79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.04.07 Справа№ 1/153-11/38
За позовом: Колективного виробничого підприємства»Енергомонтаж», м.Львів
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства “Львівспецбуд», м.Львів
Про знесення самочинно збудованого приміщення
У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:
Від позивача: Гулін-предст. згідно доручення № 104 від 05.03.2007року
Від відповідача: Пецій-адв. згідно доручення б/н від 05.03.2007року, Гонсьор-д-р
Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме її процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.
Суть позову:
Розглядається справа за позовом Колективного виробничого підприємства »Енергомонтаж» про знесення збудованого Товариством з обмеженою відповідальністю виробничим підприємством “Львівспецбуд» третього поверху на будівлі що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Зелена, 269/а та прибудови до даної будівлі.
Суть справи та причини її відкладення викладені в попередніх ухвалах господарського суду.
Від здійснення технічного запису судового процесу сторони відмовились.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне:
Колективне виробниче підприємство «Енергомонтаж»(надалі - Позивач) звернулося із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівспецбуд» (надалі -Відповідач) про знесення збудованого Відповідачем третього поверху на будівлі за адресою м. Львів, вул. Зелена, 269/а та прибудови даної будівлі.
Позивач вважає, що Відповідач без погодження з ним розпочав будівництво третього поверху та прибудови до будівлі над приміщеннями, що належать йому на праві приватної власності.
Відповідач позовні вимоги заперечив, вказуючи на обставини зазначені у відзиві та вважає, що його діями не порушені права Позивача, а законодавство не передбачає одержання згоди Позивача для проведення виконуваних будівельних робіт.
Розглянувши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Будівля, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 269/а, придбана Відповідачем у Регіонального відділення ФДМУ у Львівській області згідно договору №203 від 30 квітня 1997р. у складі цілісного майнового комплексу разом з усіма комунікаціями та інфраструктурою. Свідоцтво на власність видано РВ ФДМУ у Львівській області 3 жовтня 1997р. реєстраційний номер 510. Львівським бюро технічної інвентаризації видано Реєстраційне посвідчення від 16.07.1997р., у якому вказано, що будівля належить в цілому Відповідачу на праві приватної власності, за винятком частини приміщень проданих Позивачу. Між Позивачем та Відповідачем укладено договір від 07.05.1997р. згідно умов якого та згідно акту прийому-передачі від 27.06.1997р. Позивач придбав у власність частину приміщень на першому та другому поверсі. При цьому, договором від 07.05.1997р. не передбачено відчуження коридору або його частини, сходової клітки, системи опалення, електропостачання, зв'язку.
Отже, в цілому будівля належить Відповідачу на праві приватної власності, в тому числі разом з комунікаціями, коридором, сходовою кліткою, стінами, перекриттям та дахом, які не відчужувалися.
Необхідно зазначити, що будівля розташовується на земельній ділянці, що належить Відповідачу на праві оренди, про що свідчить договір оренди з міською радою м. Львова.
Пунктом 1 статті 134 Господарського кодексу України та статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
У зв'язку із загрозою руйнування будівлі Відповідачем прийнято рішення про спорудження двоскатного даху. Згідно Звіту про технічний стан будівлі, виконаного ДП «Проектний інститут «Львівський Промбупроект», існуюча покрівля перебуває у незадовільному стані та підлягає реконструкції. Також підлягає відновленню і пошкоджена частина стіни та карнизу.
Суд вважає, що проведення спорудження двоскатного даху Відповідачем не потребує отримання згоди Позивача, оскільки така згода вимагається відповідно до ст.29 Закону України «Про планування і забудову територій» лише у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування, що не є власністю забудовника. Відповідачем надано суду правовстановлюючі документи, що підтверджують його право власності на будівлю в цілому, а Позивач володіє лише частиною приміщень на першому та другому поверсі та не має права перешкоджати у будь-який спосіб проведенню будівельних робіт.
Крім цього, при проведенні будівельних робіт не вчинюється будь-яких перешкод Позивачу у використанні ним своїх приміщень.
Одночасно суд звертає увагу Позивача, що він не належить до кола осіб, яким стаття 376 Цивільного кодексу України надає право звертатися з позовом про знесення самовільно збудованої будівлі.
У процесі судового розгляду Позивачем не доведено та не надано суду доказів, які б свідчили про порушення його законних прав.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
З врахуванням наведеного та відповідно до ст. 1, 22, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 319, 376 Цивільного кодексу України суд -
1.В задоволенні позовних вимог відмовити.
2.Судові витрати покласти на Позивача.
Суддя