79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.04.07 Справа№ 3/132-11/68A
Господарський суд Львівської області у складі
судді Сала І.А.
При секретарі Боржієвській Л.А.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративний позовом: Закритого акціонерного товариства “Київстар Дж.Ес.Ем.» в особі філії ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем.» у м. Львові, м. Львів
до відповідача: Управління Служби безпеки України у Львівській області, м.Львів
третя особа на стороні відповідача: гр. Мілюшков В.Ю., м. Львів
Про визнання недійсними листків непрацездатності
За участю представників сторін:
Від позивача : не з»явився
Від відповідача : Мотиль -предст., довіреність №16/2494п від 20.03.2007р.
Від третьої особи : Стасишин -предст. довіреність №1116 від 23.03.2007р.
Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.49-50 КАС України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи.
Суть спору: Позивач -Закрите акціонерне товариство “Київстар Дж.Ес.Ем.» в особі філії ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем.» у м. Львові звернулося до Господарського суду Львівської області з адміністративним позовом до відповідача - Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання неправомірними дій УСБУ у Л/о щодо видачі литків непрацездатності та визнання недійсними листків непрацездатності серії 25673, № 060875, серії 25673 № 060379, серії 25673 № 060728, серії 25673 № 060686 виданих на ім»я Мілюшкова Володимира Юрійовича, який виступає в якості третьої особи у даному процесі.
Позовна заява викладає підстави визнання недійсними вищезазначених листків непрацездатності, оскільки при їх видачі та оформленні були порушені вимоги Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, яка затверджена Наказом Міністерства охорони здоров»я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004року № 532/274/136-ос/1406 та Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, яка затверджена Наказом Міністерства охорони здоров»я України від 13.11.2001року за № 455.
Відповідач позов заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 16/2794 від 23.03.2007року.
Судом встановлено: В період з 10 січня 2006року по 04 квітня 2006року Військово-медичною службою Управління Служби безпеки України у Львівській області, яка являється структурним підрозділом Управління Служби безпеки України у Львівській області були видані листки непрацездатності на ім»я Мілюшкова Володимира Юрійовича, 13.10.1949р.н., що проживає за адресою: м.Львів, вул. Чайковського, 37 кв.15, а саме:
- серія 25673 № 060686, виданий військово-медичною службою Управління СБУ у Л/о (10-13.01.2006року);
- серія 25673 № 060379, виданий військово-медичною службою Управління СБУ у Л/о (16-27.01.2006року);
- серія 25673 № 060728, виданий військово-медичною службою Управління СБУ у Л/о (30.01.2006року-04.02.2006року);
- серія 25673 № 060875, виданий військово-медичною службою Управління СБУ у Л/о (04.04.2006року-10.04.2006року);
Зазначені документи стали пілставою звільнення від виконання останнім посадових обов»язків начальника відділу безпеки філії ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем» у м.Львові. через тимчасову втрату працездатності.
Розглянувши представлені суду матеріали та заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд закриває провадження у адміністративній справі з огляду на наступне.
Згідно з вимогами п.2 ст.2, п.1 ст.З та ст.104 КАС України даний спір не може розглядатись су дом в порядку адміністративного судочинства.
