Справа № 346/5146/16-ц
Провадження № 2/346/1841/16
02 листопада 2016 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого-судді П'ятковського В.І.,
секретаря Іванишини Х.І.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Коломия цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Печеніжинської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач, звернувшись до суду з даним позовом, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2, в зв'язку з чим відкрилася спадщина за законом на майно померлого - житловий будинок по АДРЕСА_1, із належними господарськими будівлями та спорудами.
Крім нього інших претендентів ні за законом, ні за заповітом на вищезазначене майно не має.
Він, прийняв спадщину після смерті батька і звернувся до нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно. Однак отримав відмову, так як відсутній оригінал правовстановлюючого документа, яким підтверджується належність спадкового майна спадкодавцю.
Просить суд, у зв'язку із виниклими обставинами, визнати за ним право власності на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.
У судове засідання сторони не з»явилися, натомість подали до суду заяви згідно яких позовні вимоги просять задоволити, а розгляд справи проводити без їх участі.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими, а тому підлягаючими задоволенню виходячи із наступного.
Із копії свідоцтва про народження позивача видно, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являються його батьками.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_1 батько ОСОБА_2, про що виконкомом селища Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області складені відповідні актові записи за №№ 40 та 20.
Спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 побудовано ще в 1930 році батьками ОСОБА_2.
Відповідно до ч. 4 ст. З Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом визнаються дійсними у разі відсутності державної реєстрації, якщо на момент виникнення прав діяло, законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав, а тому до набрання чинності Цивільного Кодексу України, 2003 року та Закону України від 01 липня 2004 року « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на будинки, не залежало від державної реєстрації.
Згідно довідки виконкому Печеніжинської селищної ради об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 разом із земельною ділянкою на якій розташований житловий будинок, згідно державного акту на право приватної власності, серія НОМЕР_2 від 04 квітня 1995 року. Станом на 01 липня 1990 року вказане господарство відносилося до робітничого двору, в якому були зареєстровані та проживали голова сім»ї - ОСОБА_2 та його син ОСОБА_1, позивач по справі.
Згідно п. 11 ст. 346 ЦК України право власності припиняється з моменту смерті власника.
Після смерті ОСОБА_2, його син, позивач по справі, як спадкоємець першої черги за законом прийняв спадщину, оскільки на день смерті спадкодавця постійно проживав із ним.
Із постанови приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20 вересня 2016 року видно, що позивач мав намір зареєструвати право власності на спадкове майно, однак не зумів це довести до кінця, через відсутність правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності померлого на спадкове майно.
Відповідно до висновку про вартість спірного майна від 26 вересня 2016 року грошова оцінка будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 становить 47 497, 64 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Пункт 1 ч.2 ст. 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В силу ст. 1261 ЦК України, до першої черги спадкоємців за законом належать діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. У випадку спадкування позивачем судом такого не встановлено.
Виходячи з того, що позивач являється спадкоємцем першої черги після смерті батька і відповідач не заперечує проти визнання права власності на спадкове майно за позивачем, який у свою чергу, не в змозі оформити спадщину через відсутність правовстановлюючого документа на дане майно, то суд вважає за можливе визнати за ним право власності на вищезазначений житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями шляхом задоволення позову.
На підставі наведеного та ч. 4 ст. З Закону України від 01 липня 2004 року « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 15, 16, 328, 346, 1261, 1268, 1270 ЦК України та керуючись ст.ст. 197, 213, 215, 223, 294 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на спадкове майно батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя П'ятковський В. І.