га та площею 0.06 га, належна ОСОБА_4 на підставі державного акту серії МК № 046221 від 03.04.2001 року.
Спадщину після смерті ОСОБА_4 було прийнято у встановлений законом строк звернувшись до Первомайської державної нотаріальної контори з заявою про її прийняття, але у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку їй було відмовлено та роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, вказані в заповіті, а за його відсутності спадкоємці за законом.
Згідно із ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до ч.1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
В зв'язку з тим, що батько ОСОБА_2 - ОСОБА_5 помер до відкриття спадщини, яка залишилася після смерті його матері ОСОБА_4, то належна йому частка після смерті останньої переходить до його доньки - ОСОБА_2
Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Одним із способів захисту майнового права за правилами позовного провадження є визнання права власності за правилами статті 392 ЦК, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Потреба у застосуванні такого способу виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджено відповідними доказами, не визнається іншими особами або ними оспорюється (пункт 37 Постанови № 5 Пленуму ВСУ від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»).
Крім ОСОБА_2 спадкоємицею на спадщину після смерті ОСОБА_4 є її рідна сестра - ОСОБА_3 - відповідачка по справі.
З підстав, зазначених вище, позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, тому єдиним правовим способом захисту її законних прав та інтересів є звернення до суду з позовом про визнання права на нього в порядку спадкування.
Представник позивача в судове засідання надала заяву в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена вчасно і належним чином. Заперечень на позов не надсилала. В матеріалах справи наявна заява в якій вона заперечувала проти задоволення позову, мотивуючи тим, що вона здійснювала поховання сестри.
Управління Держгеокадастру у Первомайському районі Миколаївської області направило листа з проханням проводити розгляд справи за відсутності їх представника, проти задоволення позовних вимог не заперечували.
Дослідивши матеріали справи, надані суду докази, суд приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що неповнолітня донька позивачки ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом після смерті її бабусі ОСОБА_4, яка померла 14.12.2013 року так як її батько ОСОБА_5, який помер 17.10.2008 року.
Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФП № 192708 від 14.12.2013 року.
Після смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина, яка складається з земельної ділянки загальною площею 4,67 га, розташованої на території Підгір'ївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належна їй на підставі державного акту серії МК № 046221 від 03.04.2001 року.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З урахуванням наведеного позовні вимоги позивачки є обґрунтованими та законними і підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212- 215 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку загальною площею 4,67 га, розташовану на території Підгір'ївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області цільове призначення якої: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається з двох земельних ділянок: площею 4,61 га та площею 0.06 га, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 14.12.2013 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, а якщо було подано, то після перегляду справи судом апеляційної інстанції, в разі якщо рішення не буде скасовано.
Апеляційну скаргу може бути подано протягом 10 днів після проголошення рішення всіма учасниками процесу до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.