Так, виходячи зі змісту позову, УСБУ у Львівській області є відповідачем в силу того, що працівниками одного з його підрозділів, а саме Військово-медичної служби Військово-медичного управління Департаменту забезпечення оперативно-службової діяльності Служби безпеки України (далі ВМС) був порушений порядок оформлення листків непрацездатності, що видавались пенсіонеру СБУ Мілюшкову В.Ю. З цього приводу слід зазначити, що відповідно до Положення про Військово-медичну службу Військово-медичного управління (Головного медичного центру) Департаменту забезпечення оперативно-службової діяльності Служби безпеки України у Львівській області, затвердженого начальниками УСБУ та Головного медичного центру СБУ 6 та 24 квітня 2004 р., ВМС створена для організації та безпосереднього надання медико-санітарної допомоги прикріпленому контингенту. По своїй суті ВМС (як, для прикладу, і господарські служби) є допоміжним підрозділом в структурі УСБУ, який не наділений повноваженнями для виконання завдань, що поставлені перед УСБУ відповідно до Закону України «Про Службу безпеки України», а відтак не здійснює владних управлінських функцій. Діяльність службових осіб Військово-медичної служби, як і інших підрозділів Департаменту забезпечення СБУ має виключно внутрішній організаційно-розпорядчий чи адміністративно-господарський характер, в силу чого не може породжувати публічно-правових відносин. Предметом судового розгляду згідно Кодексу адміністративного судочинства України є публічно-правові спори, в яких однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа чи службова особа або інший суб»єкт, який здійснює владні управлінські функції на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Особливістю правовідносин, що виникають, є їх публічно-правовий характер, пов»язаність із сферою реалізації публічної влади.
Специфіку публічно-правового спору визначають, таким чином, суб»єктний склад, підстави виникнення цього спору і тісно пов»язане з цим питання визначення меж повноважень адміністративного суду.
Що стосується кола суб»єктів публічно-правового спору, то обов»язковим його учасником є суб»єкт публічного управління (органи виконавчої влади, їх посадові особи, органи і посадові особи законодавчої влади, місцевого самоврядування). Ці суб»єкти є виразниками державних і суспільних інтересів, носіями публічної влади. Крім цього, специфіка публічно-правового спору обумовлена також його підставою: він виникає у випадку порушення суб»єктом публічного управління суб»єктних прав та інтересів громадян або організацій.
Виходячи з наведеного даний спір не відповідає вимогам п.1 ст.З КАС України, а відтак не може розглядатись відповідно до законодавства про адміністративне судочинство.
До такого висновку приводить також аналіз ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.94-99 Кримінально-процесуального Кодексу України, згідно з якими перевірки за повідомленнями про злочини, в т.ч. внесення завідомо неправдивих даних в документи (а саме це мається на увазі в позові про визнання недійсними листків непрацездатності), здійснюються правоохоронними органами в порядку кримінального, а не адміністративного судочинства.
Окрім цього, позивачем не обґрунтовано віднесення ним лист ків непрацездатності до числа правових актів індивідуальної дії, що можуть бути предме том оскарження в порядку адміністративного судочинства відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, оскільки листки непрацездатності не відносяться до числа правових актів індивідуальної дії, які видаються суб»єктами владних повноважень.
Суд також звертає увагу на природу самих відносин, які є предметом розгляду по даній справі.
Згідно з ч.1 п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України “Про судоустрій України» та ст.ст. 4, 4-1 Господарського процесуального кодексу України, місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Зазначені обставини пов»язані з відносинам, що регулюються Кодексом законів про працю України, який відповідно до ч.1 ст. 1 регулює трудові відносини. Спірні відносини -правомірність видання листків працездатності за правовою природою є трудовими, а не господарськими, а тому спір у справі господарським судам не підвідомчий. За таких обставин, справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства господарським судам України, оскільки відповідно до п. 4 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам не підвідомчі трудові спори. Висновок суду про непідвідомчість спору у справі господарським судам України відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду України від 06.07.2004року у справі № 3/104-26/151 та у постанові Вищого господарського суду України від 21.06.2005року № 02-04/5-19, які набрали законної сили. Спори, які виникають із трудових відносин (трудові спори) на підставі ст. 221 КЗпП України, ст. 15 ЦПК України вирішуються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами цивільної юрисдикції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 48, 51, 121, ч.1 п.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Закрити провадження у справі № 3/132-11/68А за позовом Закритого акціонерного товариства “Київстар Дж.Ес.Ем.» в особі філії ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем.» у м. Львові
Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Ухвала про закриття провадження у справі може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляціне оскарження.
Суддя